Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7584/23

Справа № 991/7584/23 Провадження 1-кс/991/7621/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 01 вересня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ВСТАНОВИВ: 29.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 24.08.2023. Вказана скарга на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29.08.2023 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Зміст поданої скарги У вказаній скарзі зазначено, що 24.08.2023 ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про злочин. Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, а від уповноважених осіб надійшов лист про відсутність у вказаній заяві об`єктивних даних, які би свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, підслідного НАБУ, у зв`язку з чим відомостей, викладених по ній не було внесено до ЄРДР. Так, у поданій заяві від 22.08.2023 зазначено про обставини можливого вчинення злочину щодо вирублення тисячі дерев на території острова Хортиця, причетними до чого можуть бути в.о. директора Національного заповідника «Хортиця» ОСОБА_4 та колишній голова Запорізької ОДА ОСОБА_5 . Обсяг таких дерев може бути близько 50 залізничних вагонів, які були вирублені без дозвільних документів Департаменту захисту довкілля ЗОДА та міністерства захисту довкілля. При цьому, такі дії могли спричинити колосальні мільйонні збитки та непоправну шкоду острову Хортиця. Враховуючи викладені обставини, заявник просить задовольнити його скаргу, визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та зобов`язати останніх внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення злочинів. 2.Позиція учасників судового засідання У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, однак до його початку на електронну пошту суду було надіслано заяву в якій він просив розглядати скаргу за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав та просив задовільнити. Представник НАБУ в судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні вказаної скарги, оскільки у ній не викладено конкретних обставин, які можуть свідчити про вчинення корупційних або інших кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ. Розгляд інших питань, на думку представника НАБУ, належить до компетенції Національної поліції України, а тому їм було направлено зазначену заяву. Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги. 3.Мотиви та оцінка слідчого судді Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами. Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування. З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізує її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу. Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому: (1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); (2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18). З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення. З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що заявником порушується питання про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом зловживань колишнього в.о. директора Національного заповідника «Хортиця» ОСОБА_4 та колишнього голови Запорізької ОДА ОСОБА_5 до незаконного вирублення великої кількості дерев на території острова Хортиця, що спричинило збитки та шкоди природі. Аналізуючи скаргу та заяву, а також беручи до уваги відомості, викладені у письмових запереченнях представника НАБУ, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення кримінального корупційного правопорушення, а заявником не наведено обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування. Зокрема, слідчий суддя вважає, що заявником не зазначено, які конкретні дії чи бездіяльність свідчать про зловживання з боку голови Запорізького ОДА та в.о. директора Національного заповідника «Хортиця» використання наданих їм повноважень всупереч інтересам служби, зокрема не наведено будь-яких переконливих доводів, що вказана вирубка була організована та проведена за їхнім прикриттям чи навіть обізнаності. Натомість, заява містить лише припущення особи щодо вчинення таких дій без конкретизації будь-яких обставин щодо виконавців таких дій (вирублення), їх зв`язку із службовими особами та вирублення за відстуності передбачених на те дозволів. Крім того, у заяві не вказано, яка сума шкоди завдана від вказаних дій, а лише зазначено імовірнісне формулювання «мільйонні», що дійсно позбавляє можливості уповноважених осіб визначити наявність обов`язкових ознак злочину, який може бути підслідний НАБУ. На переконання слідчого судді, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявником, ґрунтуючись на мінімальному обсязі відомостей, з яких неможливо ані визначити попередню кваліфікацію, ані причетних осіб. З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень причетності до зазначених дій відповідних осіб, припущень щодо наявності певного прикриття та привласнення деревини, недостатньо для висновку про наявність будь-якого кримінального правопорушення, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно вказаних осіб. Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що висловлених у цій заяві тверджень недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення, а тому такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування. У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження викладеної в скарзі інформації. За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної скарги. Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: 1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без задоволення. 2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення. 3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1