Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/16682/22
від 05.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16682/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (головуючий суддя: Олійник В. М.) по адміністративній справі № 160/16682/22, розглянутої у загальному позовному провадженні, за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Фонду державного майна України про стягнення середнього заробітку, - ВСТАНОВИВ: Позивачка ОСОБА_1 25.10.2022 року звернулась до суду з позовом до відповідачів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях), Фонду державного майна України (далі Фонду держмайна України) в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути на її користь з відповідача РВ Фонду держмайна України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 20.10.2020 року у розмірі 847 872,61 грн., надбавку за ранг державного службовця за період з 01.05.2016 року по 19.10.2020 року у розмірі 27 071.43 грн., визнати протиправною бездіяльність Фонду держмайна України; судові витрати покласти на РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем чинного трудового законодавства про працю щодо здійснення повного розрахунку при звільненні, просить позов задовольнити. У відзиві на позов відповідачі зазначають про безпідставність заявлених позивачем вимог та просять в позові відмовити. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03. 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду через порушення судом норм матеріального права та задовольнити позов. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях посилається на правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами , яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою позивача, а тому клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами ст. 242 КАС України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка рішення суду судом апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги позивачки, як це передбачено ст.308 КАС України. Із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 звільнена з посади начальника РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській області з 11.04.2016 року за наказом Фонду держмайна України №48-р від 29.03.2016 року за п. 5 ст. 40 КЗпП України. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по справі №804/2684/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року, визнано протиправним та скасовано наказ Фонду держмайна України №48-р від 11.04.2016 року, ОСОБА_1 поновлена на посаді начальника РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській області. В задоволенні інших вимог відмовлено. Постанова суду в частині поновлення на посаді підлягала негайному виконанню. Судові рішення постановою Верховного Суду від 21.12.2018 року залишені без змін. Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року, та від 10.09.2020 року зобов`язано Фонд держмайна України подати звіт про виконання судового рішення по справі № 804/2684/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника РВ Фонду державного майна України по Дніпропетровській області; за невиконання судового рішення на посадових осіб відповідача накладено штраф. Наказами Фонду держмайна України, а саме наказом від 08.10.2020 року № 364-р позивачку поновлено на посаді начальника РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з 12.04.2016 року, наказом від 16.10.2020 року № 374-р з 01.05.2016 року їй присвоєно 6 ранг державного службовця. Згідно наказу РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 16.10.2020 року № 342-к визнано вважати позивачку такою, що приступила до роботи на посаді начальника РВ Фонду держмайна України в Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областей з 16.10.2020 року, та за заявою позивачки від 16.10.2020 року наказом № 380-р від 19.10.2020 року її звільнено з займаної посади. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року по справі №160/6545/21 на користь ОСОБА_1 з Фонду держмайна України стягнутий середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 20.09.2016 року по 07.10.2020 року включно у розмірі 1 418 383,17 грн. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 року по справі №160/6545/21 рішення суду першої інстанції від 15.06.2022 року скасовано, з Фонду держмайна України на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 12.04.2016 року по 07.10.2020 року включно у розмірі 510 070, 60 грн., в іншій частині заявлених позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду держмайна України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 року у справі №160/6545/21 відмовлено. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із матеріалів справи вбачається, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що ОСОБА_1 обіймала посаду начальника РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській області , на неї як державного службовця розповсюджуються положення Закону України «Про державну службу» від 10.12. 2015 року № 889-VIII (з наступними змінами, далі Закон № 889-VIII). Положеннями п.4 ч.1 ст.7 №889-VIII встановлено право державного службовця на оплату праці залежить від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Відповідно до ст.39,50 Закону №889-VIII, ранги державних службовців є видом спеціальних звань, встановлюється дев`ять рангів державних службовців; заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Згідно матеріалів справи позивачку поновлено на посаді начальника РВ Фонду держ майна України по Дніпропетровській області в РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з 12.04.2016 року за наказом Фонду держмайна України від 08.10.2020 року № 364-р. , та за наказом від 16.10.2020 року № 374-р їй з 01.05.2016 року присвоєно 6 ранг державного службовця. Наказом РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 16.10.2020 року № 342-к визнано вважати позивачку такою, що приступила до роботи на посаді начальника в РВ Фонду держмайна України в Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областей з 16.10.2020 року, наказом від 16.10.2020 року №344-к їй надано відпустку без збереження заробітної плати на один календарний день 16.10.2020 року у зв`язку з участю у виборчому процесі, та за її заявою наказом Фонду держмайна України № 380-р від 19.10.2020 року її звільнено з займаної посади, наказ оголошено РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях наказом з особового складу від 19.10.2020 року № 347-к. Згідно розрахункового листа за жовтень 2020 року (табельний №743) ОСОБА_1 всього нараховано 880,95 грн. (оклад 571,43 грн., ранг 23,81 грн., вислуга років 285,71 грн.) з яких утримано 171,78 грн. (військовий збір 13,21 грн., податок на доходи 158,57 грн.), виплата при звільненні заробітної плати у розмірі 709,17 грн. проведена АТ «КБ «Приват Банк» 26.10.2020 року. Положеннями ст.116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Закріплені у ст.116,117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними відповідно до законодавства всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 після звільнення за наказом Фонду держмайна України №48-р від 11.04.2016 року з займаної посади з 11.04.2016 року, внаслідок тривалого невиконання відповідачем судового рішення по справі №804/2684/16 про поновлення на роботі, яке в цій в частині підлягало негайному виконанню, з незалежних від неї обставин не приступила до виконання посадових обов`язків начальника РВ Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що позивачку поновлено на посаді начальника РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській області за наказом Фонду держмайна України від 08.10.2020 року № 364-р. з 12.04.2016 року, за наказом від 16.10.2020 року № 374-р з 01.05.2016 року їй присвоєно 6 ранг державного службовця, та звільнено з займаної посади з 19.10.2020 року. Суд першої інстанції, застосувавши Постанову КМ України від 20.04.2016 року №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», та лист Мінсоцполітики від 23.09.2016 року № 1346/13/84-16, не врахував фактичні обставини справи тривалого невиконання з вини посадових осіб Фонду держмайна України судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 . В силу викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що позивачка має право на відшкодування надбавки за ранг державного службовця за період з 01.05.2016 року по 19.10. 2020 року за 1116 робочих днів у розмірі 26 571,96 грн. (23,81 грн. х 1116), а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. Так як звільнення позивачки зі служби 19.10.2020 року здійснено відповідачем без проведення з нею остаточного розрахунку, чим порушені приписи ст.116,117 КЗпП України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо виплати позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.10.2020 року по 19.10.2022 року. Розмір середнього заробітку підлягає розрахунку за формулою, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", тобто обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивачки, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов`язана дана виплата, яка складає суму 55 136,00 грн., середньоденний заробіток позивачки становить суму 545,45 грн., зазначені суми визначені судом апеляційної інстанції 10.11.2022 року по справі № 160/6545/21, і їх розмір не підлягає доведенню при розгляді зазначеної справи по суті. Судом апеляційної інстанції у відповідності до чю5 ст.242 КАС України враховано правову позицію Верховного Суду по справі №806/2473/18 від 30.10.2019 року щодо застосування норм права при розрахунку істотності частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку, та розраховано істотність частки складових заробітної плати позивача в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку, а саме: невиплачена позивачці сума 26 571,96 грн. за період з 20.10.2020 року по 19.10.2022 року складає 500 робочих днів, 545,45 грн. х 500 = 272 725 грн.- середній заробіток за весь час затримки розрахунку, 26 571,96 грн. : 272 725 х 100%= 9,74 % - істотна частка На користь позивачки підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з державної служби за період з 20.10.2020 року по 19.10.2022 року включно з урахуванням істотності частки 9,74 % , виходячи з наступного розрахунку 545,45 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) х 9,74 % : 100% =53,14 грн.; 53,14 грн. х 500 (кількість робочих днів затримки розрахунку) = 26 570,00 грн. А в цілому на користь позивача підлягає стягненню сума 26 571,96 грн.+ 26 570,00 грн.= 53 141,96 грн. Згідно приписів ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь позивача підлягають стягненню понесені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 8478,73 грн. Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовані норми матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та часткового задоволення позову з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови. Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року по адміністративній справі № 160/16682/22 скасувати та прийняти постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 надбавку за ранг державного службовця за період з 01.05.2016 року по 19.10.2020 року у розмірі 26 571,96 грн. , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 20.10.2020 року по 19.10.2022 року у розмірі 26 570,00 грн., на загальну суму 53 141,96 грн. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8 478,73 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати винесення , та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 30 діб. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий