Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/5650/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/5650/22 пров. № А/857/7490/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року (головуючий суддя: Рейті С.І., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТрансКом», через засоби поштового зв`язку, 20.12.2022 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2022 № 000323/07-16-18-05/20463771. Обґрунтовує позов тим, що 22.12.2021 ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт про результати камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТрансКом» та вказано про порушення останнім пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України. Як вбачається з акту, відповідач здійснював перевірку щодо терміну подачі та показників податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року. Також, відповідач зазначив, що ТОВ ТОВ «ТрансКом» у вересні 2021 року включило до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість по постачальнику ТОВ «САЛАМАНДРА ЗАКАРПАТТЯ» ПДВ у сумі 15869,69 грн. згідно податкових накладних, складених у вересні 2021 року. Надалі, 01.10.2021 ТОВ «САЛАМАНДРА ЗАКАРПАТТЯ» здійснило коригування податкової накладної за № 589 від 18.09.2021, та зареєструвало таке коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.11.2021. Тобто, у період до 15.11.2021 контрагенти ТОВ «САЛАМАНДРА ЗАКАРПАТТЯ» не знали і не могли знати про здійснені коригування податкових накладних. Відповідно подаючи звіт за жовтень 2021 року ТОВ «ТрансКом» не могло відобразити дані щодо здійсненого коригування у листопаді контрагентом. Надалі, в листопаді 2021 року позивач відобразив зміни та зменшив суму податкового кредиту на підставі реєстрації коригування ТОВ «САЛАМАНДРА ЗАКАРПАТТЯ», позаяк саме у листопаді останнє здійснило реєстрацію коригування. Відповідач вважає, що оскільки ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ» здійснило коригування до податкової накладної № 589 від 18.09.2021 у жовтні 2021 року, а тому ТОВ «ТрансКом» у звітності за жовтень 2021 року мало зменшити суму податкового кредиту відповідно до здійсненого коригування ТОВ "Саламандра- Закарпаття", не дивлячись на те, що реєстрація коригування відбулась аж 15.11.2021. З аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що зменшення суми податкового кредиту ТОВ «ТрансКом» мало здійснити в тому періоді, коли постачальником здійснене відповідне коригування. Оскільки, коригування здійснене 15.11.2021, ТОВ «ТрансКом» вірно зменшило суму податкового кредиту у звітному періоді - листопад 2021 року. На підтвердження чого надано копію декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодилося позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Відповідач, 27.06.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача. Позивачем, 11.07.2023 подано клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат, а 12.07.2023 подано копії актів, копії договору, копії платіжних доручень на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п. 200.10 ст. 200, ст. 76 ПК України, ГУ ДПС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «ТрансКом» з ПДВ за жовтень 2021 року (акт перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області від 22.12.2021 № 19139/07-16-18 05/20463771). Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТрансКом» до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року (вхідний № 9307863384 від 18.10.2021) включило ПДВ у сумі 15869,69 грн згідно податкових накладних ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ» від 15.09.2021 № 305 (ПДВ 2500 грн), від 18.09.2021 № 589 (ПДВ - 10833,33 грн), від 20.09.2021 № 591 (ПДВ - 2536,36 грн). Згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних у вересні 2021 року ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ» склало та зареєструвало в ЄРПН на адресу отримувача послуг (ТОВ «ТрансКом») податкові накладні від 15.09.2021 № 305 (ПДВ 2500 грн), від 18.09.2021 року № 589 (ПДВ - 10833,33 грн), від 20.09.2021 № 591 (ПДВ - 2536,36 грн). ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ» (постачальник) 01.10.2021 склало розрахунок коригування № 373 до податкової накладної від 18.09.2021 № 589 на зменшення суми компенсації вартості послуг постачальнику (ПДВ в сумі 2500 грн, код причини коригування, зазначений у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування - 101: зміна ціни), що за собою тягне зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача. ТОВ «ТрансКом» в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (вхідний № 9350396372 від 18.11.2021) не зменшило суму податкового кредиту (рядок 14 декларації) за жовтень 2021 року на 2500 грн по розрахунку коригування від 01.10.2021 № 373, тоді як дата проведення коригування суми ПДВ постачальником ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ» 01.10.2021. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТрансКом» порушило пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, в результаті чого за жовтень 2021 року завищило податковий кредит (рядок 17 декларації) на 2500 грн та занизило позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету (рядок 18 декларації), на 2500 гривень. За розглядом акта перевірки від 22.12.2021 № 19139/07-16-18-05/20463771 ГУ ДПС у Закарпатській області 17.01.2022 прийняло податкове повідомлення - рішення № 000/323/07-16-18-05/20462771, яким на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 ПК України визначило до сплати 2500 грн податку на додану вартість та 250 грн штрафної санкції. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом про його скасування. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ТрансКом» у поданій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, зобов`язане було зменшити суму податкового кредиту (рядок 14 декларації) на 2500 грн по розрахунку коригування від 01.10.2021 року № 373, однак оскільки таке зменшення було подане до контролюючого органу 18.11.2021 року (вхідний № 9350396372), тобто вже після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2022 № 000323/07-16-18-05/20463771 є правомірним. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до абз. 1, 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Згідно із абзацами 1 та 2 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Системний аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що саме з фактом реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, пов`язується виникнення у платника податків права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Крім цього, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, то суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, суми податкового кредиту та податкових зобов`язань підлягають коригуванню після внесення відповідного коригування до податкової накладної, лише після реєстрації такого коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Судом апеляційної інстанції встановлено, що перерахунок вартості послуг відбувся 01.10.2021, про що свідчить складений ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ» розрахунок коригування від 01.10.2021 №

373. Згідно квитанції та витягу про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, ТОВ «ТрансКом» зареєструвало такий розрахунок коригування в ЄРПН - 15.11.2021 (а. с. 19, 20). Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року (вхідний № 9350396372), ТОВ «ТрансКом» не зменшило суму податкового кредиту за жовтень 2021 року на 2500 грн, на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 01.10.2021 № 373, а здійснило таке зменшення у листопаді 2021 року, що підтверджується копією декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року (вхідний № 9387462921 (а. с. 21-24)) Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки на момент подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року (18.11.2021), позивачем (15.11.2021) вже було зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 01.10.2021 № 373, а тому ТОВ «ТрансКом», формуючи податковий кредит по постачальнику ТОВ «САЛАМАНДРА-ЗАКАРПАТТЯ», протиправно у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, не здійснило коригування сум податкового кредиту за результатами податкового періоду, в якому відбулося зміна ціни придбаних послуг. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивачем завищено податковий кредит на 2500 грн та відповідно занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду), яке сплачується до державного бюджету на 2500 грн, а тому правильним є твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України. Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, а тому судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі № 260/5650/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш