Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/7333/23

Справа № 127/7333/23 Провадження № 33/801/637/2023 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Шидловський О. В. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 рокуСправа № 127/7333/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участю представника Вінницької митниці Самсонюка Дмитра Миколайовича, розглянув апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, встановив: Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0050/401000/23 від 19 січня 2023 року, встановлено, що 08 листопада 2021 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Вінниця» Вінницької митниці керівником ФОП « ОСОБА_2 » гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на основі договору №б/н від 08 листопада 2021 року надано брокерські послуги громадянці ОСОБА_1 , а саме подано митну декларацію №UA401020/2021/057862 на товар: легковий автомобіль, що був у використанні: марка RENAULT; модель MEGANE; ідентифікаційний номер (YIN): НОМЕР_1 ; дата першої реєстрації: 28.08.1998: календарний рік виготовлення: 1998; модельний рік виготовлення: 1998; тип двигуна: бензиновий; об`єм двигуна: 1598 см3; потужність двигуна: 66 кВт; номер двигуна: не встановлено; тип кузова: універсал; колісна формула: 4x2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію: 5; категорія транспортного засобу: М1; призначений для використання по дорогах загального використання; транспортний засіб не містить у своєму складі передавачі або приймачі;- торговельна марка: RENAULT; виробник: Renault SAS; країна виробництва: FR. Вартість транспортного засобу згідно МД складає 18058,14 грн. З метою здійснення декларування даного товару громадянка ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 наступні документи: - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11 жовтня 2016 року; - документ (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку - KD.5402.40849.2021 від 29 жовтня 2021 року; - умова продажу автомобіля купча б/н від 29 жовтня 2021 року. Документ (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку - KD.5402.40849.2021 від 29 жовтня 2021 року надається митним органам на підставі ч. 6 ст. 377 МК України. З метою проведення перевірки автентичності документів, наданих до митного оформлення, Вінницькою митницею надіслано запит до митних органів Р.Польща №7.12-1/20-03/26/4149 від 23 грудня 2021 року. Згідно відповіді митних органів Р.Польща №0201-ЮМ.541.387.2022.15.JC (яка надійшла листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби №26/26-04/7.12/1666 від 18 жовтня 2022 року) легковий автомобіль, що був у використанні: марка: «RENAULT MEGANE», ідентифікаційний номер (YIN): НОМЕР_1 перебуває на центральному обліку автомобілів та водіїв в компетентних органах Р. Польща. Документ (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку - KD.5402.40849.2021 від 29 жовтня 2021 року польськими з компетентними органами не видавався. Таким чином, громадянкою ОСОБА_1 було подано митному органу, як підставу для митного оформлення транспортного засобу легковий автомобіль, що був у використанні, марка: «RENAULT MEGANE», ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 , підроблений документ KD.5402.40849.2021 від 29 жовтня 2021 року, чим порушено митні правила, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.483 МК України. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2023 року визнано винною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що складає 18058 грн. 14 коп. в дохід держави з конфіскацією товару автомобіля марки: «RENAULT MEGANE», ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 . Стягнуто із ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 536,80 грн. в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, доведена: - протоколом про порушення митних правил від 19 січня 2023 року № 0050/401000/23; - відповіддю митних органів Р. Польща; - доповідною запискою гол. держ. інсп. ОСОБА_3 . Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника відповідальність за ст. 483 МК України можлива лише тоді, коли безпосереднім предметом цього правопорушення є товари, які особа перемістила через митний кордон з метою приховування від митного контролю, однак ОСОБА_1 не приховувала товар, вона не знала і не могла знати про не справжність документу (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку, що виключає наявність в її діях будь-якого умислу, спрямованого на порушення митних правил. Крім того, вважає, що її не було ознайомлено з інформацією про складання відносно неї протоколу про порушення митних правил, чим було порушено право надати пояснення та висловити свої заперечення відносно обставин викладених у протоколі, а також свідчить про невідповідність складеного протоколу вимогам ст. 494 МК України. Відтак, вважає, що приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність її вини, оскільки в її діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. 10 липня 2023 року від представника Вінницької митниці Цибко А.В. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якій вона просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає її доводи надуманими та безпідставними, а постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника Вінницької митниці Цибко А.В., перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України. Згідно зі ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органом для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю, воно не є тривалим, а тому вважається закінченим з моменту подання митному органу документів, які містять неправдиві відомості. Суб`єкт правопорушення осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства. Посадова особа підприємства керівник та інший працівник підприємства (резиденти й нерезиденти), які у зв`язку з постійно або тимчасово виконуваними ними трудовими (службовими) обов`язками відповідають за додержання вимог, установлених МКУ, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Для кваліфікації дій за ст. 483 МКУ не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали від цього шкідливі наслідки. Диспозицією вказаної норми чітко визначені дії, які утворюють склад вказаного правопорушення: переміщення та дії спрямовані на переміщення, в тому числі, і подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів. З дослідженого протоколу про порушення митних правил, вбачається, що громадянкою України ОСОБА_1 було подано митному органу як підстави для переміщення товарів документи, які містять неправдиві відомості, а саме документ (рішення) про зняття транспортного засобу з обліку - KD.5402.40849.2021 від 29 жовтня 2021 року. Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 № 8 (зі змінами): переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України у т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані. Відповідно п. 6 цієї Постанови Пленуму, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація; контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що змінюють зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Документами, що містять неправдиві дані є зокрема, такі, в яких є відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Склад правопорушення є формальним та закінченим з моменту внесення неправдивих даних до декларації. Відповідно до Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 за №1372/21684, декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації. Такі обов`язки не залежать від виду декларації. Відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, є декларант ОСОБА_1 , яка відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі. Таким чином, гр. ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України шляхом надання документів, що містять неправдиві дані, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, доведена: - протоколом про порушення митних правил від 19 січня 2023 року № 0050/401000/23 (а.с. 2-4); - відповіддю митних органів Р. Польща (а.с. 27-28); - доповідною запискою гол. держ. інсп. ОСОБА_3 (а.с. 29-31). ОСОБА_1 повинна була розуміти, що підписуючи заяву, в якій вона підтвердила, що автомобіль знятий з обліку в країні відправлення (а.с. 10), і подаючи її митному органу, вона фактично взяла на себе відповідальність за достовірність цих відомостей. Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Частиною 5 статті 265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Ч.2 ст.335 МК України передбачено, що незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим. Підпунктом г) п.1 ч.4 ст.335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України. Суд вважає, що досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення у справі та належної перевірки доводів учасників процесу. Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Оцінивши досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинення інкримінованого їй адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі. Покликання в апеляційній скарзі на те, що її не було ознайомлено з інформацією про складання відносно неї протоколу про порушення митних правил, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факт вчинення порушення митних правил. Апеляційний суд констатує, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, відтак правильно застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення, який передбачено санкцією ч. 1 ст. 483 МК України, належним чином умотивувавши судове рішення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Отже, суд першої інстанції на підставі оцінки наявних доказів у справі в їх сукупності дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП, а викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності та законності постанови суду першої інстанції і не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП. За таких обставин, подана апеляційна скарга не може бути задоволена. Постанова судді про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладення на неї адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги її слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий