Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 345/3683/23

Справа № 345/3683/23 Провадження № 33/4808/636/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2023 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, особу з інвалідністю 1-ї групи, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір. ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 27 липня 2023 року о 18 год. 14 хв. в м. Калуш по вул. Ломоносова керував транспортним засобом Volkswagen Vento д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатора alcotest Drager 6810. Тест №8906, результат якого 1,58 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, при розгляді справи судом неправильно застосовані норми матеріального права та допущені грубі порушення норм процесуального права. Зазнає, що працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль під його керуванням, оскільки нібито він повертаючи праворуч не увімкнув покажчик повороту праворуч, але дана обставина повністю спростовується відеозаписом, де чітко видно, що при повороті праворуч покажчик повороту був увімкнений. Вказує, що йому не було повідомлено про причини зупинки і розгляд адміністративної справи на місці зупинки не проводився. Також вважає, що суд не мав процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення йому копій протоколу про правопорушення, оскільки таке вручення не проводилось, у справі немає документальних підтверджень про вручення таких копій або надсилання їх поштою. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення до відповідальності. Вказує, що відеозаписами підтверджується те, що йому перед початком і під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння не було належно роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, а також не було забезпечено захисника під час пред`явлення адміністративного обвинувачення, хоча в бесіді з поліцейським він наполягав щоб зачекати на адвоката. Зазначає, що не підписував акт огляду на стан сп`яніння, оскільки заявив що не є юридично грамотний і не знає що за документи йому дають підписувати, а реальне право на адвоката не було забезпечено. Наголошує, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, йому не було надано для ознайомлення та підпису роздрукованого тесту № 8906, що також є грубим порушенням прав особи, а натомість поставлена відмітка, що від підпису відмовився. Вказує, що працівник поліції не повідомив йому жодних ознак алкогольного сп`яніння які він виявив. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, до початку судового розгляду подав заяву у якій просив розглядати справу у його відсутності. В матеріалах справи наявні відомості про те, що ОСОБА_1 залучив адвоката Витвицького В.В., який належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, але у судове засідання не з`явився. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та адвоката Витвицького В.В. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 липня 2023 року серії ААД № 125250 (а.с. 1) 27 липня 2023 року о 18 год. 14 хв. в м. Калуш по вул. Ломоносова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Vento д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Результат тесту №08906 1.58 ‰. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом Спетруком І.Я., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також, що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Також у відповідній графі протоколу дав пояснення: «не згідний». Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Апелянт наголошує, що суд не мав процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення йому копій протоколу про правопорушення, оскільки таке вручення не проводилось, у справі немає документальних підтверджень про вручення йому таких копій або надсилання їх поштою. За змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Однак такі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 не відмовився від підпису у проколі і від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення. Відсутність копії такого протоколу у матеріалах справи свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав таку копію, йому відомий зміст протоколу та він користується передбаченими законодавством правами. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» - 1.58 ‰ проміле, який перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). підписувати роздруківку ОСОБА_1 відмовився. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810», з результатом 1.58 ‰. З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Калуську ЦРЛ (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810» - результат 1.58 ‰. Огляд в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці. Апеляційним судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), на якому безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух транспортного засобу працівників поліції за транспортним засобом марки Volkswagen Vento д.н.з. НОМЕР_1 та подальшу його зупинку у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 ПДР України, а саме не увімкнення покажчика повороту праворуч. Зафіксовано перевірку документів у водія ОСОБА_1 та, повідомлення працівника поліції про відеофіксацію. Працівники поліції роз`яснили права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. В подальшому працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 погодився на таку пропозицію працівників поліції, пройшов огляд на стан сп`яніння з результатом 1.58 ‰ проміле. З результатом погодився. Також зафіксовано процес складання процесуальних документів та їх часткове підписання водієм ОСОБА_1 . Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Голослівним є і твердження апелянта про те, що відеозаписами підтверджується те, що йому перед початком і під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння не було належно роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, а також не було забезпечено захисника під час пред`явлення адміністративного обвинувачення, хоча в бесіді з поліцейським він наполягав щоб зачекати на адвоката, оскільки працівники поліції роз`яснили права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП перед початком проведення огляду на стан сп`яніння. Також є голослівним твердження апелянта про те, що він не підписував акт огляду на стан сп`яніння, оскільки заявив що не є юридично грамотний і не знає що за документи йому дають підписувати, а реальне право на адвоката не було забезпечено. Законом не передбачено проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у присутності адвоката. Само ж право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз`яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист. Твердження апелянта, що працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль під його керуванням, оскільки нібито він повертаючи праворуч не увімкнув покажчик повороту праворуч, не є слушним так як причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з результатами. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Твердження апелянта про, що працівник поліції не повідомив йому жодних ознак алкогольного сп`яніння які він виявив, не є слушним, оскільки як вбачається з наявних відеозаписів та матеріалів справи ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху, і в процесі розмови працівник поліції оголосив ознаки сп`яніння, які в подальшому були відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 4). Твердження апелянта про те, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, йому не було надано для ознайомлення та підпису роздрукованого тесту не впливає на законність проведення огляду на стан сп`яніння і не є підставою для визнання процедури огляну не дійсною, оскільки ОСОБА_1 оголошено результат огляду, з яким останній погодився. Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки Volkswagen Vento д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, проведено огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2023 року, ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло