Постанова 4855 № 320/3718/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3718/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Чаку Є.В. суддів: Єгорової Н.М. Коротких А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови розгляду скарги ОСОБА_1 по суті від 03.10.2022; зобов`язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.10.2021 у відповідності до Закону України «Про звернення громадян»; стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. 12.06.2023 позивачка на адресу суду надіслала заяву про усунення недоліків. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 червня 2023 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 45 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Так, повертаючи позовну заяву позивачці, суд першої інстанції вказав, що зміст заяви про усунення недоліків позову зводиться виключно до образливих тверджень на адресу суду. Образливі висловлювання ОСОБА_1 та відвертий наклеп, використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й позовної заяви, які до того ж визначені позивачкою як усунення недоліків позову, суд розцінив як зловживання процесуальними правами. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України). За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Перевіряючи зміст заяви про усунення недоліків, колегія суддів установила, що ОСОБА_1 використала образливі висловлювання на адресу судді, інші висловлювання, які не відповідають офіційно-діловому стилю спілкування з судом і принижують авторитет правосуддя в Україні: «[зазначено прізвище судді] вчинила протиправну тяганину..., займається процесуальними махінаціями»; «[зазначено прізвище судді] діє в порушення присяги судді, так як спотворює і зміст позовної заяви, і зміст процесуального закону»; «[зазначено прізвище судді] так бажає отримати судовий збір, що приділила даному питанню переважну більшість доводів, але сама приховує статки та не декларує у передбаченому законом порядку». Колегія суддів зауважує, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20). Згідно частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20. Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)). Таким чином використання образливих, зокрема принизливих, висловлювань є неприпустимим при оформленні скарги, заяви, клопотання, іншого процесуального документа. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що образливі висловлювання позивачки на адресу судді свідчать про зловживання нею процесуальними правами, а відтак її позовна заява підлягає поверненню підставі частини третьої статті 45 КАС України. Всі інші доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, правильно , а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких