LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС911/312/23

від 07.09.2023 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду …

УХВАЛА 07 вересня 2023 року м. Київ cправа № 911/312/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кролевець О.А. - головуючого, Рогач Л.І., Студенець В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (головуючий - Корсак В.А., судді Євсіков О.О., Алданова С.О.) та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 (суддя - Антонова В.М.) у справі № 911/312/23 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» про стягнення 324 489,03 грн, ВСТАНОВИВ: У 2023 році Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» (далі - ТОВ «Оберіг») про стягнення 324 489,03 грн заборгованості за фактично спожиту необліковану електричну енергію. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Оберіг» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» акціонерного товариства «Українська залізниця» 324 489,03 грн вартості необлікованої електричної енергії та 4 867,35 грн - витрат по сплаті судового збору. 03.08.2023 ТОВ «Оберіг» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023 у справі №911/312/23 касаційну скаргу ТОВ «Оберіг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 31.08.2023 ТОВ «Оберіг» повторно звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ «Оберіг», Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми. За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом спору в справі №911/312/23 є стягнення грошових коштів у сумі 324 489,03 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які передбачені пп. "в", "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Зазначає, що дії із невручення ухвали про відкриття провадження у справі №911/312/23 унеможливили отримання судом першої інстанції аргументації ТОВ «Оберіг» щодо виняткового значення справи, її складності та прав ТОВ «Оберіг» клопотати перед судом про не проведення провадження на засадах спрощеного провадження, визначеного для малозначних справ. Сума відшкодування збитків, заявлена позивачем, перевищує сто розмірів прожиткових мінімумів, що вимагає від суду окремого дослідження вищезазначеного (складності справи, аргументації учасників справи, в т.ч. позивача, щодо виняткового значення справи). Вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог. Однак, посилання скаржника на те, що справа №911/312/23 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованим, оскільки вищевказані доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника. Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом. Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до власного викладення обставин справи стороною у справі та до переоцінки доказів, які були досліджені судами попередніх інстанцій. Такі доводи, з огляду на статус Верховного Суду і його повноваження, не є підставою для відкриття касаційного провадження зі справи. Щодо посилань скаржника, що суд першої інстанції відніс вказану справу до категорії малозначних помилково, Верховний Суд зазначає наступне. Згідно з положеннями ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Враховуючи вищевикладене, при вирішенні питання про віднесення справи до категорії малозначних, суд враховує ціну позову, її складність та категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України. У касаційній скарзі не наведено доводів, які б підтверджували, що ця справа є складною і суд помилково відніс її до категорії малозначних на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12 ГПК України. Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997). Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Оскільки предметом спору у справі №911/312/23 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ «Оберіг» подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Оберіг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається. Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.А. Кролевець Судді Л.І. Рогач В.І. Студенець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»