Постанова Київський апеляційний суд № 369/9288/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Суддя - Кулікова С.В. № 33/824/4335/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 369/9288/23 04 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді Кулікової С.В., вирішуючи питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 536,80 грн. Не погоджуючись з такою постановою суду, 22 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Крім того, до апеляційної скарги додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якій посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин, просив його поновити. Як на підставу пропуску строку, ОСОБА_1 зазначав, що у встановлений законом строк він не зміг подати апеляційну скаргу, у зв`язку з тим, що 14 липня 2023 року ним була подана позовна заява про скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року, однак секретар судді його повідомив, що позовна заява не буде розглядатись, так як він звернувся не до того суду і слід подати заяву про відкликання позовної заяви. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України). З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена Києво-Святошинським районним судом Київської області 04 липня 2023 року за участю ОСОБА_1 , який надавав свої пояснення. В постанові роз`яснено порядок і строк її оскарження. Отже, будучи присутнім під час розгляду справи, ОСОБА_1 був обізнаний, як з результатом прийнятої судом постанови, так і з порядком і строком її оскарження. В суді апеляційної інстанції при дослідженні підстав пропуску строку на апеляційне оскарження встановлено, що скаржником не надано будь-яких доказів того, що перешкоджало оскаржити постанову суду першої інстанції від 04 липня 2023 року у строки встановлені КУпАП, враховуючи, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні під час прийняття постанови. Відтак, наведені ним причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Враховуючи відсутність доказів існування істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає. Таким чином, слід відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП повернути особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2023 року відмовити, та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В.