Ухвала КЦС ВС № 490/177/17
від 05.09.2023 · ЦивільнаУхвала 05 вересня 2023 року м. Київ справа № 490/177/17 провадження № 61-11845ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на квартиру, ВСТАНОВИВ: 07 серпня 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») подало до Верховного Суду касаційну скаргу через систему «Електронний суд». Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, зокрема для: подання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги у новій редакції, у якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додавши до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплати судового збору за подання касаційної скарги; надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» подало до Верховного Суду квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 024,00 грн, докази направлення копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами іншим учасникам справи, а також уточнену редакцію касаційної скарги. У касаційній скарзі, поданій на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2023 року, заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 442/5855/21, від 06 березня 2019 року у справі 317/3272/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 726/831/15-ц. Разом з тим, на зазначені постанови Верховного Суду заявник посилався у первинній редакції касаційної скарги, поданій 07 серпня 2023 року, та Верховний Суду в ухвалі, постановленій 21 серпня 2023 року, вказав, що зміст цих постанов свідчить, що вони постановлені не у подібних правовідносинах. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі №233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначено, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зроблено висновок, що під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Зокрема, постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 липня 2023 року ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про скасування рішення про реєстрацію права власності на квартиру з тих підстав, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів на підтвердження того, що він провів оцінку предмета іпотеки на момент звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, повідомлення від 23 вересня 2016 року № 1124 також не містить відомостей про здійснення оцінки нерухомого майна, яке є предметом іпотеки. Тому апеляційний суд зробив висновок про порушення іпотекодержателем порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, оскільки законом визначена необхідність встановлення вартості предмета іпотеки саме на момент переходу права власності на предмет іпотеки на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності. Апеляційний суд врахував подібні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України «Про іпотеку» (Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) та від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18), Верховного Суду в постановах від 29 січня 2020 року у справі № 607/8488/18 (провадження № 61-7603св19), від 04 лютого 2021 року у справі № 275/2881/19 (провадження № 61-727св19)), за якими ціна набуття об`єкта права власності є істотною обставиною при зверненні іпотекодержателем стягнення на іпотечне майно в позасудовий спосіб шляхом набуття на нього права власності, відповідно, нездійснення оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Таке порушення є підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 442/5855/21, від 06 березня 2019 року у справі 317/3272/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 726/831/15-ц, не свідчить про те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування указаних висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відповідного обґрунтування касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не містить. Касаційна скарга у новій редакції є аналогічною за змістом тій, що була подана до Верховного Суду вперше. Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, АТ КБ «ПриватБанк» не наводить. З огляду на зазначене, недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 21 серпня 2023 року, заявник не усунув. Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на квартиру вважати неподаною та повернути скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков