LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС369/8077/13-ц

від 23.08.2023 · Цивільна
Резолютивна:Письмові пояснення, подані представником ОСОБА_1 - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем до касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року т…

Ухвала 23 серпня 2023 року м. Київ справа № 369/8077/13 провадження № 61-5955св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Грушицького А. І., суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянув подані представником ОСОБА_1 - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем письмові пояснення до касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року і постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, а також клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д. Л. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Верховний Суд ухвалою від 09 травня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 369/8077/13. Представник ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д. Л. у липні 2023 року та у серпні 2023 року подав до Верховного Суду письмові пояснення до касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року і постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, а також клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Вказані письмові пояснення підлягають поверненню особі, яка їх подала, з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Згідно з компетенцією, визначеною процесуальним законом, суд не враховує письмові пояснення до касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року і постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, оскільки вони подані поза межами строку на касаційне оскарження, що є підставою для їх повернення. Тому подані представником ОСОБА_1 - адвокатом Касьяненком Д. Л. процесуальні документи підлягають поверненню особі, яка їх подала. Щодо клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін У поданому у липні 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Касьяненком Д. Л. клопотанні міститься прохання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга). Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28). У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи. Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити. Щодо клопотання про долучення доказів у справі 17 серпня 2023 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Д. Л., надійшло клопотання про долучення доказів у справі. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 Розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України. Згідно зі статтею 400 ЦПК України касаційний суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а отже, не може приймати нові докази. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про долучення доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Д. Л. про долучення доказів не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 398, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Письмові пояснення, подані представником ОСОБА_1 - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем до касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення повернути без розгляду особі, яка їх подала. Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про розгляд справи за участі сторін. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про долучення доказів у справі відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий А. І. Грушицький Судді С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»