Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/25365/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Мричко Н.І. 06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/25365/21 пров. № А/857/10502/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Юник А.А. представника апелянта: Кошевої Н.І. представника позивача: Дяківа В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі № 380/25365/21 за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: 23.12.2021р. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09.12.2021р. у частині п.3, яким тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 20.05.2022р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Суд визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 09 грудня 2021 року «Про задоволення скарги» в частині п.3, яким тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 13.09.2022р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2022р. у справі № 380/25365/21 - без змін. 27.01.2023р. Постановою Верховного Суду, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2022р. та Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022р. скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 08.05.2023р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасувати п.3 Наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 09.12.2021р. № 4411 в редакції: «тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяця. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Міністерство юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2023р скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Представник апелянта Кошева Н.І. в судовому засіданні, апеляційну скаргу підтримала з підстав у ній зазначених. В судовому засіданні представник позивача Дяків В.Б. просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 09.12.2021р. Міністерство юстиції України, на підставі ч.3 ст.26, п.п. «а», «г» п.2 ч.6 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їx обтяжень» прийняв наказ № 4411 «Про задоволення скарги», яким: 1.Задовольнив скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» вiд 16.09.2021р. №80896 частково. 2.Скасував рішення вiд 12.08.2021р. № 59801789, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1. 3.Тимчасово блокував доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) мiсяцi. Пiдстава: Висновок Центрально-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції вiд 29.11.2021р. за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» вiд 16.09.2021р. №80896, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.09.2021р. № СК-1922-21». Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає оспорюваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню лише в частині п.3. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV). Із змісту ч.1-ч.5 ст.37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» видно, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. При цьому, згідно частини п`ятої вказаної статті скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. ч.6 ст.37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» п. 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами «г» та «ґ» пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України. Рішення, передбачене підпунктом «д» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення, передбачені підпунктами «е» та «є» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав. При цьому, Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128). В п.2 Порядку № 1128, видно, що для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. пп.2 п.5 Порядку №1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. Аналіз наведених законодавчих приписів, дає підстави для висновку про те, що вичерпний перелік вимог до форми та змісту скарги наведений у ч.5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за наслідками розгляду якої Міністерство юстиції України приймає відповідне рішення. п.9 Порядку № 1128 визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. В п.11 Порядку №1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у п.10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Відповідно до п.13 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, що чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом. п.14 Порядку № 1128 визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом. Системний аналіз вказаних норм дають підстави для висновків, що рішення державного реєстратора про державного реєстрацію прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги чи задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. При прийнятті висновку Комісія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, в тому числі, обґрунтованість заперечень. За результатом перевірки приймається мотивоване рішення. Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (ч.6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Однак, висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу. Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто, уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення. В матеріалах справи наявний висновок Центрально-Західної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 29 листопада 2021 року за результатами розгляду скарги АТ «Альфа-Банк» вiд 16 вересня 2021 року № 80896 на рішення від 12 серпня 20211 року № 59801789, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. щодо об`єкту нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Висновком рекомендовано скаргу АТ «Альфа-Банк» вiд 16 вересня 2021 року № 80896 задовольнити частково. Скасувати рішення рішення від 12 серпня 20211 року № 59801789, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) мiсяцi. Висновок Центрально-Західної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 29 листопада 2021 року містить мотиви, якими колегія керувалась його ухвалюючи. Так, із змісту висновку Центрально-Західної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 29 листопада 2021 року видно, що оскаржуване рішення прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на квартиру, а також за наявності запису про арешт нерухомого майна, що є підставою для відмови у державній реєстрації прав. Центрально-Західна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. з порушенням п.2 ч.3 ст.10, п.4 ч.1 8, п.4, п.6 ч.1, ч.2 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, у п.30, п.31 Висновку містяться аргументи стосовно застосування до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці. Отже, висновок Центрально-Західної колегії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратор, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 29.11.2021р. містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, а тому апеляційний суд відхиляє доводи позивача стосовно невмотивованості оскаржуваного наказу. Заначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29 серпня 2022 року у справі №160/4731/20. Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції не врахував порушення які вчинені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1., що стали підставою для застосування санкцій у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 3 місяці виходячи з наступних підстав. В п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» видно що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. п.2 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; В п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» видно, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва визначений ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого ч.3 ст.23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці); ч.2 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за наявності підстав для відмови в державні реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Таким чином, системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що державний реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації прав, зокрема у разі, коли подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. Тобто, під час проведення реєстраційних дій закон зобов`язує державного реєстратора перевірити документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення державної реєстрації прав, відмовити в державний реєстрації прав. Як видно з матеріалів справи, за результатами розгляду скарги АТ «Альфа-Банк» від 16.09.2021р., Центрально-західна колегія Міністерства юстиції України встановила, що рішення від 12.08.2021р. № 59801789 прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. з порушенням п.2 ч.3 ст. 10, п.4 ч.1 ст. 18, п.6,п.6 ч.1, ч.2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягає скасуванню. Позивач не спростував доводи апелянта про те, що рішення від 12.08.2021р. № 59801789 прийняте на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на квартиру, за наявності запису про арешт нерухомого майна. Враховуючи ту обставину, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. не оскаржує наказ Міністерства юстиції України № 4411/5 від 09.12.2021р. «Про задоволення скарги» в цілому, а лише п.3 наказу, яким тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дані обставини свідчать про те, що позивач погоджується з тим, що рішення від 12.08.2021р. № 59801789 прийняте з порушенням вимог законодавства, однак вважає, що до нього застосовано надто суворі заходи адміністративного впливу. Як видно з матеріалів справи, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. здійснював виконавче провадження ВП № 66378069 щодо примусового виконання виконавчого листа № 18-1205/21, який виданий 27.07.2021р. Львівським апеляційним судом. У даному виконавчому провадженні, позивач перебуває у статусі стягувача, а боржником являється ОСОБА_2. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. про відкриття виконавчого провадження ВП № 66378069 від 03.08.2021р. відкрито зазначене виконавче провадження. 03.08.2021р. приватний виконавець Білецький І.М. постановив накласти арешт на нерухоме майно, зокрема, квартиру, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 ; Копії постанови направити на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам виконавчого провадження. ч.3, ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Апеляційний суд зазначає, що в ході розгляду скарги АТ «Альфа-Банк» від 16.09.2021р., Центрально-Західна регіональна Колегія з розгляду скарг встановила, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55287431 від 01.12.2017р., яке відкрито на підставі виконавчого листа від 06.11.2017р., який виданий Голосіївським районним судом м.Києва по справі № 752/16479/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 в користь АТ «Альфа-Банк» суми в розмірі - 33 990 161,73 грн. 17.03.2021р. на підставі постанови про арешт майна боржника, яка прийнята відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 в спеціальному розділі Державного реєстру прав зареєстровано обтяження стосовно частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 01.04.2021р. Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва по справі № 752/16479/14-ц визначено частки за ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на зазначену квартиру. Одночасно, встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Білецького І.М. перебувало виконавче провадження № 66378069 з примусового виконання виконавчого листа № 18-1205/21 від 27.07.2021р., виданого Львівським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми в розмірі -2432624,93грн. 04.08.2021р. приватний виконавець Білецький І.М. на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 03.08.2021р. № 66378969 в спеціальному розділі Державного реєстру прав зареєстрував обтяження № 43332758 щодо вищевказаної квартири. Таким чином, на час накладення арешту приватним виконавцем ОСОБА_6 вже існував арешт державного виконавця ОСОБА_4 на частку того ж об`єкту нерухомого майна, однак вказана обставина залишена судом першої інстанції поза увагою. 06.08.2021р. приватний виконавець Білецький І.М. склав акт № 66378069 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. При цьому, в даному акті відсутні будь-які покликання на положення законодавства, на підставі яких складений акт. Постановою № 66378069 від 06.08.2021р. приватний виконавець Білецький І.М. прийняв рішення про передачу стягувачу ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості цілої квартири АДРЕСА_2 , та не врахував існуючого обтяження об`єкта нерухомого майна, а саме, решту на частку цієї квартири, накладеного 17.03.2021р. 11.08.2021р. приватний нотаріус ОСОБА_1. на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу № 66378069 від 06.08.2021р, виданого приватним виконавцем Білецьким І.М. прийняв рішення та вніс запис про право власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_5 . В ході розгляду скарги АТ «Альфа-Банк», Центрально-Західна регіональна Колегія з розгляду скарг встановила, що оскаржуване рішення прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_1. на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 , а також за наявності запису про арешт нерухомого майна. 09.12.2021р. Наказом Міністерства юстиції України № 4411/5 скасоване рішення від 12.08.2021р. № 59801789, яке прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1. в порушення п.2 ч.3 ст.10, п.4 ч.1 ст.18, п.4,п.6 ч.1, ч.2 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 16.09.2022р. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова визнано незаконним та скасовано п.2 наказу Міністерства юстиції України від 09 грудня 2021 року - скасування рішення від 12.08.2021р. № 59801789, яке прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. Однак, в даному судовому рішенні відсутній правовий аналіз у чому полягає неправильне встановлення Центрально-Західною регіональною колегія з розгляду скарг обставин, викладених у скарзі АТ «Альфа-Банк». У Постанові Львівського апеляційного суду від 23.01.2023р. також відсутній правовий аналіз цієї обставини. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 464/8946/21 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про визнання незаконним та скасування наказу за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16.09.2022р. та Постанову Львівського апеляційного суду від 23.01.2023р. Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції передчасно, без перевірки всіх фактичних обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи не врахував висновків Верховного Суду України, які викладені у постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 826/12901/17, зокрема, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних і тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі. Проте, це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різні обставини, що досліджувалися судами у межах справ, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин, встановлені обставини у справах є відмінними, а висновки не є релевантними до спірних правовідносин. Слід також зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 24 травня 2023 року у справі № 464/8946/21 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено. Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16.09.2022р. та постанову Львівського апеляційного суду від 23.01.2023р. на які покликався суд першої інстанції як єдину підставу для задоволення позову скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. про визнання незаконним та скасування наказу. ч.4 ст.78 КАС України чітко передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Міністерства юстиції України діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 09.12.2021р. №4411/5 (пункт 3) прийнятий обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), розсудливо та пропорційно, В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити повністю. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі № 380/25365/21 - скасувати та прийняти нову постанову. В позові Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 11.09.2023р.