LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд932/6583/23

від 29.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Строк апеляційного оскарження поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1888/23 Справа № 932/6583/23 Суддя у 1-й інстанції - Таьарчук Л.О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю ОСОБА_1 та захисника Домарацької Р.С., апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 536 гривень 80 коп., - ВСТАНОВИВ: Згідно із оскаржуваною постановою суду першої інстанції, 29 червня 2023 року о 12:15 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпро по вул. Запорізьке шосе, буд. 30Б, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що 29.06.2023 року він повідомив працівників поліції, що він не перебуває в стані наркотичного сп`яніння та готовий їхати до медичного закладу, втім поліцейський сказав його, що вже пізно їхати до медичного закладу, оскільки складається протокол і він його не може знищити. Вказує, що він самостійно звернувся до медичного закладу, та згідно висновку у нього ознак сп`яніння не виявлено. Також зазначає, що його було зупинено працівниками поліції 05.05.2023 року та він пройшов огляд на стан сп`яніння, згідно із яким у нього не було виявлено ознак сп`яніння, та його відпустили. Крім того вказує, що після його зупинки 29.06.2023 року та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення він у той самий день пройшов відповідний огляд і згідно висновку в нього також не було виявлено ознак сп`яніння. Зазначає, що дії працівників є упередженими, оскільки його систематично зупиняють на вказаному автомобілі. Одночасно ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2023 року, в обгрунтування цього клопотання вказує, що оскаржуване рішення було винесене без його участі, а його копію було отримано лише 14 серпня 2023 року. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 та захисника Домарацьку М.С., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Аналізуючи доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки оскаржувану постанову було винесено без участі апелянта, відомості про отримання останнім її копії у межах строку апеляційного оскарження відсутні. Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; направленням на проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Встановлені судом першої інстанції обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд. Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735. Що стосується доводів апелянта стосовно того, що в процесі спілкування з поліцейським він повідомив про готовність проїхати до медичного закладу для проходження огляду на встановлення стану сп`яніння то вони є не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки з наявного відеозапису вбачається, що працівником поліції декілька разів було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній категорично відмовився, після чого поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 заявив про готовність пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі вже після того, як поліцейським було складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже подія правопорушення на той час вже відбулася та була зафіксована у встановленому порядку, а відтак дана обставина на правильність кваліфікації його дій не впливає. Крім того, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 підписав його без зауважень. Що стосується доводів апелянта стосовно того, що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КП ДБКЛПД ДОР від 01.07.2023 року, де зазначено, що за результатом огляду ОСОБА_1 29.06.2023 року у нього не виявлено ознак сп`яніння, то слід зазначити, що у даному випадку питання про перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння не має істотного значення для справи. Так, протокол було складено за фактом відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. При розгляді справи судом істотних порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого суду залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Строк апеляційного оскарження поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2023 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»