Ухвала КЦС ВС № 205/6894/20

Ухвала 07 вересня 2023 року м. Київ справа № 205/6894/20 провадження № 61-12649ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем`янівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна про визнання договору недійсним та витребування майна, ВСТАНОВИВ: 23 серпня 2023 року через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду подана касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2023 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Останнім днем касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, є 11 серпня 2023 року. Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 23 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України. В прохальній частині касаційної скаргине порушено питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення, що унеможливлює вирішення судом питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів. Таким чином, заявникунеобхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для поновленнястроку, разом із відповідними доказами, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке. Касаційна скарга підписана ОСОБА_4 на підставі довіреності у порядку передоручення від 09 травня 2023 року. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Згідно частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Касаційна скарга підписана представником Дніпропетровської обласної прокуратури Савенком О. А., проте до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що останній обіймає посаду керівника, першого заступника чи заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури. Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурори, у тому числі прокурори - стажисти окружних прокуратур мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором. Службове посвідчення вручається Генеральним прокурором або за його дорученням іншим прокурором. Згідно з Положенням про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 24 квітня 2020 року № 200, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством. Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду належно оформлений документ, що підтверджує повноваження посадової особи Дніпропетровської обласної прокуратури, яка підписала касаційну скаргу відповідно до вимог частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, суд звертає увагу скаржника, що в касаційній скарзі як на підставу звернення до Верховного Суду Дніпропетровська обласна прокуратура посилається на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтю 56 ЦПК України, якими саме прокурорам надано повноваження щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді, а не відповідним прокуратурам (див. також статтю 24 вказаного Закону). Між тим особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити у касаційному порядку судові рішення виключно у випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина перша статті 389 ЦПК України). Також, подана прокуратурою касаційна скарга не містить визначення особи, в інтересах якої подана зазначена скарга, тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, в якій необхідно зазначити в інтересах кого вона подана. Також в касаційній скарзі в якості позивача вказана Дніпровська міська рада, однак з рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позов подано заступником керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №

2. Вказані недоліки підлягають усуненню шляхом подання заявником уточненої касаційної скарги. У разі подання уточненої касаційної скарги через модуль «Електронний суд», заявник має подати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії уточненої касаційної скарги. Зазначене також стосується, якщо касаційна скарга подана в інтересах особи, яка не є учасником справи. Разом з тим, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Як вбачається з касаційної скарги та судових рішень, предметом спору є визнання договору недійсним (1 немайнова вимога) та витребування майна (1 майнова вимога). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. Із касасційної скарги вбачається, що вартість спірного майна становить 1 095 633,84 грн. Відповідно до змісту рішення суду першої інстанції, із позовом заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду у вересні 2020 року. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено на 2020 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року - 2 102 грн. Підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 095 633,84 грн х 1,5 % = 16 434,51 грн). Ставки судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. До касаційної скарги додано квитанцію від 10 серпня 2023 року № 2364 про сплату судового збору у розмірі 14 788,42 грн, разом з тим розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 29 658,47 грн (76 434,51 грн + 2 102 грн х 200 %) х 0,8). Оскільки заявник не сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі, останньому слід доплатити суму судового збору у розмірі 14 870,05 грн за подання касаційної скарги на рішення суду до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем`янівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна про визнання договору недійсним та витребування майна, залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров