Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/16433/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2023 року справа №200/16433/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Кошкош О.О.), складеного у повному обсязі 29 березня 2023 року у справі № 200/16433/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2021 № 000/7039/0901, - ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішень від 25.06.2021 №000/7038/0901, від 25.06.2021 №000/7039/0901. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 25.06.2021 №000/7039/0901. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання не вірної оцінки обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що управлінням проведена фактична перевірка акцизних складів відповідача, в результаті якої виявлено порушення, а саме здійснення оптової торгівлі пальним з місця оптової торгівлі у період з 12.07.2019 по 24.07.2019 включно за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1 з акцизного складу №1016726 без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним на місце оптової торгівлі за вказаною адресою Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду спарви повідомлявся судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 00191075. Один із видів економічної діяльності оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Інкор і Ко» (код ЄДРПОУ 31297266). ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 25.07.2019 №990514201900236 терміном дії з 25.07.2019 по 25.07.2024 за адресою - Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1, що не є спірною обставиною у справі. 11 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецької області прийнято наказ №817-н «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». З наказу вбачається, що фактичну перевірку ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за адресою Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1 призначено на підставі вимог ст.19-1, ст.20, ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 с.80 Податкового кодексу України з метою здійснення функцій, визначених законодавством в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. На підставі наказу від 11.05.2021 №817-н у період з 18.05.2021 по 21.05.2021 за період діяльності з 01.07.2019 по 18.05.2021 здійснена фактична перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підказаних товарів контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС. 24 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено акт №5320/05/99/01/09/00191075 про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на орган ДПС. Згідно акту, об`єкт фактичної перевірки акцизний склад №1006726 за адресою Донецька область, м.Авдіївка, проїзд індустріальний

1. Перевіркою, зокрема, встановлено здійснення оптової торгівлі пальним у період з 12.07.2019 по 24.07.2019 з місця оптової торгівлі Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний 1 без наявної у ПрАТ «АКХЗ» ліцензії. Факт продажу підтверджується даними Єдиного реєстру акцизних накладних, акцизними накладними. 25 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення форми «С» №000/7039/0901 на підставі акту перевірки від 24.05.2021 №5320/05/99/01/09/00191075, яким за порушення п.1, 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано суму штрафу у розмірі 500000 грн. Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до ППР від 25.06.2021 №000/7039/0901 за порушення п.1, 8 ст. 15 Закону №418/95-ВР в частині зберігання пального без наявної ліцензії на право зберігання пального згідно абз.9 ч.2 ст.17 Закону №418/95-ВР застосовано штраф у розмірі 500000 грн. За результатом розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 05.11.2021 №25128/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Не погодившись із зазначеним податковим рішенням, товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про його скасування, з підстав наведених в адміністративному позові. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про необхідність скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне. Предметом доказування у цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-В (далі Закон №481/95-ВР). З 1 січня 2016 року ПК України визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального. Водночас, законодавець встановив, що приміщення для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224). До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню. З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до ПК України та Закону №481/95-ВР. З цього часу Закон №481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом. За змістом статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 гривень. Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України від 2 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон № 222-VIII). Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 222-VIII (у редакції з 1 липня 2019 року) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, які ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Частиною першою статті 8 Закону № 222-VIII (у редакції на 1 липня 2019 року) передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття. Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці. Частиною другою статті 20 Закону № 222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 1 липня 2019 року. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, у постанові від 1 грудня 2020 року (справа №580/1550/20) Верховний Суд, проаналізувавши приписи пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII дійшов висновку, що законодавець при запровадженні ліцензування торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених цим Законом, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону № 2628-VІІІ. Разом з тим, вищий орган виконавчої влади України з метою реалізації положень Закону №481/95-ВР у частині внесених змін Законом №2628-VІІІ, лише 19 червня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 1 липня 2019 року, визначив органом ліцензування ДФС України та її територіальні органи. Зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшення суб`єкту господарювання строку для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону № 2628-VІІІ щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності суб`єкта господарювання. Враховуючи викладене, Верховний Суд у справі №580/1550/20 дійшов висновку, що зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу «належного урядування», які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників податків. Затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліцензій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII. Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, необхідно взяти до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним. Під час розгляду справи судами встановлено, що у період з 12.07.2019 по 24.07.2019 ліцензія на здійснення оптової торгівлі пальним з місця оптової торгівлі Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний 1 у позивача відсутня. Факт оптової торгівлі пальним позивачем у зазначений період не є спірною обставиною у справі. Разом з цим, 25 червня 2019 року ПрАТ «АКХЗ» подано до Державної фіскальної служби України заяву на одержання ліцензії на оптову торгівлю пальним, та документи, перелік яких зазначений у п.15 Закону №481. Вказана заява прийнята до роботи ДФС України 25.06.2019, про що свідчить штамп з реєстраційним вхідним номером №913768403. Ліцензія на оптову торгівлю паливом №990514201900236 видана лише 25.07.2019. Відтак, позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів з метою своєчасного отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, проте, внаслідок відсутності законодавчо визначеного порядку отримання таких ліцензій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII така ліцензія станом на 1 липня 2019 року отримана не була. Враховуючи викладене, підстави для покладення на позивача відповідальності за продовження ним здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії у період з 12.07.2019 по 24.07.2019 відсутні. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спріного податкового повідомлення-рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 200/16433/21 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 200/16433/21 - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 04 вересня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 06 вересня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Т.Г.Гаврищук І.Д.Компанієць