Ухвала ККС ВС № 754/1876/22

У Х В А Л А про повернення касаційної скарги 04 вересня 2023 року м. Київ справа №754/1876/22 провадження № 51-3099ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд): головуюча ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, в с т а н о в и в: Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою,в якій виклав вимогу про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2023 року касаційну скаргу засудженогозалишив без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) і надав строк для усунення недоліків протягом 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також засудженомуроз`яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк, касаційна скарга повертається особі, яка її подала. У межах встановленого строку ОСОБА_4 знову звернувся до Суду з касаційною скаргою, однак не усунув недоліки, зазначені в ухвалі. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано. Так, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Таким чином, засуджений просить дати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що згідно зі ст. 438 КПК України не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Однак касаційна скарга засудженогов частині вимоги до суду касаційної інстанції не відповідає наведеним положенням ч. 1 ст. 436 КПК України, оскільки ОСОБА_4 виклав вимогу про направлення матеріалів до першої інстанції та на досудове слідство. Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути засудженому. Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3