Постанова 4854 № 420/7218/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/7218/23 Перша інстанція: суддя Скупінська О.В., повний текст судового рішення складено 07.06.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.12.2022 року №10515/02-32-09-04/44882553 про застосування фінансових санкцій, яким на позивача накладено штраф у сумі 500 000 грн. за здійснення господарської діяльності зі зберігання пального без ліцензії. В обґрунтування позовних вимог зазначено про призначення фактичної перевірки без наявних законних підстав, що свідчить про її протиправність та виключає можливість використання у подальшому податковим органом будь-яких встановлених результатів такої перевірки. Крім того позивач зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 року №1020 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» отримало 14.10.2022 року дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, як необхідну передумову для отримання ліцензії, та одразу в той же день звернулось до Головного управління ДПС Вінницької області з заявою на отримання ліцензії у порядку та строки визначені чинним законодавством. 31.10.2022 року отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі і отримання ліцензії на зберігання пального за такою адресою не вимагається відповідно до вимог чиненого законодавства. Враховуючи наведене, затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю чіткого нормативно визначеного порядку отримання таких ліценцій після втрати чинності декларації про провадження господарської діяльності та невідповідністю і протиріччю підзаконних нормативних актів один одному та законам України, що мають вищу юридичну силу по відношення до постанов Кабінету Міністрів України. Таким чином, покладення на ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» відповідальності за зберігання пального без відповідної ліцензії за період з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року, враховуючи, що законодавець надав можливість отримати таку ліцензію лише 20.10.2022 року, є неправомірним. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо порушення порядку призначення та проведення перевірки. При цьому, судом встановлено, що позивач з липня 2022 року здійснює роздрібну торгівлю пальним на підставі поданої ним декларації у відповідності до постанови КМУ від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», згідно п.1 ч.1 якої установлено, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів. З 15.09.2022 року (у зв`язку з прийняттям постанови КМУ №1020 від 10.09.2022 року), подані до цього суб`єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності є дійсними протягом одного місяця та впродовж зазначеного строку суб`єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством. У визначені строки, тобто до 15.10.2022 року позивач розпочав процедуру отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та отримав її лише 30.10.2022 року. Також судом встановлено, що у вказаний період позивач не здійснював торгівлю пальним, а лише зберігав товарні залишки. За таких обставин суд вважав, що з боку Товариства відсутній протиправний характер поведінки, як основний елемент вини особи у порушення вимог чинного законодавства. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Головне управління ДПС у Вінницькій області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що позивач мав обов`язок до 15.10.2022 року отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, яка б надавала право на його зберігання. Оскільки з боку позивача не було виконано відповідну вимогу, податковий орган у відповідності до вимог чинного законодавства виявив відповідне порушення та застосував фінансові санкції. ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні. Фактичні обставини справи. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 27.07.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» через Єдиний державний веб-портал електронних послуг подало декларацію №005924/22 про провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Озеро, вул. Польова, буд.30 (а.с.34-35). Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №3370к від 31.10.2022 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 44882553)», відповідно до якого, з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», керуючись статтями 20, 61, 62 на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.10.2022 №1544/02-32-09-01, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «ВСТ-ОЙД» (код ЄДРПОУ 44882553) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Озеро, вул. Польова, буд.30 терміном 10 діб з 01.11.2022 року за період з 01.01.2022 року. (а.с.18, 89) Матеріали справи містять направлення на перевірку від 31.10.2022 року, з приміткою про пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки начальнику АЗС (а.с.90-91). Посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області складено акт від 10.11.2022 року №9729/02-32-09-04/44882553 «Про результати фактичної перевірки ТОВ «ВСТ-ОЙЛ», (ЄДРПОУ 44882553) з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2022 року по 10.11.2022 року» (далі Акт перевірки) (а.с.11-17). За висновками Акту ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» у порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на акцизному складі №1018986 у період з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року здійснювало господарську діяльність із зберігання пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки та отримання одного примірника від 10.11.2022 №9729/02-32-09-04/44882553 (а.с.91). Не погодившись із висновками, що викладені у Акті перевірки, ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» скерувало на адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області заперечення від 30.11.2022 (а.с.19-22). Головне управління ДПС у Вінницькій області прийняло рішення про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 року №10515/02-32-09-04/44882553, яким відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн, за здійснення господарської діяльності із зберігання пального без ліцензії та зобов`язано суб`єкта господарювання сплатити в установленому законодавством розмірі цей штраф (а.с.9-10). ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане рішення, однак за наслідками розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 03.03.2023 року, яким залишено скаргу без задоволення (а.с.23-32). Законність призначення та проведення фактичної перевірки, прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 року №10515/02-32-09-04/44882553 є предметом спору у даній справі. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зважаючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині висновків щодо правомірності призначення та проведення фактичної перевірки позивача, суд апеляційної інстанції переглядає справу виключно у частині рішення про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 року №10515/02-32-09-04/44882553. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР. Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації об`єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі. В свою чергу, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», згідно п.1 ч.1 якої у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком

2. Органи ліцензування, дозвільні органи та суб`єкти надання публічних (електронних публічних) послуг формують та ведуть переліки поданих декларацій, в яких міститься інформація про суб`єкта господарювання (для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); вид господарської діяльності/частина виду господарської діяльності, який провадиться на підставі поданої декларації; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці). Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної постанови №314, суб`єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності. 10 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1020, відповідно до п.1 якої ухвалено внести у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану, а саме до переліку видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану: Діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1020, яка набула чинності 15.09.2022, ухвалено установити, що подані до дня набрання чинності цією постановою суб`єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені цією постановою у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану, є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб`єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством. Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими було зроблено висновки, що у період з 16.10.2022 року по 30.10.2022 року ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Озеро, вул. Польова, буд.30, здійснювало господарську діяльність із зберігання пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. Відповідно до приписів ст.15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. При цьому, суд враховує, що відповідно до п.3 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 року №314 , було визначено обов`язок суб`єктів господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звернутись та отримати відповідні дозвільні документи. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача були законні очікування саме щодо строку не пізніше трьох місяців після настання події звернутись до відповідного органу та отримати дозвільні документи. В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 року №1020, яка набрала чинності 15.09.2022 року, визначено, що подані до дня набрання чинності цією постановою суб`єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб`єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством. В свою чергу, відповідно до приписів ст.15 Закону №481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Поряд з цим, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2022 року позивач отримав дозволи Головного управління Держпраці в Одеській області №216.22.51/№217.22.51 виконувати роботи підвищеної небезпеки та використовувати устаткування за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Озеро, вул. Польова, буд.30 (а.с.60). Тобто, виключно з вказаної дати позивач отримав можливість звернення до відповідача для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та 31.10.2022 року її отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №02140314202200010 від 31.10.2022 року (а.с.61). Таким чином, позивач, внаслідок зміни нормативного врегулювання спеціальної діяльності з роздрібної торгівлі пальним, набув обов`язку отримання спеціального дозволу для провадження господарської діяльності та вчинив всі залежні від нього дії для дотримання вимог нового законодавства та податкової дисципліни. Однак, на переконання колегії суддів, внесені зміни до нормативного регулювання діяльності з роздрібної торгівлі пальним не визначали процедуру зберігання товарних залишків пального, які були законно отриманні у період дії декларації №005924/22 від 27.07.2022 року до часу отримання ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №02140314202200010 від 31.10.2022 року, що обумовило застосування до позивача фінансових санкцій. В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу, що частиною другою статті 6 та частиною першої статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини. У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). До спірних правовідносин підлягає застосуванню рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища. Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73). Враховуючи викладене та те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною, з огляду на його законні очікування щодо отримання дозвільних документів у строк не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану, колегія суддів приходить до висновку, що притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним та відповідно рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.12.2022 року №10515/02-32-09-04/44882553 про застосування фінансових санкцій є таким, що підлягає скасуванню. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Суддя-доповідач І.П. Косцова Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко