Постанова Західний апеляційний господарський суд № 909/998/22
від 08.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" вересня 2023 р. Справа №909/998/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючий суддя О.В. Зварич судді С.М. Бойко В.М. Гриців, розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради №191/24-15/14в від 07.07.2023 (вх. № 01-05/2202/23 від 10.07.2023 року) на додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року (суддя Т.В. Максимів; повний текст додаткового рішення складено 29.06.2023 року) за заявою Фізичної особи-підприємця Ходжаяна Армена Ашотовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/998/22 за позовом: Фізичної особи-підприємця Ходжаяна Армена Ашотовича (ФОП Ходжаян А.А.) до відповідача: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення коштів в сумі 120052,36 грн, ВСТАНОВИВ: Історія справи 29.11.2022 року ФОП Ходжаян А.А. звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 120052,36 грн. У позовній заяві позивач повідомив, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу в сумі 20000,00 грн. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області 30.01.2023 року у справі №909/998/22, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 року, задоволено позов ФОП Ходжаяна А.А. Стягнуто з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради на користь ФОП Ходжаяна А.А. 15076,87 грн 3% річних та 104975,49 грн інфляційних втрат, а також 2481,00 грн судового збору. 07.03.2023 року до господарського суду Івано-Франківської області від позивача надійшла заява (вх. № 3652/23) про відшкодування судових витрат, в якій ФОП Ходжаян А.А. просив стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/998/22. Відповідач подав письмове заперечення на заяву позивача (вх. № 4186/23), в якому просив відмовити стороні, на користь якої прийнято рішення, у відшкодуванні понесених судових витрат. Короткий зміст оскарженого додаткового рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року у справі №909/998/22 задоволено заяву ФОП Ходжаяна А.А. (вх. № 3652/23 від 07.03.2023) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради на користь ФОП Ходжаяна А.А. 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення суду мотивоване тим, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом даної справи, співмірні з її складністю, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з додатковим рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року у справі №909/998/22, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу. Покликається на те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є непропорційними з предметом спору та ціною позову, а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаними роботами. Вважає, що надання адвокатом такої послуги як підготовка позовної заяви за критерієм розумності розміру не може становити 20000,00 грн. та є істотно завищена. З акта приймання наданих послуг від 06.02.2023 року об`єктивно неможливо оцінити обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, оскільки позивач не надав відомості щодо розрахунку витраченого часу, як передбачено договором. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційне провадження у справі Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №909/998/22 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: С.М. Бойко, В.М. Гриців. Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/998/22 та ухвалено здійснити перегляд додаткового рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України. За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення позивача та відповідача з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке. 18.07.2023 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 року надіслано позивачу та відповідачу на електронні адреси, повідомлені в позовній заяві та апеляційній скарзі. Також вказану ухвалу надіслано на адресу позивача (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського, 40/46) рекомендованим поштовим відправлення №79010121311421. Суд враховує, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступною. Учасники справи не позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи завдяки відкритому безоплатному цілодобовому доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатися наданими їм процесуальними правами. Сторони у справі зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради на додаткове рішення суду у справі №909/998/22, яке є предметом оскарження. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейський суд з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Європейський суд з прав людини зазначає, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. У даній справі відповідач заперечив проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу. Вище зазначено, що за результатами розгляду справи рішенням суду першої інстанції, яке набрало законної сили, задоволено позов ФОП Ходжаяна А.А. На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції позивач подав наступні документи: ордер серії АТ №1027328 від 22.11.2022 року на надання правничої (правової) допомоги ФОП Ходжаяну А.А. адвокатом Либовка А.В., виданий АО «Індекс», копії договору про надання правової допомоги №22-2022 від 01.06.2022 року, додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 року до договору про надання правової допомоги №22-2022 від 01.06.2022 року, акт приймання наданих послуг від 06.02.2023 року за додатковою угодою № 2 до договору № 22-2022 від 01.06.2022 року, копію квитанції № 303760045417 від 06.02.2023 року на суму 20000,00 грн. Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги №22-2022 від 01.06.2022 року, укладеного між АО «Індекс» та ФОП Ходжаян А.А., Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити послуги Об`єднання у порядку та строки, обумовлені сторонами. Згідно з п. 4.1 договору замовник зобов`язується сплатити Об`єднанню вартість правової допомоги (гонорар), що надається, у порядку та строки та на умовах, визначених у додаткових угодах (замовленнях) до договору, які є невід`ємною частиною договору. Оплата за цим договором здійснюється не пізніше 3-х робочих днів з дати підписання сторонами акта виконання робіт (наданих послуг) (п.4.2 договору). У відповідності до п. 4.4 договору в акті, зазначеному у п.4.2. договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та (чи) вартість правової допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта. 01.06.2023 між АО «Індекс» та ФОП Ходжаян А.А. укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №22-2022, відповідно до якої сторони домовились, що у межах договору клієнт уповноважує Об`єднання підготувати необхідні документи (адвокатські запити, претензії, проект позовної заяви, відповіді на відзив, отримання виконавчого листа тощо) у справі щодо стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій за договорами підряду №163/21 від 26.08.2021, №231/21 від 31.08.2021, №325/21 від 26.10.2021, №420 від 06.12.2021 з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, а також за необхідності - здійснювати представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції. Згідно з п. 2 додаткової угоди, вартість послуг, зазначених у п. 1 цієї додаткової угоди, складає 20000,00 грн. Ця сума є фіксованою, не залежить від обсягу фактично наданих послуг та оплачується клієнтом протягом 20 днів після набрання рішенням законної сили не залежно від задоволення позовних вимог. Зі змісту пункту 1 акта приймання наданих послуг від 06.02.2023 року за додатковою угодою № 2 до договору № 22-2022 від 01.06.2022 року, вбачається, що АО «Індекс» надало позивачу такі послуги: аналіз судової практики щодо стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій за договором підряду; копіювання та засвідчення копій додатків до позовної заяви; підготовка та подання позовної заяви. Вартість послуг, вказаних в п. 1 акта становить 20000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, покликаючись на встановлену в договорі та перераховану АО «Індекс» суму. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформулювала наступні висновки: "Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час». У даній справі суд першої інстанції повністю задоволив заяву позивача та стягнув з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи додаткове рішення тим, що заявлена сума витрат співмірна із складністю справи, відповідає критеріям реальності, розумності розміру витрат. Однак, колегія суддів вважає помилковими вказані висновки місцевого господарського суду, враховуючи таке. В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З аналізу матеріалів справи №909/998/22 вбачається, що заявлені позивачем витрати на професійну правову допомогу (20 000,00 грн.) є непропорційними з предметом спору та ціною позову (120 052,36 грн.), а також обсягом наданих адвокатом послуг. Розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження. Представник позивача не приймав участі в судових засіданнях, звертався до суду першої інстанції з письмовими заявами вх.№1406/23 від 26.01.2023, вх.№1539/23 від 30.01.2023 (а.с.177, 179), в яких просив проводити судові засідання без його участі. Витрати, пов`язані з аналізом судової практики щодо стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій за договором підряду, про які зазначено в акті приймання наданих послуг від 06.02.2023 року, фактично поєднані з витратами по підготовці позовної заяви. Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн. є завищеним, неспівмірними із складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у суді першої інстанції не відповідають критерію обгрунтованості, реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу. Стягнення судом першої інстанції витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі суперечить принципу розподілу таких витрат, розумності їх розміру. Згідно з частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням викладеного, оскільки судом першої інстанції допущено помилки у застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає наявними правові підстави для зміни резолютивної частини оскарженого додаткового рішення та викладення його в редакції цієї постанови, відповідно до якої стягненню з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради на користь ФОП Ходжаян А.А. підлягає інший розмір витрат на правничу допомогу, ніж заявлено позивачем у справі №909/998/22, а саме - 10 000,00 грн витрат на правову допомогу, що відповідає вищеописаним принципам розподілу судових витрат. Керуючись, ст. ст. 86, 123, 126, 129, 244, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради № 191/24-15/14в від 07.07.2023 (вх. № 01-05/2202/23 від 10.07.2023 року) задовольнити частково. Додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року у справі №909/998/22 змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції: «Заяву Фізичної особи-підприємця Ходжаяна Армена Ашотовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вх.№3652/23 від 07.03.2023 задовольнити частково. Стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, буд. 7, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 37794186) на користь Фізичної особи-підприємця Ходжаяна Армена Ашотовича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу». Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя О.В. Зварич Суддя С.М. Бойко Суддя В.М. Гриців