Постанова 4857 № 300/3300/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3300/21 пров. № А/857/1865/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року, прийняте суддею Біньковською Н.В. у місті Івано Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,- встановив: ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці (надалі Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2021/00503 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209250/2021/000298/1 від 29.04.2021. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 позов задоволено. Задовольняючи позов, суд зазначив, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-довідки від 25.02.2021, листа KIR AUTO SALES від 22.04.2021, та отримання або не отримання від позивача готівкою коштів в сумі 7600 USD, та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб. При цьому, у відповідача була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого автомобіля. Також Митницею не наведено і не надано суду доказів наявності в законодавстві Сполучених Штатів Америки норми про обов`язковість проставляння в документах відтиску печатки товариства, або недійсності таких документів за умови відсутності відтиску печатки. Суд звернув увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Суд також взяв до уваги правові висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладені в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15 про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Суд звернув увагу на те, що розбіжності в документах не були підставою відмови у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару автомобіля марки BMW, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 . Подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа Митниці, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, а саме : до декларації не додано жодного банківського платіжного доручення; рахунок - довідка, від 25.02.2021 року пред`явлена митному органу не містить жодних розпізнавальних реквізитів, засобів зв`язку, підпис продавця - просто письмово продубльована назва фірми, відсутня будь-яка фірмова відмітка (відтиск печатки), що викликає сумнів походження даного документа. У даному листі вказано про ціну 6600 дол. США за автомобіль та 1000 дол. США на перевезення, однак інформації проте, що покупець оплатив за цей товар і саме у вказаному розмірі є відсутні. Інформацію про оплату відображено аж через 2 місяці, 22.04.2021 у листі KIR AUTO SALES, що підтверджує сумнів про фактично отримані кошти і в якій саме сумі. Крім того жодного документа на транспортування, який би підтвердив понесені витрати у вказаному розмірі 1000 дол. США не надано. Даний лист, як і рахунок не містить жодної відмітки, фірмової печатки, надрукований на звичайному аркуші паперу без будь-яких реквізитів. У рахунку довідці вказано про пошкодження бампера, капота, двері кузова зламані, необхідно замінити клапан системи рециркуляції вихлопних газів, зламана коробка передач автомобіля. Дана інформація у Додатковому аркуші до Акта про проведення митного огляду товарів вказано про наявні пошкодження ЛФП. Забруднення салону авто. У зв`язку з цим, згідно посадовою особою митниці декларанту направлено електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість: якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару. На зазначені вище запити декларантом надано відповідь про надання платіжного доручення № 15 від 10.06.2021, довідку від 18.06.2021 № 6 про транспортні витрати на перевезення автомобіля до кордону України на 100 євро, та повідомлення про те, що подати документи для підтвердження заявленої митної вартості на даний час не може. Під час перевірки правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом було здійснено аналіз цінової інформації ЦБД «Інспектор». Джерело інформації для коригування митної вартості слугувала МД 100530/20/54170 від 02.11.2020. Автомобілі з США доставляються в пошкодженому стані, переважно придбані через аукціони. Відповідно цінова інформація будується з цін на авто після ДТП. В нашому випадку автомобіль не має пошкоджень, товар придбаний не через аукціон. Для підтвердження вартості подано: фактура, висновок. Інших документів, передбачених ст. 53 МКУ не було надано (експортна декларація, платіжні, банківські документи, банківські переводи - відсутні). В результаті, визначена митна вартість вказаного транспортного засобу в сумі 8525 дол. США. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою повністю відмовити в позові. ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209250/2021/00503 зазначено, що джерело інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація 100530/20/54170 від 02.11.2020. Такої, відповідачем не пред`явлено ні митному брокеру, ні позивачу, ні суду. Отже джерелом інформації для здійснення коригування є невідомий для усіх документ, що не узгоджується з вимогою ч.2 ст.72 КАС України. Відповідач в апеляційній скарзі умисно не вказує на те, що разом з іншими документами, подавався брокером митному органу і Звіт 189/04 про експертну оцінку транспортного засобу від 28.04.2021, що відображено у картці відмови у переліку поданих документів як «інші некласифіковані документи 28.04.2021». Будь-якого зауваження до даного Звіту у митного інспектора під час оформлення митних документів, процедури консультацій чи прийнятті оскаржуваних рішень чи картки відмови не виникало. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.04.2021 декларантом ФОП ОСОБА_2 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA/209250/2021/008094, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був у використанні, марки BMW, модель X5, з дизельним типом двигуна, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013, кількість місць - 5, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см3, потужність двигуна 195 квт, номер двигуна немає даних, колісна формула 4х4, модельний рік виготовлення 2013, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, країна виробник US (а.с.42). У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 7600,00 USD, у графі 43 митної декларації визначено «1» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування 211063,40 (що, із врахуванням даних графи 23 декларації «курс валют» 27,77150000, еквівалентно 7600,00 USD). Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано рахунок-фактуру (інвойс) від 25.02.2021, декларацію про походження товару від 25.02.2021, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500030/2021/001402 від 22.04.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.08.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 25.05.2019, сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.008.9041590-21 від 23.04.2021, лист продавця - KIR AUTO SALES від 22.04.2021. О 10:16 год. 28.04.2021 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення: «Початок митної консультації. Відповідно до норм ст.53 МК України подати документи: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації. прейскуранти (прас-листи); висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України на письмову вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа має право надати (за наявності) додаткові документи» (а.с.47). У відповідь декларантом надано Звіт 189/04 про експертну оцінку транспортного засобу та лист продавця - KIR AUTO SALES від 22.04.2021 (а.с.48). 29.04.2021 за результатами розгляду поданої митної декларації №UA209250/2021/008094 від 28.04.2021 Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209250/2021/000298/1. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 МК України (банківських платіжних документів, переказів на оплату товару). Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату товару. Відповідно до вимог ч.6 ст.54 МК України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні і подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 100530/20/54170 від 02.11.2020. При цьому, у графі 30 «коригування» зазначено вартість 8525,00 USD, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом (а.с.8). Також Митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209250/2021/00503 від 29.04.2021, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 МК України (банківських платіжних документів, переказів на оплату товару). Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату товару. Відповідно до вимог ч.6 ст.54 МК України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні і подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 100530/20/54170 від 02.11.2020. Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення подати митну декларацію згідно прийнятого рішення про коригування митної вартості № UA209250/2021/000298/1 від 29.04.2021. Декларанту доведено можливість оскарження цього рішення (а.с.10). 29.04.2021 декларантом ФОП ОСОБА_2 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA209250/2021/008254, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був у використанні, марки BMW, модель X5, з дизельним типом двигуна, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013, кількість місць - 5, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см3, потужність двигуна 195 квт, номер двигуна немає даних, колісна формула 4х4, модельний рік виготовлення 2013, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, країна виробник US. У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 7600,00 USD, в графі 43 митної декларації проставлено «6» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 236881,62 грн. (а.с.12). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 в справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53МК України. Вищенаведене свідчить, що платникам варто критично ставитися до запитів митного органу надати додаткові документи, адже такі запити можуть бути формальними та вимагати документи, які не є обов`язковими згідно із законодавством або не стосуються визначення митної вартості імпортованого товару. Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 в справі № 820/4849/16 наголосив, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Суд також назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. До подібного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. У справі № 820/263/17 Верховний Суд також наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою. Колегія суддів звертає увагу на те, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 (справа №809/1858/16). З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - за ціною договору. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Для оцінки рішень про коригування митної вартості товару, на думку апеляційного суду, необхідно дослідити та з`ясувати чи є сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, обґрунтованими і чи вправі був митний орган витребувати додаткові документи та чи всі документи, які витребував митний орган стосуються обставин, які викликали у митного органу сумніви щодо правильності визначення митної вартості декларантом. Згідно оскаржуваного рішення, підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки BMW, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є не надання банківських платіжних документів, переказів на оплату товару. Однак, зі змісту тексту перекладеного документу рахунку-довідки від 25.02.2021 та листа продавця - KIR AUTO SALES від 22.04.2021, вбачається, що позивач, 25.02.2021, при виданні нерезидентом KIR AUTO SALES рахунку-довідки на продаж автомобіля марки BMW з пошкодженнями, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 , сплатив нерезиденту вартість товару саме в сумі 6600 USD, та вартість перевезення 1000 USD, про що зазначено в цих документах. Умовою оплати за вказаний товар була готівка. Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що розрахунок через фінансову установу не здійснювався, відтак, відсутні будь - які банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Крім того, згідно Звіту 189/04 від 28.04.2021 про експертну оцінку транспортного засобу ФОП ОСОБА_3 вартість автомобіля BMW X5 екологічний стандарт якого відповідає рівню Євро 5, що ввозиться на митну територію України, ідентифікаційний номер (VIN) 5UXZW0C51D0B94557 на дату оцінки складає 6531 у.е. Відповідач, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-довідки від 25.02.2021, листа KIR AUTO SALES від 22.04.2021, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Сполучених Штатів Америки інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом KIR AUTO SALES автомобіля марки BMW, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача готівкою коштів в сумі 7600 USD, та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб, хоча в останнього була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого автомобіля, оскільки в документах містяться відомості про продавця, його адресу, засоби зв`язку. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт набуття права власності підтверджується рахунком від 25.02.2021 і листом KIR AUTO SALES від 22.04.2021, які є одними із документів, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України і підпункту «б» пункту 2 Правил №1118 підтверджує митну вартість товару та є одними із видів документів на підтвердження обставини придбання транспортного засобу. Апелянт також звертає увагу на те, що автомобіль не мав пошкоджень, про що зазначено в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.04.2021 та слідує із фото експертизи, однак, в акті, на який покликається скаржник, зазначено, що пошкоджено лакофарбове покриття, забруднено салон автомобіля. Крім того, зі змісту рахунку від 25.02.2021 та листа KIR AUTO SALES від 22.04.2021 вбачається, що автомобіль марки BMV, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 є з пошкодженнями, а саме бампер, капот, коробка передач, двері кузова зламані, потрібно замінити клапан рециркуляції вихлопних газів. Також у Звіті 189/09 про експерту оцінку декларованого автомобіля ФОП ОСОБА_4 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №1007/18 від 27.12.2018) зазначено про наявність агрегатів та вузлів, що потребують ремонту (сліди підтікання олив та пального, підвищена димність і шумність двигуна, порушення функціональних можливостей тощо), деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивка салону (даху, стояків боковин, полиць, дверей, оббивка сидінь). КТЗ на ходу і його технічний стан відповідає строку експлуатації та пробігу. Транспортний засіб має сліди відновлення менш ніж трьох деталей кузова. Колегія суддів також звертає увагу на те, що в ході проведення консультацій, всупереч вимогам статей 53, 54 Митного кодексу України відповідачем не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, не зазначено які складові митної вартості необхідно підтвердити, що власне вказує на незаконність та безпідставність вимог щодо витребування додаткових документів. Крім цього, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить ні вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Колегія суддів звертає увагу на те, що митний орган, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що вказує на порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від від 20 лютого 2018 справа № 809/1884/16, від 3 квітня 2018 справа № 826/8797/16, від 21 березня 2018 справа № 803/407/16 та 12 березня 2018 № 809/4367/15, в яких зазначено, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. Посилання у спірному рішенні на митну декларацію № 100530/20/54170 від 02.11.2020, як інформацію і джерело, що використовувались при прийнятті рішення, з врахуванням обставин даної справи - є недостатнім та не обґрунтованим. Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29). Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 300/3300/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар