Ухвала ККС ВС № 646/3987/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 вересня 2023 року м. Київ справа № 646/3987/23 провадження № 51-5283впс23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів кримінального провадження (справа № 646/3987/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, установив: До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вказане вище подання, обґрунтоване тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 містить відомості, що становлять державну таємницю. Водночас у місцевих судах Харківської області неможливий розгляд згаданого кримінального провадження, оскільки в суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова, якому підсудне кримінальне провадження, відсутній допуск до державної таємниці. Більш того, у залах судових засідань судів Харківської області відсутні умови, які б забезпечували режим секретності слухання кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце розгляду подання. Заперечень і заяв стосовно відкладення розгляду подання не надійшло. Перевіривши доводи, наведені у поданні, дослідивши інші матеріали, надані на розгляд суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до приписів абзацу 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Частиною 1 ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, зокрема, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження. Як убачається з наявних у Суду матеріалів указане провадження надійшло на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова, проте судді цього суду не мають допуску до державної таємниці. Крім того, з матеріалів провадження слідує, що у судах Харківської області, зокрема Орджонікідзевському районному суді м. Харкова, який раніше мав дозвіл на провадження діяльності пов`язаної з державною таємницею, та Харківському апеляційному суді, через пошкодження апаратури для фіксації судового процесу внаслідок ракетних обстрілів та знищення систем захисту інформації у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відсутні умови, які б забезпечували дотриманням вимог режиму секретності розгляду кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. Відповідно до ч. 1 ст. 517 КПК досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності. Із відповіді Державної судової адміністрації України, наданої на запит Верховного Суду, вбачається, що судом першої інстанції у межах юрисдикцій Київського, Чернігівського, Дніпровського та Полтавського апеляційних судів, в якому створені умови для розгляду кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, є, зокрема, Шевченківський районний суд м. Києва. Приписами ст. 2 КПК передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Так, частиною 3 ст. 517 КПК зокрема передбачено, що до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Урахувавши викладене вище, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що подання апеляційного суду підлягає задоволенню, оскільки в Червонозаводському районному суді м. Харкова та в інших судах у межах юрисдикції Харківського апеляційного суду неможливо утворити склад суду для розгляду кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. За таких обставин кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , з метою забезпечення оперативності та ефективності його розгляду, з урахуванням імперативних приписів ст. 517 КПК необхідно направити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК, до Шевченківського районного суду м. Києва, у якому створені умови для розгляду кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. Керуючись статтями 34, 441, 517 КПК, Верховний Суд постановив: Подання Харківського апеляційного суду задовольнити. Кримінальне провадження (справа № 646/3987/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, направити для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3