Постанова 4824 № 367/5172/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 367/5172/23 Головуючий в суді І інстанції Горбачова Ю.В. Провадження № 33/824/3986/2023 Головуючийв суді ІІ інстанції Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мартинюк Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 974731 від 05 липня 2023 року - 05.07.2023 року близько 10 год. 00 хв. в Київській області, м. Ірпінь, по вул. Соборна, 9, в приміщенні медичної установи «Doctor 24», гр. ОСОБА_1 вчинив по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: переслідував, перешкоджав здати аналізи, застосовував фізичну силу, щоб вивести з медичної установи. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп.. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Мартинюк Яна Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у судовому засіданні суду першої інстанції, під час розгляду справи був присутній ОСОБА_1 , який свою вину не визнав і пояснив, що дійсно між ним та його співмешканкою відбулась сварка, однак свою співмешканку не ображав, не погрожував, фізичну силу не застосовував. Він хвилювався за ОСОБА_2 , оскільки та перебувала у збудженому стані і йому не було зрозуміло, навіщо їй необхідно звернутись за медичною допомогою у приватну клініку. Він лише хотів, щоб вона заспокоїлась і пояснила, що з нею відбувається. Допускає, що спілкування між ними було на підвищених тонах у дуже емоційній формі. До ОСОБА_2 будь-яких дій не вчиняв, а лише намагався з нею поспілкуватись. Всі дії відбувались не в приміщенні клініки, а біля неї на вулиці. Захисник апелянта також зазначила, що в суді першої інстанції також була присутня і ОСОБА_2 , яка підтвердила, що конфлікт між нею та ОСОБА_1 був, однак претензій до ОСОБА_1 вона не має, з врахуванням того, що особисто вона спровокувала конфлікт. Однак судом першої інстанції не було з`ясовано, які саме протиправні дії вчиняв ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 та які наслідки настали в результаті цих дій. Незважаючи на пояснення ОСОБА_1 , його співмешканки ОСОБА_2 , а також письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, які жодним чином не доводять його винність у вчиненні домашнього насильства, суддею суду першої інстанції було прийнято постанову про визнання його винним всупереч вимогам ст.ст. 252, 280 КУпАП. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги захисник скаржника також вказувала, що відповідно до письмових пояснень співмешканки ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та змісту протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 05.07.2023 року від імені ОСОБА_2 не зазначено, що ОСОБА_4 вчинив відносно останньої будь-які дії, які підпадають під термін «фізичне насильство» та «психологічне насильство», що і утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273-2 КУпАП, а зазначено, що дійсно відбувався конфлікт і ОСОБА_4 перешкоджав ОСОБА_2 зайти до лікарні. На думку захисника апелянта, матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства, не містять у собі беззаперечних та об`єктивних даних, які б дозволили зробити висновок про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме умисного вчинення будь-яких дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю його співмешканці ОСОБА_2 .. Також захисника апелянта вважає, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових доказах, які перебувають в матеріалах справи, які відображені в мотивувальній частині постанови від 17.07.2023 року, не містять будь-яких даних про мотив та наслідки такого насильства, а тому суддя суду першої інстанції, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не мала жодних підстав для висновку про те, що внаслідок дій останнього могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, оскільки така шкода, згідно протоколу, йому інкримінована не була. ОСОБА_1 та його захисник Мартинюк Я.О. та потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення такого припису. Санкція вказаної статті передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено наступні терміни, зокрема: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 974731 від 05 липня 2023 року, згідно з яким 05.07.2023 року близько 10 год. 00 хв. в Київській області, м. Ірпінь, по вул. Соборна, 9, в приміщенні медичної установи «Doctor 24», гр. ОСОБА_1 вчинив по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: переслідував, перешкоджав здати аналізи, застосовував фізичну силу, щоб вивести з медичної установи. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1). Згідно рапорту інспектора сектору моніторингу відділ поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНПВ Київській області Тюпа А.Б., вбачається, що 05.07.2023 рокуотримано заяву та зареєстровано ЄО за № 110849 від 05.07.2023 року як: домашнє насильство. В результаті виїзду на місце події (за адресою м. Ірпінь, вул. Соборна, біля лікарні «доктор 24») у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрано заяву та пояснення про вчинення домашнього насильства співмешканцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на останнього був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В останнього при собі був травматичний пістолет Форт 12р 9мм НОМЕР_3, 16 набоїв, дозвіл НОМЕР_2 від 30.07.2020 дійсний до 03.07.2023, які протоколом про адміністративне правопорушення були вилучені. Також був виписаний терміновий заборонний припис терміном на 10 діб - заборона в будь-який спосіб контактувати, крім того були встановлені свідки правопорушення, відібрано пояснення (а.с. 2). Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується, вбачається, що працівниками поліції прийнято заяву від ОСОБА_2 , яка повідомила про наступні обставини, а саме, що 05.07.2023 року близько 10 год. 00 хв в м. Ірпінь по вул. Соборна, 9, в приміщенні медичної установи «Доктор 24» її співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив по відношенню до неї неправомірні дії: безпричинно чіплявся, брав під руки та силою намагався вивести (а.с. 3). Встановлено також, що в матеріалах справи містять письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.07.2023 року, з яких вбачається, що із зими ОСОБА_2 живе з ОСОБА_1 . Останнім часом вона не може знайти з ним спільну мову: він її переслідує постійно, не діє спокійно жити. ОСОБА_2 хоче, щоб він її залишив. 05.07.2023 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 почав вчиняти відносно неї неправомірні дії: намагався силою вивести її з медичної установи «Доктор 24» і він сам її знайшов, ОСОБА_2 хотіла здати аналіз крові, однак ОСОБА_1 їй перешкоджав це зробити, тому виник конфлікт. Припустила, що ОСОБА_1 вживає наркотичні речовини, проходив реабілітацію від алкогольної залежності та наркотичної (а.с. 4). Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 05.07.2023 року вбачається, що 05.07.2023 року близько 09 год. 30 хв. він знаходився за місцем проживання ( АДРЕСА_3 ). На телефоні в останнього є відеоспостереження. ОСОБА_3 балкона помітив, що до клініки входять знайомі йому люди: жінка та чоловік, які раніше звертались на прийом - 11.06.2023 року близько 18 год. 00 хв.. Тоді між ними був конфлікт. ОСОБА_3 побачив біля клініки як чоловік не впускав ОСОБА_2 - перешкоджав їй зайти. Далі до ОСОБА_3 зателефонувала працівника медичної установи ОСОБА_8 і повідомила, що прийшли пацієнти, які були конфліктували між собою, сварились (а.с. 6). Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, оскільки матеріалами справи доведено факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 .. Суд апеляційної інстанції критично ставиться до пояснень наданих потерпілою в суді першої інстанції, та вважає що вони надані з ціллю ухилення ОСОБА_1 від відповідальності. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства, не містять у собі беззаперечних та об`єктивних даних, які б дозволили зробити висновок про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 974731 від 05 липня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: переслідував, перешкоджав здати аналізи, застосовував фізичну силу, щоб вивести з медичної установи; рапорт інспектора сектору моніторингу відділ поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГКНП в Київській області Тюпа А.Б., пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_3 .. Доводи апеляційної скарги про те, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових доказах, які перебувають в матеріалах справи, які відображені в мотивувальній частині постанови від 17.07.2023 року, не містять будь-яких даних про мотив та наслідки такого насильства, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а складений відносно ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення від 05.07.2023 року в даному випадку можна вважати належним доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн 00 коп., відповідає обставинам справи, вимогам ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника Мартинюк Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Мартинюк Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «06» вересня 2023 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко