Постанова 4855 № 320/1094/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1094/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Собківа Я.М. При секретарі: Масловській К.І. розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування подання, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач, ДІАМ), в якому просив: - визнати протиправними дії Державної інспекції архітектури та містобудування України під час перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, проведеної на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.12.2021 року №212 «Про проведення планової перевірки» та направлень на проведення перевірки №IR01:3611-8329-7870-4070, IR01:3592-6502-4547-4224, що оформлені актами про недопущення від 28.12.2021 року та 29.12.2021 року; - визнати протиправним та скасувати подання Державної інспекції архітектури та містобудування України за підписом головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ОСОБА_2 №28/03/17-21 від 30.12.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, адресованого Вишгородському міському голові. Позов обґрунтовано протиправністю подання Державної інспекції архітектури та містобудування України про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради з підстав відсутності позивача як керівника об`єкту нагляду на робочому місці з поважних причин (перебування на лікарняному) під час проведення посадовими особами відповідача 28.12.2021 року та 29.12.2021 року перевірки. Зауважено на невжитті позивачем дій із недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки та його знаходженні під час прибуття перевіряючих до об`єкту перевірки поза межами об`єкту нагляду та відсутності іншої особи, наділеної правом на отримання від посадових осіб відповідача направлення на проведення перевірки як обов`язкового елементу перевірки, оскільки позивач є одноосібним керівником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, а Положенням про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради не передбачено повноважень начальника відділу щодо призначення, звільнення та покладення своїх обов`язків на інших співробітників. Також позивачем вказується на відсутність повноважень посадових осіб ДІАМ, які проводили перевірку, на її проведення, адже ОСОБА_2. є головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду, а ОСОБА_3. є головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду. Водночас, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради не є ні територіальним органом ДІАМ, ні уповноваженим органом містобудування та архітектури, оскільки є виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом було завчасно повідомлено позивача про проведення перевірки, що підтверджується повідомленням ДІАМ про проведення планового заходу, яке було отримано відділом державного архітектурно-будівельного контролю задовго до початку проведення перевірки та, зокрема, лікарняного позивача. Отже, не отримавши доступу до об`єкту нагляду у зв`язку з відсутністю керівника об`єкта нагляду або його заступника, або уповноваженої керівником особи, посадові особи Державної інспекції архітектури та містобудування України діяли згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та в межах повноважень на підставі наказу голови Державної інспекції архітектури та містобудування України і направлень на проведення планової перевірки, оформивши результати нагляду шляхом складення акту про недопущення до проведення перевірки. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що оскаржуване подання про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради за своєю суттю і правовою природою не підпадає під ознаки нормативного акта або акта індивідуальної дії, позаяк має лише рекомендаційний характер для органу, який здійснив призначення посадових осіб об`єкта нагляду, зазначених у поданні, і не вирішує жодних питань про права та обов`язки цих осіб, не змінює їх обсягу. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки зазначене подання саме по собі для позивача жодних юридичних наслідків не створює. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивачем ставиться під сумнів повноваження посадових осіб ДІАМ, що проводили перевірку відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради. При цьому, позивач зазначає, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної інспекції архітектури та містобудування України під час перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду стали виключно покази свідків - двох інспекторів, якими і була проведена перевірка. Позивач зауважує, що 28.12.2021 року та 29.12.2021 року (дати виїзду посадових осіб ДІАМ) він як керівник об`єкту нагляду був відсутній на робочому місці з поважних причин, оскільки перебував на лікарняному. Вказане, на думку позивача, свідчить, що він не міг та не вчиняв жодних дій щодо недопущення посадових осіб ДІАМ до проведення перевірки. Таким чином, апелянт вказує, що судом першої інстанції визнано доведеними обставини не допуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення перевірки, в той час як не взято до уваги факт його перебування на лікарняному. Крім того, апелянт вказує, що оскаржуване подання про звільнення позивача з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради містить всі ознаки індивідуального акту. Також звертає увагу суду, що оскаржуване подання безпосередньо порушує права позивача, оскільки не є виключно актом, який несе інформацію про виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а фактично виступає підставою його звільнення, яка у свою чергу покладена у наказ про звільнення (у випадку його прийняття). 07.09.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції у відповідності до норм законодавства ухвалив рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а також відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 переведений на посаду начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради з 13.10.2016 року відповідно до розпорядження Вишгородської міської ради №257 від 12.10.2016 року. Згідно табелю обліку робочого часу працівників апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради за грудень 2021 року ОСОБА_1 з 23.12.2021 року по 31.12.2021 року перебував на лікарняному. Наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.09.2021 року №133 затверджено план-графік планових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю під час провадження ними містобудівної діяльності на IV квартал 2021 року. На виконання зазначеного плану-графіку Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано наказ від 21.12.2021 року №212 про проведення планової перевірки відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради у строк з 24.12.2021 року по 25.01.2022 року. Для проведення планової перевірки направлено головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ОСОБА_2. та головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ОСОБА_3. Відповідачем направлено позивачу повідомлення про проведення планового заходу від 13.12.2021 року №1149/03/12021, згідно якого у період з 24.12.2021 року по 22.01.2022 року буде здійснено планову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил об`єктом нагляду - відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, за період: 2020 рік. За результатами перевірки складено акт про недопущення до проведення перевірки від 28.12.2021 року та 29.12.2021 року, згідно яких начальник відділу ОСОБА_1 не допустив посадових осіб до приміщення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради. У зв`язку з недопущенням об`єктом нагляду до проведення планової перевірки головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ ОСОБА_2. та ОСОБА_3 . Вишгородському міському голові внесено подання про звільнення начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради ОСОБА_1 із займаної посади. Позивач, вважаючи, що перевірка проведена з грубими порушеннями, а подання є необґрунтованим і незаконним, звернувся до суду із цим позовом. Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходив з такого. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 статті 41-1 Закону №3038-VI, з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів. Разом з цим, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 (далі - Порядок №698). Відповідно до пункту 2 Порядку №698, нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Відповідно до пункту 3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону. З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду ДІАМ, зокрема, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду (п.п. 3 п. 4 Порядку №698). У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду ДІАМ мають право, зокрема, вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення (п.п. 4 п. 5 Порядку №698). Об`єкти нагляду мають право, з-поміж іншого, бути присутніми під час здійснення заходів нагляду (п.п. 3 п. 7 Порядку №698). В свою ж чергу, об`єкти нагляду зобов`язані допускати головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ до проведення їх перевірки (п.п. 1 п. 8 Порядку №698). Згідно з пунктом 9 Порядку №698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи ДІМ, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Планова перевірка об`єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об`єкт нагляду. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 20 робочих днів та за обґрунтованим письмовим зверненням посадової особи ДІМ може бути одноразово продовжений наказом ДІМ не більше ніж на 10 робочих днів. Пунктом 10 Порядку №698 передбачено, що планові перевірки проводяться на підставі наказу ДІАМ та направлення на проведення перевірки, створеного з використанням електронного кабінету. У разі недопущення об`єктом нагляду головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ до проведення перевірки складається акт (абз. 2 п. 12 Порядку №698). Планова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи (п. 13 Порядку №698). Відповідно до п. 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ, який проводив перевірку, складає акт перевірки. Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної інспекції архітектури та містобудування України проведено планову перевірку відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради 28 та 29 грудня 2021 року. Відповідачем направлено позивачу повідомлення про проведення планового заходу від 13.12.2021 року №1149/03/12021, згідно якого у період з 24.12.2021 року по 22.01.2022 року. Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради отримано вказане повідомлення 17.12.2021 року, відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи(а.с.93). Жодних клопотань про перенесення, або продовження строку проведення планової перевірки, з огляду на лікарняне позивача, відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради відповідачу направлено не було. Щодо тверджень позивача про відсутність повноважень у посадових осіб ДІАМ на проведення перевірки відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, слід зазначити наступне. Так, відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; - структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; - виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності - структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури. З метою забезпечення виконання функцій, пов`язаних з організацією замовлення розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації (змін до неї), у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Так, наказом № 193 від 26.11.2021 року створено та затверджено робочу групу для проведення планових та позапланових перевірок в порядку державного архітектурно будівельного нагляду. До складу робочої групи увійшли в тому числі і головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2. та головний інспектор будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3. Колегія суддів приймає до уваги зазначене відповідачем, що у посадових інструкціях головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у п.З Основні посадові обов`язки у пп. 9 зазначено: «Здійснення інших повноважень, визначених законодавством України, відповідно до покладених на відділ завдань у разі службової необхідності. Таким чином, з огляду на зазначене, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2. та головний інспектор будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за повноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3. є уповноваженими особами на здійснення планової перевірки відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради. Досліджуючи правомірність вчинених посадовими особами ДІАМ дій під час проведення перевірки при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду, судом першої інстанції було допитано в якості свідка ОСОБА_4 - інспектора відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, який повідомив суду, що під час прибуття перевіряючих 28.12.2021 року для проведення перевірки, він повідомив інспекторам архітектурно-будівельного нагляду про відсутність на робочому місці керівника об`єкта нагляду у зв`язку із перебуванням його на лікарняному. Крім того, свідок повідомив, що не був уповноваженою керівником особою. Також, допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 - головний інспектор будівельного нагляду повідомив суду, що 28.12.2021 року на об`єкті нагляду йому було повідомлено працівником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради про відсутність на робочому місці керівника відділу та відсутність уповноваженої керівником особи, у зв`язку із чим посадовими особами ДІАМ було складно акт про недопущення до проведення перевірки. Виїхавши на повторне проведення перевірки 29.12.2021 року у приймальні голови Вишгородської міської ради інспектори отримали інформацію, що їх чекають у відділі державного архітектурно-будівельного контролю, проте на них чекав адвокат Вишгородської міської ради, а не начальник відділу або його заступник, інша уповноважена особа для допуску до проведення перевірки. Посадовими особами ДІАМ 29.12.2021 року було також складно акт про недопущення до проведення перевірки. Допитана в якості свідка ОСОБА_3 - головний інспектор будівельного нагляду повідомила суду, що 28.12.2021 року і 29.12.2021 року перевіряючих не було допущено на об`єкт нагляду, тому ними було складено акт про недопуск. Також свідок повідомила, що 29.12.2021 року адвокат міської ради не надав однозначної відповіді щодо перебування позивача на лікарняному, а лише сказав, що такі обставини йому достовірно не відомі. Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не отримавши доступу до об`єкту нагляду у зв`язку з відсутністю керівника об`єкта нагляду або його заступника, або уповноваженої керівником особи, посадові особи Державної інспекції архітектури та містобудування України діяли згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та в межах повноважень на підставі наказу голови Державної інспекції архітектури та містобудування України і направлень на проведення планової перевірки, оформивши результати нагляду шляхом складення акту про недопущення до проведення перевірки. Відтак, колегія суддів вважає правомірними дії посадових осіб відповідача щодо складення акту про недопущення до проведення перевірки, як такі, що вчинені на виконання покладеного на контролюючий орган обов`язку, передбаченого положеннями абз. 2 п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду від 19.08.2015 року №698. Отже, під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу діяли в порядку, встановленому законом. Так, у зв`язку з відсутністю керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи, головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ОСОБА_2. внесено подання Вишгородському міському голові про звільнення начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради ОСОБА_1 із займаної посади. Згідно з пунктом 30-1 Порядку №698 подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення, подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося, надсилається відповідно об`єкту нагляду/органу, яким таке право надавалося, протягом трьох робочих днів з дати його внесення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Інформація про подання оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДІАМ. Подання про звільнення повинне обов`язково містити: найменування об`єкта нагляду, до якого подається подання; найменування посади, прізвища, імені та по батькові посадової особи об`єкта нагляду; відомості про перевірку, під час проведення якої виявлено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності; обґрунтування подання з посиланням на норму законодавства у сфері містобудівної діяльності (пункт, частина тощо), яку порушено; резолютивну частину. Про результати розгляду подання відповідні органи повідомляють ДІАМ. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки подання про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради саме по собі для позивача жодних юридичних наслідків не створює. Подання про звільнення, що передбачене пунктом 30-1 Порядку №698, може не мати наслідком породження дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення щодо особи, відносно якої таке подане. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, тобто негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб`єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. При цьому відсутність порушення суб`єктивних прав особи, навіть у разі, коли рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства. Адже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача. Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. На думку колегії суддів, формальне внесення письмового подання посадовими особами ДІАМ не вказує на порушення прав та інтересів позивача, а звернення до суду є передчасним. Таким чином, дії Державної інспекції архітектури та містобудування України під час перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, проведеної на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.12.2021 №212 «Про проведення планової перевірки» та направлень на проведення перевірки №IR01:3611-8329-7870-4070, IR01:3592-6502-4547-4224, що оформлені актами про недопущення від 28.12.2021 та 29.12.2021, вчинені, та подання Державної інспекції архітектури та містобудування України за підписом головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ОСОБА_2 №28/03/17-21 від 30.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради адресованого Вишгородському міському голові, прийнято - на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, тому вони є правомірними, відповідно у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі. Згідно ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також норми процесуального права. Решта доводів сторін не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 12 вересня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків