Ухвала КАС ВС № 560/9128/22

УХВАЛА 11 вересня 2023 року м. Київ справа №560/9128/22 адміністративне провадження №К/990/28914/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стрелець Т.Г., суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 560/9128/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, яку направив засобами поштового зв`язку 13 серпня 2023 року. Крім того скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення. В обґрунтування якого вказано, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ним отримано 14 липня 2023 року в суді першої інстанції та внаслідок помилкового направлення касаційної скарги на адресу ВАС України пропустив строк звернення до суду касаційної інстанції. Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає про таке. За змістом статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Виходячи з того, що скаржник звернувся з касаційною скаргою протягом тридцяти днів з дня ознайомлення з постановою суду апеляційної інстанції та враховуючи помилкове направлення скаржником касаційної скарги на адресу ВАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Як підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції позивач вказує підпункти «а, в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Також касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22. Скаржник обґрунтовує підстави для відступу тим, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Суд враховує, що постановою Верховного Суду від 13 червня 2023 року справу № 560/8064/22, у подібних правовідносинах, касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 560/8064/22 залишено без змін. Отже, наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у цій справі. Позивач звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі п. 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328, пп. «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 560/9128/22. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 560/9128/22. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 560/9128/22. Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець Судді Л. В. Тацій С. Г. Стеценко