LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/3088/23

від 12.09.2023 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3088/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 12 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцю Збройних Сил ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу, з 24.02.2022 по 31.12.2022 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.06.2022 по 31.07.2022, з 01.11.2022 по 07.11.2022 із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.06.2022 по 31.07.2022, з 01.11.2022 по 07.11.2022 із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що надані позивачем довідки не є належними доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях, оскільки останні містять суперечливі, на його переконання, відомості. Так, у підставах видачі зазначених довідок зазначені бойові розпорядження, що не відповідають вимогам норм та порядку, що діяли на момент перебування позивача у відрядженні. Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про витребування додаткових доказів по справі. Щодо клопотання про витребування доказів у військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 ІІ та військової частини НОМЕР_3 , то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідно до ч.ч.3, 4 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Так, апелянтом не наведено жодних підстав, які б позбавляли його можливості здобути такі докази самостійно, так сам як не вказано про наявність обставин, які унеможливлювали витребування даних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а відтак заявлене клопотання є необґрунтованим у зв`язку із чим відхилюється судом апеляційної інстанції. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 №10528 ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду згідно з Постановою №168 в таких розмірах: за лютий 2022 - 0,00 грн., за березень 2022 - 29550,69 грн., за квітень 2022 - 5806,45 грн., за травень 2022 - листопад 2022 - по 30000,00 грн., за грудень 2022 - 23225,81 грн. Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди за вказані періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи довідки видані відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 та відповідають формі додатку №1 Окремого доручення. Крім цього, у підставах про видання цих довідок зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення. Тому за період з 09.06.2022 по 31.07.2022, з 01.11.2022 по 07.11.2022 позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Згідно із ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону). На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Відповідно до п.1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно із п.п.2-1, 3 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022. Положеннями абз.3, 4 п.3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Згідно із п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення. Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення). Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення. Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у спірні періоди, колегія суддів зважає на наступне. Як слідує з матеріалів справи, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 -ІІ від 03.07.2022 №313/ОТУЛ/4169д ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: з 09.06.2022 по 30.06.2022. Довідка видана на підставі: бойових розпоряджень командира зведеного рвб 145 орвп: №98 КП від 09.06.2022, №101 КП від 10.06.2022, №108 КП від 11.06.2022, №109 КП від 12.06.2022, №117 КП від 13.06.2022, №118 КП від 14.06.2022, №120 КП від 15.06.2022, №122 КП від 16.06.2022, №125 КП від 17.06.2022, №127 від 18.06.2022, №129 КП від 19.06.2022, №132 КП від 20.06.2022, №135 КП від 21.06.2022, №138 КП від 22.06.2022, №141 КП від 23.06.2022, №142 КП від 24.06.2022, №144 КП від 25.06.2022, №146 КП від 26.06.2022, №147 КП від 27.06.2022, №148 КП від 28.06.2022, №149 КП від 29.06.2022, №153 КП від 30.06.2022, рапорту командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_2 -ІІ з логістики щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 09.06.2022 до 30.06.2022. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 -ІІ від 03.08.2022 №313/ОТУЛ/5852д ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: з 01.07.2022 по 31.07.2022. Довідка видана на підставі: бойових розпоряджень командира зведеного рвб 145 орвп: №155 КП від 01.07.2022, №156 КП від 02.07.2022, №157 КП від 03.07.2022, №158 КП від 04.07.2022, №159 КП від 05.07.2022, №160 КП від 06.07.2022, №161 КП від 07.07.2022, №162 КП від 08.07.2022, №163 КП від 09.07.2022, №165 КП від 10.07.2022, №166 КП від 11.07.2022, №167 КП від 12.07.2022, №170 КП від 13.07.2022, №174 КП від 14.07.2022, №175 КП від 15.07.2022, №179 КП від 16.07.2022, №180 КП від 17.07.2022, №182 КП від 18.07.2022, №183 КП від 19.07.2022, №184 КП від 20.07.2022, №185 КП від 21.07.2022, №186 КП від 22.07.2022, №190 КП від 23.07.2022, №191 КП від 24.07.2022, №192 КП від 25.07.2022, №195 КП від 26.07.2022, №200 КП від 27.07.2022, №201 КП від 28.07.2022, №202 КП від 29.07.2022, №206 КП від 30.07.2022, №208 КП від 31.07.2022, рапорту командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_2 -ІІ з логістики щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 01.07.2022 по 31.07.2022. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 -ІІ від 30.11.2022 №313/ОТУЛ/9191д ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період: з 01.11.2022 по 07.11.2022. Довідка видана на підставі: бойових розпоряджень командира зведеного рвб 145 орвп: №300 від 01.11.2022, №301 від 02.11.2022, №302 від 03.11.2022, №303 від 04.11.2022, №304 від 05.11.2022, №305 від 06.11.2022, №306 від 07.11.2022, рапорту командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_2 -ІІ з логістики щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення у складі оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " безпосередньо в районі ведення бойових дій у період з 01.11.2022 по 07.11.2022. Зазначені довідки видані відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 та відповідають формі додатку №1 Окремого доручення. Крім цього, у підставах про видання цих довідок зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення. Водночас, посилання апелянта на те, що усі бойові розпорядження, згадані в довідках про безпосередню участь позивача у бойових діях є такими, що не відповідають вимогам Інструкції з діловодства у ЗСУ, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України ві 07.04.2017 №124 та Окремого доручення, колегія суддів оцінює критично, оскільки апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції щодо сумнівності існування зазначених бойових розпоряджень. Більше того, суд апеляційної інстанції враховує, що вищевказані довідки у визначено порядку не скасовані, інформація щодо прийняття безпосередньої участі позивача у забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії не заперечується іншими доказами по справі. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що за період з 09.06.2022 по 31.07.2022, з 01.11.2022 по 07.11.2022 позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах. Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо часткового задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»