Ухвала КАС ВС № 620/5561/23

УХВАЛА про відмову в відкритті касаційного провадження 04 вересня 2023 року м. Київ справа №620/5561/23 адміністративне провадження № К/990/28365/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №620/5561/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просив: - визнати протиправними дії відповідача які полягають у протиправному зменшенні позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" внаслідок здійснення перерахунку за рішеннями Чернігівського окружного адміністративного суду; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, позову заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 09.11.2022 повернуто заявнику. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 15 серпня 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції виходив з наступного. Частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, позивач звернувся із позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача які полягають у протиправному зменшенні позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" внаслідок здійснення перерахунку за рішеннями Чернігівського окружного адміністративного суду; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 09.11.2022 повернуто заявнику. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року вищевказане судове рішення залишено без змін. Повертаючи позову заяву в частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач звернувся до суду з позовом 10 травня 2023 року про здійснення нарахування та виплату позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, що передбачена постановою №713, зокрема, за період з 01 липня 2021 року по 09 листопада 2022 року. При цьому позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку. Суди попередніх інстанцій також зазначили, керуючись висновком Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Крім того, суди врахували, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19 зазначено, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суди зауважили, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Суди також звернули увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватися така виплата (з першого до першого числа). Крім того, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він розпочав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивача почала вчиняти через значний проміжок часу з моменту, коли отримала пенсію у меншому, на його думку розмірі. Таким чином, суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції вказав про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, повертаючи позову заяву ОСОБА_1 в частині, на підставі частин першої та другої статті 123 КАС України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не надано. Таким чином, оскаржувані судові рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях статей 122, 123 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень, врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а та постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19 та від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, про те, що: « 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо». Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку. Суд також бере до уваги те, що з огляду на стверджуване у касаційній скарзі "Відповідач з невідомих причин не врахував раніше виплачену щомісячну суму доплати у 2000 грн за період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року та безпідставно не лише припинив з січня 2023 року виплату доплати" та "утримав з суми боргу раніше нараховану і виплачувану у складі пенсії доплату за період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року", позивач не позбавлений права, на звернення до суду з урахуванням, зокрема, положень частини першої статті 5 КАС України. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Аналогічна позиція щодо застосування статей 122, 123, 240 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 20 вересня 2022 року у справі №640/19126/19, від 16 березня 2023 року у справі №620/6654/22 та від 04 травня 2023 року у справі №620/1585/22. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №420/5561/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді О.П. Стародуб В.М. Шарапа