Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/2738/23

Справа № 128/2738/23 Провадження № 33/801/802/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Шевчука В. О. на постанову судді Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 13 липня 2023 року о 02 год 21 хв. на автодорозі М 21, 309 км в с. Березина Вінницького району Вінницької області він керував транспортним засобом «BMW 328i», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Захисник ОСОБА_1 адвокат Шевчук В. О. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2023 року, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не вбачається у ОСОБА_1 ознак, передбачених пунктом 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішні справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), крім запаху з порожнини роту, що в свою чергу є суб`єктивним твердженням та має підтверджуватися показаннями свідків та оглядом лікаря. Відеозаписи є неповними та перериваються, що не можливо встановити всі обставини справи. Не проведення належного огляду водія на стан сп`яніння не є доказом керування водія транспортним засобом в нетверезому стані та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки факт сп`яніння має становити більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Вказував, що в порушення вимог Інструкції № 1452/735 ОСОБА_1 не було направлено для огляду в найближчий заклад охорони здоров`я. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 361575 від 13 липня 2023 року 13 липня 2023 року о 02 год 21 хв. на автодорозі М 21, 309 км в с. Березина Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 328i», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав. Зазначив, що пояснення надасть в суді. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Згідно з пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, в зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вказані ознаки алкогольного сп`яніння зазначено поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, який особисто підписаний ОСОБА_1 , при цьому жодних зауважень чи заперечень щодо встановлених ознак в протоколі ОСОБА_1 не вказав, тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, так і в закладі охорони здоров`я. Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис и, які було надано до суду, є неповними та перериваються, що не можливо встановити всі обставини справи не заслуговують на увагу, тому що КУпАП не містить застережень щодо об`єму відеозапису, який може бути наданий до суду як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не було направлено для огляду в найближчий заклад охорони здоров`я спростовуються відеозаписом та матеріалами справи, з яких видно, що поліцейський направив ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, зокрема до Комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради. Доводи апеляційної скарги про те, що не проведення належного огляду водія на стан сп`яніння не є доказом керування водія транспортним засобом в нетверезому стані та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки факт сп`яніння має становити більше 0,2 проміле алкоголю в крові, відхиляються, тому що ці обставини не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або в медичному закладі, тому що протокол складено саме за відмову від проходження огляду, а не за керування в стані алкогольного сп`яніння. Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння становить самостійний склад (об`єктивну сторону) правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Шевчука В. О. залишити без задоволення, а постанову судді Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк