Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/18404/23

Справа № 127/18404/23 Провадження № 33/801/766/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В. Доповідач: Рибчинський В. П. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., за участю ОСОБА_1 та його захисника адвоката Геращенко Т.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 271368 від 18.06.2023 року водій ОСОБА_1 18.06.2023 о 02:15 год. у м. Вінниці по вул. Стельмаха, 43А, керував транспортним засобом «BMW 318», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки, під час безперервної відеофіксації. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосовано на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень. Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 адвокат Геращенко Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 18.06.2023 о 02:15 год. у м. Вінниці по вул. Стельмаха, 43А, керував транспортним засобом «BMW 318», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395). Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які містяться у справі, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 271368 від 18.06.2023 (а.с. 2); направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 4); рапорту інспектора поліції Колосюк М. (а.с. 5); пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с. 6); відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 7). Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У зв`язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а завів машину, оскільки хотів погрітись, колегія суддів до уваги не бере з огляду на таке. Відповідно до п. 27 Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визначено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.1974 року «Кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія». Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, транспортний засіб «BMW 318», д.н.з. НОМЕР_1 , був із увімкненим двигуном, знаходився в робочому стані, на місці водія перебував ОСОБА_1 , та виконував обов`язки водія. Крім того згідно пояснень свідка ОСОБА_3 , вона спостерігала з вікна, як 18.06.2023 близько 02:15 год. ОСОБА_1 мав конфлікт з дівчиною, після чого сів в авто та розпочав рух, аж до його зупинки працівником поліції. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкогольні напої, його автомобіль був заведений, крім того неодноразово просив працівників поліції не складати щодо нього протокол, намагався «домовитись» на місці. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові. З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.П. Рибчинський