Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/144/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 року справа №360/144/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Дубок Сергія Миколайовича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р. у справі № 360/144/23 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В: 17 лютого 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації. Позов обгрунтовано наступним. Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира від 20.01.2023 №20 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 20.01.2023. При звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки. Також в 2022 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Як зазначає позивач, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди та індексації, які позивач отримував щомісячно. Також, позивач вказав про ненадання відповідачем розрахунку нарахованих йому при звільненні сум. В лютому 2023 року позивач через представника звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про виплачені позивачу при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні позивачу при звільненні суми, однак відповідь не надходила. Позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р. у справі № 360/144/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні індексації до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислені грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації грошового забезпечення. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення яким зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що грошова допомога передбачена Постановою № 168 виплачувалась позивачу щомісячно за рахунок коштів фонду грошового забезпечення з моменту впровадження Кабінетом Міністрів України такої виплати до дня звільнення, отже мала постійний характер, а тому є невід`ємною складовою грошового звбезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2023 №20 лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера 2 десантно-штурмового батальйону, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 27 вересня 2022 року №251 з військової служби у запас за підпунктом г, з 20 січня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вказаним наказом серед іншого наказано виплатити позивачу щомісячну премію у розмірі 233% від посадового окладу відповідно до телеграми Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% від посадового окладу, оклад за військовим званням, щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та інші види грошового забезпечення відповідно до глави VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам з 01 по 20 січня 2023 року; виплатити додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану з розрахунку 30000 грн за період з січня по 20 січня 2023 року; виплатити грошову компенсацію за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік. Дослідженням довідок та відповідей відповідача від 03.03.2023 №№133/1702 - 133/1708, наданих на запит адвокату позивача, судом встановлено, що позивачу у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 щомісячно нараховувалась індексація грошового забезпечення; у період з 01.03.2022 по 20.01.2023 щомісячно нараховувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану"; нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік у сумі 18154,62 грн (до розрахунку увійшли складові: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за особливості проходження служби та премія); нараховано грошову компенсацію за 25 днів невикористаної щорічної основної відпустки у розмірі 17061,63 грн (до розрахунку увійшли складові: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби та премія). Також відповідач у вказаних довідках зазначив про те, що індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода не включаються до складу грошової допомоги для оздоровлення та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки і додаткової відпустки. Також вказав, що ОСОБА_1 не набув права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні. Таким чином судом встановлено, що позивачу взагалі не виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, а при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні до їх складових не увійшли індексація та додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога при звільненні сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації та зобов`язання відповідача провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації, то у їх задоволенні слід відмовити, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 взагалі не виплачувалась, що підтверджується відповіддю відповідача на запит адвоката позивача від 03.03.2023 №133/1706. Жодних доказів, які б підтвердили факт виплати відповідачем ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач суду не надав. Суд розглядає справу лише в межах позовних вимог. Вимоги про наявність або відсутність права у позивача на виплату такої допомоги при звільненні не є предметом розгляду даної справи. Оскільки така виплата відповідачем позивачу здійснена взагалі не була, тому у позивача відсутнє порушене право з боку відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік індексації та зобов`язання відповідача провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації, то вони підлягають задоволенню з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII). Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII). За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення). Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078). Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України. Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Пунктами 1 та 6 розділу XXIII Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, провадиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку №260). Як встановив суд, відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки без урахування при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, що ним також не заперечується у відповіді на запит адвоката. Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування для визначення розміру вказаних виплат знеціненого грошового забезпечення. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення позивача до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки. Оскільки відповідачем цього зроблено не було, тому ним допущено протиправну бездіяльність. Відновленням порушених прав позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації грошового забезпечення. Як наслідок, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити з корегуванням способу захисту порушених прав позивача. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та зобов`язання відповідача провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, то в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду у рамках даного апеляційного провадження. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу представника позивача Дубок Сергія Миколайовича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р. у справі № 360/144/23 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р. у справі № 360/144/23 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 31 серпня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді І.В. Геращенко І.В. Сіваченко