Постанова 4870 № 909/332/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" вересня 2023 р. Справа № 909/332/23 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г. Суддів: Бойко С.М. Бонк Т.Б. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства Калуська енергетична Компанія Калуської міської ради, вих.№418 від 19 червня 2023 року на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2023 року (підписане 31.05.2023), суддя Рочняк О.В. у справі №909/332/23 за позовом Комунального підприємства Калуська енергетична Компанія Калуської міської ради, м. Калуш, Івано-Франківська область до відповідача Повного товариства "Ломбард "Україна" учасники Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Всесвіт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Предславинське", м. Київ про стягнення 9 424,33 грн. заборгованості, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 06.04.2023 року Комунальне підприємство Калуська енергетична Компанія Калуської міської ради звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Повного товариства "Ломбард "Україна" учасники Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Всесвіт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Предславинське" про стягнення 9 424,33 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в результаті фактичного надання відповідачу комунальних послуг та в ході користування ними, між КП "Калуська енергетична компанія" та Повним Товариством "Ломбард "Україна" в силу ЦК України склалися цивільно-правові відносини, на підставі яких у останнього виникли зобов`язання по оплаті наданих послуг у повному обсязі. КП "Калуська енергетична компанія", як виконавець надавала житлово-комунальні послуги споживачу систематично, безперебійно та у повному обсязі. Відповідач жодного разу не звернувся з претензією про якість послуг чи їх відсутність, що мало б правову підставу на зменшення вартості спожитих послуг. У зв`язку з несплатою боржником фактично спожитих послуг у листопаді - грудні 2021 року у відповідача виник борг перед позивачем в розмірі 9 424,33 грн. Факт нарахування позивачем заборгованості підтверджується виставленими рахунками, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Скаржник зауважує, що посилаючись на договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2021 відповідач визнає факт користування комунальними послугами до 28.12.2021, а доводи відповідача про те, що згідно з п.3.4. договору покупець гарантує, що після державної реєстрації за ним права власності на об`єкт нерухомості, борги по сплаті комунальних платежів, які існують на день укладення договору покладаються на нього не заслуговують на увагу, оскільки КП "Калуська енергетична Компанія" у якості кредитора своєї згоди на переведення боргу Гушпіт О.О. не давала. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 року у справі №909/332/23 (суддя О.В. Рочняк) у задоволенні позову відмовлено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався. В підтвердження надання відповідачу послуг з теплопостачання у листопаді-грудні 2021 року позивач надав суду рахунки, які (як в них зазначено) є актами прийому-передачі за вказаний місяць. Зокрема, згідно з вказаними актами за листопад 2021 року за теплопостачання відповідачу нараховано 3 044,25 грн. (рахунок №42), та за грудень 2021 року 5 468,82 грн. (рахунок №42) (всього 8 513,07 грн.). Вказані рахунки (акти) підписані позивачем в односторонньому порядку, жодних доказів надіслання або вручення відповідачу цих рахунків (актів) позивачем суду не надано. Будь - яких інших доказів в підтвердження того, що відповідачу надавалися послуги з теплопостачання в листопаді-грудні 2021 року матеріали справи не містять. Підписаний в односторонньому порядку позивачем акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом та не є доказом в підтвердження наявності заборгованості відповідача. Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не в повній мірі дослідив наявні в матеріалах справи докази та надав неправильну оцінку доказам, які були предметом дослідження під час судового розгляду в суді першої інстанції. Зокрема, зазначає, що відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє Споживача від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, у випадку фактичного користування ними. У позивача відсутня відмова відповідача від надання житлово-комунальних послуг у встановленому законом порядку. Отже, у зв`язку із несплатою Боржником фактично спожитих послуг, станом на сьогоднішній день у відповідача утворився борг перед позивачем у загальній сумі 9 424,33 грн., який підтверджується розрахунками наданих послуг водопостачання, водовідведення і теплопостачання за листопад та грудень 2021 року № 42 та актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2023. Оскільки, суд першої інстанції взагалі не вникнув у суть спору та розглянув справу однобічно всупереч правовим висновкам Верховного Суду, тому скаржник (позивач) на підставі ст. 269 ГПК України долучає до апеляційної скарги та просить прийняти до уваги копії «про демонтаж опалення у приміщенні на вул. Лесі Українки, 14 м. Калуш від 12.01.2022», які засвідчують що до 12.01.2022 у даному приміщенні 6yла наявна діюча система централізованого теплопостачання, послугами якої користувався відповідач до моменту відчуження приміщення гр. ОСОБА_1 та не здійснив оплату за них. Просить задоволити позов КП «Калуська енергетична компанія». Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що скаржник повторює доводи позовної заяви але ніяк не спростовує аргументи суду першої інстанції, які лягли в основу оскаржуваного рішення в даній справі: про відсутність доказів від позивача про надання послуг з теплопостачання відповідачу в листопаді-грудні 2021 року та про відсутність доказів надіслання відповідачу рахунків (актів прийому-передачі) послуг за ці місяці. Просить залишити апеляційну скаргу КП «Калуська енергетична компанія» без задоволення. Апеляційне провадження у справі Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/332/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України. За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Обставини справи Згідно з статутом Комунального підприємства "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради (далі - Підприємство) (нова редакція), затвердженого рішенням Калуської міської ради №1370 від 28.04.2023, Підприємство утворене Калуською міською радою в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності за рішенням Калуської міської ради на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та іншого чинного законодавства України. Необхідність створення Підприємства викликана потребою у забезпеченні міста власними енергетичними ресурсами, Підприємство входить до сфери управління Калуської міської ради, яка є представником власника - територіальної громади міста Калуша і безпосередньо підпорядковане Виконавчому комітету Калуської міської ради (п. 1.1 статуту). Підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, який створений для комерційної господарської діяльності та діє на основі статуту (п. 1.2 статуту). Відповідно до п. 3.1 статуту, Підприємство створене з метою забезпечення якісного виробництва та реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру з виробництва електроенергії та централізованого водо-теплопостачання, водовідведення, іншої діяльності відповідно до статуту, для задоволення суспільних та особистих потреб населення, установ, організацій та інших господарюючих суб`єктів, досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку шляхом систематичного здійснення господарської (підприємницької) діяльності. Рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради №293 від 26.10.2021 Комунальному підприємству "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради встановлено тарифи на послуги: з централізованого водопостачання - 11,08 грн. за 1 куб.м (без ПДВ), 13,30 грн. за 1 куб.м (з ПДВ); з централізованого водовідведення - 13,63 грн. за 1 куб.м (без ПДВ); 16,36 грн. за 1 куб.м (з ПДВ). Рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради №294 від 26.10.2021 встановлено Комунальному підприємству "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, в тому числі для потреб інших споживачів (крім населення) (п. 1.3 рішення): тариф на теплову енергію - 4697,91 грн/Гкал (без ПДВ). Як зазначає позивач, в нежитловому приміщенні за адресою: м. Калуш, проспект Л. Українки, буд. 14, яке згідно з інформацією з державного реєстру прав власності на нерухоме майно належить на праві власності відповідачу, встановлено відповідні комунікації, які забезпечують безперервне надання комунальних послуг, якими відповідач користувався. Водночас, з вказаного реєстру прав власності також вбачається, що за вищевказаною адресою зареєстровано також інші нежитлові приміщення, які належать на праві власності різним особам. 28.12.2021 між Повним товариством "Ломбард "Україна" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №679, відповідно до умов якого Продавець передає (продає), а Покупець за ціною та на умовах, передбачених цим договором, приймає у власність (купує) належне Продавцю на праві власності майно, яке складається з: нежитлове приміщення в цілому, а саме: приміщення №1, №2, №3, №4, загальною площею 34,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.4. договору Покупець гарантує, що після державної реєстрації права власності на об`єкт за Покупцем, борги по сплаті комунальних платежів, які існують на день укладення договору покладаються на нього. Державну реєстрацію права власності на вищевказані нежитлові приміщення за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу, проведено 28.12.2021, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №329586681 від 19.04.2023. Як вбачається з рахунків КП "Калуська Енергетична компанія" за надання послуг з теплопостачання Повному товариству "Ломбард "Україна", (у яких серед іншого зазначено, що такі рахунки слід вважати актом прийому-передачі за вказаний місяць), за листопад 2021 року за теплопостачання відповідачу нараховано 3 04425 грн. (рахунок №42), за грудень 2021 року 5 468,82 грн. (рахунок №42). (Всього 8 513,07 грн.). Водночас, жодних доказів надіслання або вручення відповідачу цих рахунків позивачем суду не надано. Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків, який підписаний позивачем в односторонньому порядку, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.01.2023 становить 9 424,33 грн. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України). Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Предметом регулювання цього Закону, згідно з ч. 1 ст. 2, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Виконавцем комунальної послуги за вказаним Законом є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (введено в дію 10 червня 2018 року) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. В ході розгляду справи суд встановив, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався. Водночас, як визначено в абз. 2 ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. При цьому, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Однак, обов`язковою умовою при цьому є доведення факту надання та споживання таких послуг у визначений проміжок часу. Тим самим, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг. Так, в підтвердження надання відповідачу послуг з теплопостачання у листопаді -грудні 2021 року позивач надав суду рахунки, які (як в них зазначено) є актами прийому - передачі за вказаний місяць. Зокрема, згідно з вказаними рахунками за листопад 2021 року за теплопостачання відповідачу нараховано 3 044,25 грн. (рахунок №42), за грудень 2021 року 5 468,82 грн. (рахунок №42). (Всього 8 513,07 грн.). Дані рахунки (акти) підписані позивачем в односторонньому порядку, жодних доказів надіслання або вручення відповідачу цих рахунків (актів) позивачем суду не надано. Також, позивач до матеріалів справи долучив акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2023, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 424,33 грн., який підписаний позивачем в односторонньому порядку. В постановах Верховного Суду від 19.04.2018 справа № 905/1198/17 та від 05.03.2019 справа № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність введення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарський операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з тим, акт звірки може вважатись доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Водночас, зі змісту наданого позивачем акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2023 не можливо визначити ані послугу, які відповідачу було надано, ані місце надання такої послуги. Даний акт не підтверджений належними первинним документами. Будь - яких інших доказів в підтвердження того, що відповідачу надавалися послуги з теплопостачання в листопаді - грудні 2021 року матеріали справи не містять. Підписаний в односторонньому порядку позивачем акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом та не є доказом в підтвердження наявності заборгованості відповідача. Підсумовуючи все вищенаведене та беручи до уваги фактичні обставини даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявлених КП Калуська енергетична Компанія Калуської міської ради позовних вимог про стягнення 9 424,33 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, у зв`язку з недоведеністю. Водночас, колегія суддів не надає правової оцінки долученим до апеляційної скарги документам про демонтаж опалення у приміщенні на вул. Лесі Українки, 14 м. Калуш від 12.01.2022, оскільки частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5 ст. 269 ГПК України). З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного провадження. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 року у справі №909/332/23. Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду. Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Комунального підприємства Калуська енергетична Компанія Калуської міської ради, вих.№418 від 19 червня 2023 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 у справі № 909/332/23 без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України. Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г. Суддя Бойко С.М. Суддя Бонк Т.Б.