Постанова 4857 № 140/10335/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/10335/21 пров. № А/857/1576/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Затолочного В.С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Торчинської селищної ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 140/10335/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Торчинської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Димарчук Т.М., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення рішення м. Луцьк, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Торчинської селищної ради ( далі відповідач ), в якому просив визнати протиправним та скасування рішення «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 14.07.2021 №9/110 ( далі Рішення ) кадастровий номер 0722886600:04:000:1904 загальною площею 1,0 га, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, Смолигівська сільська рада та передачу її у власність позивачу; - зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0722886600:04:000:1904 загальною площею 1,0 га, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, Смолигівська сільська рада та передати її у власність позивачу. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що спірне Рішення відповідача не ґрунтується на положеннях ЗК України та не містить законодавчо визначених підстав для такої відмови, відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що будь-яке рішення щодо розпорядження частини земельної ділянки, яка була складовою земельної ділянки з кадастровим номером 0722886600:04:000:1833 (площа 163,6982 га) без здійснення її поділу, є передчасним та таким, що порушує норми земельного законодавства. Надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на частини вже сформованої земельної ділянки є порушенням процедури отримання земельної ділянки у власність, яке не може бути у подальшому підмінене шляхом затвердження проектної документації. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України). У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач 26.11.2019 звернувся до Смолигівської сільської ради Луцького району Волинської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Смолигівської сільської ради. Рішенням Смолигівської сільської ради Луцького району Волинської області від 20.02.2020 №36/35 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,0 га, за межами населеного пункту Смолигівської сільської ради. За замовленням позивача «ПП Сота Нова» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,0 га, яка розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, Смолигівська сільська рада. Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 22.10.2020 №15293/82-20, підготовленого експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, розроблений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та погоджений. Вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 0722886600:04:000:1904, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру від 15.12.2020 НВ-0710834332020. Судом також встановлено, що рішенням Торчинської селищної ради від 30.11.2020 №1/23 (джерело - http://torchynska.gromada.org.ua/docs/554271/) Смолигівську сільську раду було реорганізовано шляхом приєднання до Торчинської селищної ради. Пунктом другим даного рішення було встановлено, що Торчинська селищна рада є правонаступником всього майна Смолигівської сільської ради. Як стверджує позивач, орієнтовно у березні-квітні 2021 він звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0722886600:04:000:1904 та передачу йому у власність. Рішенням відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою: с. Хорохорин Торчинської селищної ради, кадастровий номер 0722886600:04:000:1904 згідно частини сьомої статті 186 Земельного кодексу України. Вказане рішення мотивоване тим, що документація подана на затвердження не відповідає нормам закону, оскільки розроблена в порядку відведення для набуття права на землю, що не є сформованою земельною ділянкою, а не в порядку поділу земельної ділянки. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі ЗК України). За приписами частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара. Порядок набуття права на землю визначається главою 19 Розділу IV ЗК України. Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. За приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону №280/97-ВР). Так, підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало те, що документація подана на затвердження не відповідає нормам закону, оскільки розроблена в порядку відведення для набуття права на землю, що не є сформованою земельною ділянкою, а не в порядку поділу земельної ділянки. Як слідує з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 222278059, що сформований 01.09.2020, державну реєстрацію земельної ділянки (площа 163,6982 га) у Державному земельному кадастрі було здійснено 10.07.2020 та присвоєно вказаній земельній ділянці кадастровий номер - 0722886600:04:000:1833, у свою чергу право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0722886600:04:000:1833 (площа 163,6982 га) зареєстровано за Смолигівською сільською радою Луцького району Волинської області 28.08.2020. Станом на 20.02.2020 (день, коли позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність) земельна ділянка кадастровий номер 0722886600:04:000:1833 (площа 163,6982 га) не була ще сформованою, оскільки така не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі та їй не було присвоєно кадастровий номер, відповідно і право власності на вказану земельну ділянку не було зареєстровано за Смолигівською сільською радою Луцького району Волинської області. В силу вимог частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. У такому випадку, згідно з частиною 6статті 118 ЗК України заявник до клопотання повинен долучити погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, яке в подальшому є підставою для припинення прав третіх осіб на таку земельну ділянку. Частинами 1-6, 9-10 статті 79-1 ЗК України (в редакції чинній на момент надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою) визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Таким чином, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, що в свою чергу здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Разом з тим, як встановлено в ході розгляду даної справи, при розробленні та погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,0 га, яка розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, Смолигівська сільська рада було змінено цільове призначення земельної ділянки з для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01.) на для ведення особистого селянського господарства (код 01.03.), про що свідчить висновок експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.10.2020 №15293/82-20 про розгляд документації із землеустрою. Відтак, розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у даному випадку є неможливим, оскільки при формуванні земельної ділянки було змінено її цільове призначення, а у такому випадку розробляється саме проект землеустрою. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при винесенні ухвали і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Торчинської селищної ради залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 140/10335/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний