Ухвала ККС ВС № 461/1578/22

УХВАЛА 06 вересня 2023 року м. Київ справа № 461/1578/22 провадження № 51-4934ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року стосовно ОСОБА_5 , встановив: У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пункту 4 ч. 2 цієї статті. Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу. При цьому прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості просить скасувати ухвалу апеляційного суду через те, що цей суд необґрунтовано погодився з позицією суду першої інстанції, який при призначенні міри покарання із застосуванням приписів статей 69 та 75 КК безпідставно врахував, що засуджена має на утриманні малолітнього сина, якого вона виховує сама, так як її чоловік ОСОБА_6 за вироком відбуває покарання у російській федерації, а тому у разі позбавлення її свободи він залишиться сиротою. Так, прокурор стверджує, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 06 червня 2023 року у справі № 463/2474/23 ОСОБА_5 визнано винуватою в ухиленні від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення навчання сина ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який з вересня 2022 року припинив відвідувати навчання у школі. Крім того, посилається на те, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2021 року у справі № 463/10215/20 ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав стосовно її малолітньої доньки ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Однак, з оскарженого судового рішення не вбачається, що вищевказані фактичні дані досліджувалися в суді апеляційної інстанції, а прокурор у своїй касаційній скарзі не вказує, що такі доводи були викладені в апеляційній скарзі та суд апеляційної не надав на них відповіді. У зв`язку з цим прокурору слід конкретизувати, чи зазначала сторона обвинувачення в апеляційній скарзі про неналежне виховання ОСОБА_5 своїх малолітніх дітей та чи надавалися колегії суддів вищевказані судові рішення щодо визнання засудженої винуватою в ухиленні від виконання батьківських прав щодо однієї дитини та позбавлення батьківських прав щодо іншої. Таку ж конкретизацію слід навести і щодо інших доводів, вказаних у касаційній скарзі. Тобто, прокурор повинен обґрунтувати недотримання апеляційним судом приписів ст. 419 КПК, а саме вказати, які доводи апеляційної скарги прокурора не були відображені в ухвалі суду апеляційної інстанції або на які з цих доводів, вказаних в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, колегія суддів не надала відповіді, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та як наслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої ОСОБА_5 . Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків. Прокурору також необхідно надати докази дотримання встановленого судом строку усунення недоліків. Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року стосовно ОСОБА_5 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3