Постанова Київський апеляційний суд № 752/14254/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 вересня 2023 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 752/14254/20 номер провадження 22-ц/824/8842/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва 15 листопада 2022 року /суддя Плахотнюк К.Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, - В С Т А Н О В И В: 27.07.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про захист прав споживача до АТ «Альфа-Банк». 19.04.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про роз`єднання в окремі провадження позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів. Виділено зі справи № 752/14254/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів в окреме провадження позовні вимоги позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів. 19.10.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну позивача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 04.02.2022 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про роз`єднання в окремі провадження позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених ОСОБА_1 у заяві про збільшення позовних вимог: позовні вимоги, ОСОБА_1 (як правонаступника ОСОБА_2 ) до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживача за договором депозитного вкладу № TDRC000342889 від 23.10.2019 року; позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживача за договорами №650171323 від 13.12.2016 року і № 618612981 від 17.03.2020 року. Виділено зі справи № 752/14254/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 (як правонаступника ОСОБА_2 ) до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживача за договором депозитного вкладу № TDRC000342889 від 23.10.2019 року. У даному провадженні розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 за договором від 23.10.2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» № TDRC000342889. ОСОБА_1 просив стягнути з АТ «Альфа-Банк» на його користь 88 804, 00 грн., що складається з: пені у розмірі 3 % річних відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 23.04.2020 року по 07.05.2020 року у розмірі 87 396, 96 грн.; 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 239, 44 грн.; інфляційних втрат у розмірі 529, 39 грн.; відсотків, які банк повинен сплатити вкладнику за зберігання коштів за правилами ст. 1070 ЦК України у розмірі 638, 52 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн.; 2402, 00 грн. судових витрат. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 15 листопада 2022 року позовні вимоги залишено без задоволення. /а.с. 164-167/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати. Визнати нікчемними положення п. 4.2.7 Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», а також п.п. 3.16 та 3.17 Додатку № 6 до вказаного Договору, в частинах, що: - зобов`язує клієнта, при необхідності зняття з свого рахунку в касі Банку, суми коштів у розмірі, що перевищує 2 000,00 (дві тисячі) гривень чи еквіваленту вказаної суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на день звернення до Банку, письмово попередити про це Банк не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дати здійснення відповідної операції; - дозволяє Банку повернення Вкладнику суми Вкладу (його частини), шляхом перерахування відповідної суми коштів на Рахунок Вкладника, протягом Операційного часу Банку, а договір вважається виконаним без фактичної видачі коштів вкладнику. Зобов`язати АТ «Альфа-Банк» відредагувати вказані положення Договору відповідно до норм чинного законодавства України з врахуванням інтересів вкладників (споживачів банківських послуг). Стягнути з акціонерного товариства «Альфа Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумах: - 88804,00 грн ( Вісімдесят вісім тисяч вісімсот чотири грн. 00коп.) - завданих збитків за порушення норм чинного законодавства при банківському зберіганні коштів депозитного вкладу; - 1000,00 гри. (Одну тисячу грн.) - грошової компенсації завданої моральної шкоди від порушення умов повернення коштів з депозитного вкладу; - 2402,00 ( Дві тисячі чотириста дві грн.00 коп.) витрат понесених в зв`язку із судовим розглядом справи. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не розглянуто всі позовні вимоги ОСОБА_2 . Не досліджено оскаржені статті Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», які призводять до обману та нерівноправності сторін договору, порушують права вкладника як споживача банківських послуг та не відповідають нормам чинного законодавства України. Не враховано судом першої інстанції і те, що 23.04.2020 р., в день закінчення терміну дії договору по вкладу №TDRC000342889 від 23.10.2019 р., ОСОБА_1 звернувся в Банк з письмовою заявою про повернення коштів по вкладу. Кошти, згідно до умов вкладу №TDRC000342889 в день звернення, видані не були, а видані банком - 07.05.2020 року, а отже, виплачені банком з затримкою в 14 днів. Судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи - не встановлено чи була, при зверненні в банк 23.04.2020 р. у ОСОБА_1 в оригіналі довіреність №460? Чому банк і позивач не погодили видачу грошових коштів в день закінчення депозиту - 23.04.2020 р., а лише на 07.05.2020 р.? Чому банк вимагав від ОСОБА_1 повторної подачі довіреності, яка надавалась при укладенні договору. Вказував і на те, що в поданій ОСОБА_1 23.04.2020 року заяві на видачу депозитних коштів ОСОБА_2 , банком не зазначено про те, що вкладнику письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини. Вказував і на те, що в підписаній ОСОБА_1 оферті - укладена угода закінчується (вважається виконаною) не перерахуванням коштів на відкритий рахунок, як зазначено в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, а діє до моменту повернення вкладу банком. Угода на розміщення вкладу втрачає силу з моменту виплати банком вкладнику всієї суми вкладу і процентів за ним, після цього депозитний рахунок закривається. Окремо наголошував, що рішення суду першої інстанції не мотивоване, відсутні посилання на норми права. Представником АТ «Сенс Банк» Григорицею В.О. подано відзив на апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність. Вказував, що відповідно до умов акцепту від 23.10.2019 року, яким банк погодив оферту - вклад має бути повернутий 23.04.2020 року на рахунок № НОМЕР_1 . 23.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся у відділення АТ «Альфа-Банк» з заявою від імені ОСОБА_2 , про видачу суми вкладу. 23.04.2020 року кошти перераховані на рахунок ОСОБА_2 . Отже, банк в повному обсязі виконав умови депозитного договору, 23.04.2020 року повернув грошові кошти шляхом їх перерахування на поточний рахунок. Також вказував, що ОСОБА_1 не звертався до банку з належним чином оформленими документами на підставі яких Банк мав право видати кошти. Заява на видачу готівки має відповідати формі та містити певні реквізити, що передбачено законодавством. Щодо стягнення збитків, вказував, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що в діях банку відсутні протиправна поведінка та вина, а тому правомірно відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в цій частині. Щодо недійсності пунктів договорів, вказував, що позивачем вибрано не вірний спосіб захисту своїх прав та інтересів, водночас, суд зобов`язаний давати обґрунтування своїх рішень, що не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що 23.10.2019 року між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» укладено депозитний договір № TDRC000342889 на строк до 23.04.2020 року. 23.04.2020 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_2 звернувся до банку з заявою про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків. 27.04.2020 року звернувся повторно. Як вказує позивач, депозитний вклад з відсотками у розмірі 208088, 40 грн. було видано 07.05.2020 року. 13.05.2020 року звернувся до банку з письмовою претензією щодо відшкодування збитків, пов`язаних з несвоєчасним поверненням депозитного вкладу та відсотків, однак отримав відмову. Просив стягнути на його користь 88 804, 00 грн., що складається з: пені у розмірі 3 % річних відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 23.04.2020 року по 07.05.2020 року у розмірі 87 396, 96 грн.; 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 239, 44 грн.; інфляційних втрат у розмірі 529, 39 грн.; відсотків, які банк повинен сплатити вкладнику за зберігання коштів за правилами ст. 1070 ЦК України у розмірі 638, 52 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн.; 2402, 00 грн. судових витрат. Також судом встановлено, що 23.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з заявою про виконання умов депозитного договору та видачі йому депозитного договору, що укладений між ОСОБА_2 та банком, без оригіналу довіреності. Фактично ОСОБА_1 лише 13.05.2020 року надав банку нотаріально посвідчену копію довіреності. Відповідно до п.п. 1, 5 Оферти рахунок про повернення вкладу та нарахованих на вклад процентів: НОМЕР_1. Рахунок з якого буде здійснено розміщення вкладу: НОМЕР_5, що відкритий в банку. Сплата нарахованих відсотків здійснюється шляхом зарахування на рахунок НОМЕР_1 в день повернення вкладу; всі відносини між ОСОБА_2 та банком врегульовуються договором розміщеним на сайті АТ «Альфа-Банк» за електронною адресою www.alfabank.com.ua. Угода набуває чинності з моменту підписання банком акценту на укладення угоди та на зарахування коштів на депозитний рахунок та діє до моменту повернення вкладу. Також встановлено, що відповідно до умов Акцепту від 23.10.2019 року, яким банк погодив Оферту - вклад має бути повернутий 23.04.2020 року на рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 за період з 22.10.2019 року по 14.05.2020 року, йому було нараховані: 31.10.2019 року - 715, 89 грн.; 29.11.2019 року - 2 684, 59 грн.; 28.12.2019 року - 2 774, 07 грн.; 31.01.2020 року - 2 766, 50 грн.; 28.02.20202 року - 2 588, 01 грн.; 31.03.2020 року - 2 766, 50 грн.; 23.04.2020 року - 1 963, 32 грн. Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено належне виконання умов договору та встановлено, що 23.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Альфа-Банк» з заявою від імені ОСОБА_2 та просив - у зв`язку із закінченням терміну дії депозитного договору, видати суму вкладу в розмірі 195 000, 00 грн. та нарахованих відсотків згідно умов договору. Відповідно до виписки по особовому (депозитному) рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_2 за період з 22.10.2019 року по 14.05.2020 року , 23.10.2019 року - грошові кошти у розмірі 195 000, 00 грн. були зараховані з рахунку № НОМЕР_5 , а 23.04.2020 року перераховані на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 . Тобто, нараховані за депозитним договором № TDRC000342889 від 23.10.2019 року відсотки виплачувались ОСОБА_2 щомісячно, а вклад був повернутий на рахунок 23.04.2020 року. ОСОБА_1 звернувся від імені ОСОБА_2 з заявою про виконання умов депозитного договору 23.04.2020 року, банком виконано свої зобов`язання шляхом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 цього ж дня. Відтак вимоги про стягнення з банку на користь позивача 88 804, 00 грн., що складається з: пені у розмірі 3 % річних відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 23.04.2020 року по 07.05.2020 року у розмірі 87 396, 96 грн.; 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 239, 44 грн.; інфляційних втрат у розмірі 529, 39 грн.; відсотків, які банк повинен сплатити вкладнику за зберігання коштів за правилами ст. 1070 ЦК України у розмірі 638, 52 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню. Відповідно, відсутні підстави і для стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000, 00 грн. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про захист прав споживача, не підлягають задоволенню судом. Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не розглянуто всі позовні вимоги ОСОБА_2 , не досліджено оскаржені статті договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що вказані вимоги роз`єднані у різні провадження. У даному провадженні судом першої інстанції розглядались вимоги ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 за договором від 23.10.2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» № TDRC000342889. Жодних уточнень позовних вимог, після їх роз`єднання в різні провадження, від ОСОБА_1 не надходило. Щодо того, що судом першої інстанції не було враховано, що 23.04.2020 р., в день закінчення терміну дії договору по вкладу №TDRC000342889 кошти, згідно до умов вкладу №TDRC000342889 в день звернення, видані не були, а видані банком - 07.05.2020 року, а отже, виплачені банком з затримкою в 14 днів, вказані доводи відхиляються судом першої інстанції як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи - кошти перераховано на рахунок відповідно до умов договору, фактично видано після належним чином посвідченої довіреності. За нормами ст. 509 ч. 3, 526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Посилання на законодавчі норми щодо того, що банк зобов`язаний використовувати обсяг документів, наданий при укладенні договору в апеляційній скарзі відсутнє, водночас, до заяви про повернення коштів оригінал чи належним чином посвідчена копія довіреності надані не були, що підтверджується матеріалами справи. / а.с. 19/ Отже, судом першої інстанції вірно було встановлено, що в діях банку відсутні протиправна поведінка та вина, а тому правомірно відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва 15 листопада 2022 року - залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва 15 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: