LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824759/11870/23

від 07.09.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 33/824/4221/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 759/11870/23 07 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді Кулікової С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,- в с т а н о в и в: Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року та визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом, який повністю розкриває суть вчиненого правопорушення, яке полягало у образах чоловіка нецензурною лайкою, моральному тиску та внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров`ю чоловіка. Вказував, що суд взагалі проігнорував пояснення потерпілого, в яких він зазначає про погрози зі сторони дружини, в яких вона вказувала, що переріже горло чоловіку та образи зі сторони дружини у вигляді нецензурної лайки з образами, що призвели до погіршення здоров`я потерпілого. Крім того, до матеріалів справи потерпілим був доданий відео та аудіо запис подій 05.06.2023 року о 13 годині 20 хвилин, якому не надано жодної оцінки. Вважає, що докази, які містяться в матеріалах справи, повністю підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильства, яке завдало шкоду його психічному здоров`ю, а тому в її діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки остання вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю потерпілому. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник Шнайдер С.В. підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на підтримку доводів апеляційної скарги. ОСОБА_2 та її захисник Цибрій Т.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, надали свої пояснення, просили залишити скаргу без задоволення. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №316772 від 05 червня 2023 року, що 05 червня 2023 року об 13 год. 20 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_1 , яке полягало в образах нецензурною лайкою, морального тиску та погіршення психологічного стану, чим завдала психологічних страждань, в наслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого, у зв`язку з чим її дії кваліфіковані за ч. 1 ст.173-2 КУпАП. Згідно пояснень ОСОБА_1 , 05 червня 2023 року о 13 год 25 хв. він офіційно звернувся до поліції з приводу погроз на його адресу фізичною розправою де його дружина ОСОБА_2 телефонувала своєму брату - ОСОБА_3 , щоб той найняв молодиків і ті «розмазала його по стінці», тобто фізично побили і можливо навіть позбавили життя. Він сказав дружині, що напише офіційну заяву до поліції, після чого вона консультувалася по телефону з братом, із своїм сином (від першого шлюбу) ОСОБА_4 на якого раніше за його заявою було складено протокол і суд визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Таким чином, системні погрози від дружини, її брата і сина стали системними. У цьому році (лютий 2023 року) він також писав у поліцію заяву на ОСОБА_5 , який погрожував в черговий раз. Таким чином, він хоче донести до правоохоронних органів та суду, що проти нього відбувається постійний тиск, погрози його життю та здоров`ю. Підтвердженням є те,що приблизно 8-10 разів за останні декілька місяців він офіційно телефонував на 102 і викликав представників поліції. Свідченням його невинуватості є те, що вже два рази виносилось рішення: за відсутністю складу будь-яких неправомірних дій з його боку до дружини, яка постійно безпідставно звинувачує (навмисно оббріхує), щоб зробити будь-які проблеми або труднощі. Має понад 200 відеозаписів «неадекватної поведінки» дружини, її сина ОСОБА_5 та брата ОСОБА_6 . При цьому, дружина відкрито говорила, що вона «вночі переріже йому горло» і її «відмажуть». Має офіційне на те ауді- та відео- фіксацію відповідних погроз. У зв`язку з цим повідомляє також, що його дружина вже більше 10 років має великі проблеми із щитовидною залозою і всі ці роки вживає гормональні препарати, які викликають її «неадекватну поведінку». В минулому році він був вимушений викликати психіатричну лікарню. В неї хвороба прогресує, а лікуватись не хоче. Разом з тим, обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно ОСОБА_1 , а й про завдання чи можливого завдання внаслідок цього шкоди його психічному здоров`ю. При цьому, конфліктна ситуація між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого ? не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов?язковою ознакою об?єктивної строни даного проступку. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 05.06.2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений у протоколі склад адміністративного правопорушення не охоплюється ознаками об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому в діях ОСОБА_2 відсутня об`єктивна сторона правопорушення та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. Таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Таким чином, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови суду, яка є законною, вмотивовано, такою, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, і підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2023 року про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В. Кулікова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»