Постанова 4873 № 907/358/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" серпня 2023 р. Справа№ 907/358/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Козир Т.П. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 08.08.2023 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 (повний текст складено та підписано 23.12.2022) у справі №907/358/22 (суддя Ю.В. Картавцева) за позовом Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк " до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказу та висновку УСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування індивідуального акту. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021 та наказ Міністерства юстиції України №2287/5 від 24.06.2021 є протиправними та не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати незаконними та скасувати зазначені висновок та наказ. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №907/358/22 у задоволенні позову відмовлено. В оскаржуваному рішенні місцевий суд встановив, що під час прийняття оскаржуваного рішення приватний нотаріус Кішкін Д.В. належним чином не перевірив документи на наявність підстав для проведення державної реєстрації прав та здійснив державну реєстрацію переходу права власності на будинок побуту за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав. Щодо порушення процедурних норм, то судом з`ясовано належність повідомлення позивача про розгляд скарги та дотримано процедури розгляду, що свідчить про необґрунтованість позову. Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді скарги Міністерством юстиції не здійснено належного повідомлення банку, як заінтересованої особи, порушено строки розгляду справи, при проведенні державної реєстрації нотаріусом було дотримано всіх норм законодавства, що свідчить про помилковість висновків суду. Крім того, апелянт звертає увагу суду на порушення права мирного володіння майном, яке полягає в тому, що задоволення скарги спричинило втручання у володіння майном поза визначеними законом підставами. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі № 907/358/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Чорногуз М.Г., Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 для розгляду апеляційної скарги у справі № 907/358/22 у зв`язку з перебуванням суддів Чорногуза М.Г. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги. Розгляд справи відкладався. На адресу суду від представника третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права. В судове засідання 08.08.2023 з`явивилися представники відповідача та третьої особи, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлений шляхом направлення процесуальних документів в Електроний кабінет, що підтверджується довідкою. Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Отже судом вжито належних заходів для повідомлення учасників про розгляд справи. Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у забезпечення договору кредитної лінії № 02-1/Зл-18-17 від 09.06.2017 укладеного між ПАТ «Комінвестбанк» (позивач) та ТОВ «Агро Комплекс», для забезпечення виконання зобов`язань позичальника між ПАТ «Комінвестбанк» та ОСОБА_1 (третя особа; скаржник), було укладено договір іпотеки від 13.06.2017, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за № 1097. Предметом іпотеки згідно вказаного договору іпотеки став будинок побуту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 392550121208). Надалі приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55161948 від 16.11.2020 на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.11.2020 зареєстровано право власності за АТ «Комерційний інвестиційний банк» на об`єкт нерухомого майна: будинок побуту (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 392550121208) за адресою АДРЕСА_1 (номер запису 39203948). Не погоджуючись з рішенням приватного нотаріуса, ОСОБА_1 подала скаргу до Міністерства юстиції України, в якій просила скасувати такі рішення. За наслідками розгляду скарги, Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021р. було складено висновок (далі Висновок), яким скаргу було рекомендованого задовольнити в повному обсязі та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55161948 від 16.11.2020, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. Висновок обґрунтований тим, що приватним нотаріусом було порушено приписи п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, зокрема, до заяви про державну реєстрацію прав власності позивачем додано довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням, а також відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, визначені на дати, що не відповідали положенням зазначеного вище пункту Порядку. На підставі висновку Міністерством юстиції України (відповідачем) було прийнято наказ №2287/5 «Про задоволення скарги» (далі Наказ). Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання протиправними та скасування Висновку та Наказу. Зокрема, як на підставу для скасування таких Висновку та Наказу позивач посилається на порушення відповідачем Порядку № 1128 та інших норм законодавства (неповідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги, порушення строків розгляду скарги) та зазначає, що під час здійснення реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна приватному нотаріусу були надані всі передбачені чинним законодавством України документи. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що Наказ є правомірним та прийнятий з дотриманням чинного законодавства та процедурних норм. Так, з відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що до заяви про державну реєстрацію права власності, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, додано довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням, а також відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, визначені на дати, що не відповідали положенням пункту 61 Порядку № 1127. Третя особа, також, заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічних підставам, вказаних відповідачем. Поряд з цим, третя особа зазначає, що Висновок не може бути скасований у судовому порядку, оскільки він не є рішенням, яке створює правові наслідки, такий висновок є відображенням суб`єктивної думки членів комісії при розгляді скарги ОСОБА_1 та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України. Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1128), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги). Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами. Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 19 Порядку №1128). Як встановлено судом, 27.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою від 27.11.2020, у якій просила скасувати рішення від 16.11.2020 № 55161948, прийняте приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. Скаржниця зазначила, що їй на праві власності належить будинок побуту на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2004, посвідченого державним нотаріусом Великоберезнянської державної нотаріальної контори Маріаш В.І. за реєстровим №

355. Між ОСОБА_1 та АТ «Комерційний інвестиційний банк» було укладено іпотечний договір від 30.06.2017, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим № 1097, предметом якого є будинок побуту. Згідно з відомостями Державного реєстру прав приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. на підставі оскаржуваного рішення внесено запис про право власності АТ «Комерційний інвестиційний банк» на будинок побуту. Водночас, Колегією встановлено, що оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 13.11.2020 № 42533168, до якої додано, зокрема, довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності від 05.11.2020 № 02-93/6-12, (висновок про вартість майна від 23.07.2020). Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Статтею 18 Закону «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема, прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком № 1127. Пунктом 61 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також, подається довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Поряд з цим, з відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що до заяви про державну реєстрацію права власності, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, додано довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням, а також відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, визначені на дати, що не відповідали положенням пункту 61 Порядку №1127. Доводи, наведені в апеляційній скарзі наведеного не спростовують. Пунктами 3, 4 частини першої статті 24 Закону «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом та якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Наведене свідчить, що під час прийняття оскаржуваного рішення приватний нотаріус Кішкін Д.В. належним чином не перевірив документи на наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, та здійснив державну реєстрацію переходу права власності на будинок побуту за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав. Щодо доводів апелянта про порушення Міністерством процедурних норм, а саме щодо неналежного повідомлення про дату, час та місце засідання Колегії. Так, скарга ОСОБА_1 від 27.11.2020 була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.12.2020 за № 36721-33-20. Відповідно до пунктів 10-12 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін юсту. З огляду на зазначені вище положення, Міністерством юстиції України на офіційному веб-сайті Міністерства було розміщено оголошення про те, що 08 червня 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.11.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.12.2020 за № 36721-33-20, поверненої для повторного розгляду дорученням Мін`юсту від 02.06.2021 № 228/1/48-21. На підтвердження факту розміщення оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаментом державної реєстрації та нотаріату було надіслано запит до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», щодо надання інформації про дату та час розміщення оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 08 червня 2021 року, оскільки саме підприємство не є структурним підрозділом Мінюсту, а самостійною організацією, основною метою діяльності якої є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Мін`юсту, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Єдиних та Державних реєстрів. Так, із відповіді ДП «НАІС» №2854/14.2-11 від 07.06.2021 року вбачається, що оголошення було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 04 червня 2021 року о 16:29 (зазначений доказ додано відповідачем до відзиву). Також, до відзиву відповідачем було додано Акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання Колегії, у якому зазначено, що у головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Управління забезпечення діяльності Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України була відсутня можливість додатково повідомити АТ «Комерційний інвестиційний банк» про час, дату та місце розгляду скарги з причин номер (+38 031-261-98-04) зриває. Згідно з п. 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. Наведеними положеннями п. 11 Порядку №1128 передбачено саме надання копії скарги та доданих до неї документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, а не обов`язок суб`єкта розгляду скарги направити вказані документи таким особам. Водночас, надання відповідачем таких документів зацікавленим особам можливе за умови наявності відповідною звернення вказаних осіб до суб`єкта розгляду скарги. Зважаючи на те, що всі зацікавлені особи були належним чином повідомлені щодо розгляду скарги шляхом розміщення відповідної копії повідомлення на веб-сайті Мін`юсту, вони об`єктивно (у тому числі й позивач) мали можливість отримати копії скарг та доданих до них документів напередодні розгляду скарги по суті. Таким чином, суд приходить до висновку, що Міністерством юстиції України було вжито передбачені Порядком №1128 заходи для належного повідомлення позивача про засідання Колегії шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, а, отже, посилання позивача на неналежне повідомлення про засідання Колегії та порушення Мін`юстом Порядку №1128, є необгрунтованими та судом до уваги не беруться. Щодо порушення строків повторного розгляду скарги. Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема щодо відмови у задоволенні скарги. Висновком Колегії від 27.04.2021 рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.11.2020, у зв`язку з тим, що рішення від 16.11.2020 №55161948 прийнято приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Денисом Володимировичем відповідно до законодавства. Водночас, відмовляючи в задоволенні скарги з вказаних підстав, Колегія належним чином не дослідила всіх обставин скарги, в результаті чого скарга була розглянута повторно. Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Положення про Колегію, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5 розгляд Колегією скарги у сферах державної реєстрації здійснюється повторно виключно у разі доручення Мін`юсту щодо перегляду відповідної скарги з мотивів невідповідності висновку вимогам законодавства та/або у разі, якщо Колегією належно не було досліджено обставини відповідної скарги. Так, приписами законодавства чітко не врегульовано, що загальний строк для розгляду скарги має бути дотримано і при повторному розгляді скарги чи при кожному розгляді скарги строк починає відраховуватися окремо. Крім того, строк розгляду скарги має безпосередній вплив лише на права та законні інтереси скаржника, у свою чергу, наявність несуттєвих порушень, що не зачіпають прав та інтересів позивача, не може слугувати підставою для скасування правомірного по суті рішення. Так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.04.2020 р. у справі 826/15358/17. Щодо оскарження Висновку, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не може бути скасований у судовому порядку, оскільки не є рішенням, яке створює правові наслідки для сторін, а являє собою відображення суб`єктивної думки членів комісії при розгляді скарги та є підставою для прийняття наказу Міністерством юстиції України. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду , отже скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі № 907/358/22 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк". Матеріали справи №907/358/22 повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 31.08.2023 після виходу суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Т.П. Козир Г.А. Кравчук