Постанова Рівненський апеляційний суд № 568/879/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 серпня 2023 року м. Рівне Справа № 568/879/23 Провадження № 22-ц/4815/956/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С. секретар судового засідання Ковальчук Л. В. учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа Радивилівська міська рада Рівненської області розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 червня 2023 року у складі судді Делалової О.М., ухвалене в м. Радивилів Рівненської області, повний текст ухвали складено 28 червня 2023 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 , заінтересована особа Радивилівська міська рада Рівненської області, звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. У поданій в порядку окремого провадження заяві вказував, що в період з 01.12.1990 року по 28.03.1995 року перебував у трудових правовідносинах з колгоспом ім. 17 Вересня (після реорганізації АВОП «Промінь»), що підтверджується трудовою книжкою. Рішенням Підзамчівської сільської ради народних депутатів від 08.12.1993р. №41 був затверджений та виданий АВОП «Промінь» Державний акт на право колективної власності на землю, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11. Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії РВ 00011 від 05.07.1994 року, зазначено список громадян-членів АВОП «Промінь» та зокрема за порядковим номером 1051 зазначений « ОСОБА_2 », хоча насправді повинно було зазначено прізвище « ОСОБА_3 », оскільки « ОСОБА_4 » ніколи не був членом АВОП «Промінь», а також не проживав на території с. Копані. Сталася технічна помилка замість прізвища « ОСОБА_3 » було зазначено прізвище « ОСОБА_4 ». Просить встановити факт, що має юридичне значення - факт того, що у Державному акті на право колективної власності на землю, виданого АВОП «Промінь»,у Додатку 1 до Державного акту «Список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» за порядковим номером 1051 значиться саме ОСОБА_1 . Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 . Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, постановленою із порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує наявності спору про право та доводить, що після встановлення факту технічної помилки у Додатку 1 до Державного акту «Список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства», де за порядковим номером 1051 значиться помилково « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_3 », він матиме змогу вільно реалізувати своє вже наявне у нього право на земельну частку (пай). Пояснює, що подана ним до суду першої інстанції заява про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідає як загальному правилу щодо її змісту, так і щодо її форми, а факт, який він просить встановити, ніяким чином не пов`язаний зі спором про право, адже факт його перебування у членах КСП, яке в подальшому розпайовувалося, є безспірним, і доказом тому є відповідний запис у його трудовій книжці, і цей факт ніким не оспорюється, а, отже, і спору не існує. Додає, що факт його перебування у членах КСП породив і дав йому право на земельну частку (пай) при паюванні КСП, і цей факт теж не доказується, а, відповідно, і таке право не оспорюється, тобто, спір про право відсутній. Доводить, що у правовстановлюючому документі, який дає йому це право, його прізвище було написано з помилкою, і той факт, що в списку осіб записаний саме він і у його прізвищі допущена помилка, є свідки, які готові посвідчити цей факт і які були дотичними до складання такого списку. Вказує, що саме з цих міркувань вимушений був звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, оскільки якраз окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право, але наявний спір про факт. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. У поданому на апеляційну скаргу відзиві Радивилівська міська рада Рівненської області вважає ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення факту, що у Державному акті на право колективної власності на землю, виданого АВОП «Промінь» у Додатку 1 до Державного акту «Список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» за порядковим номером 1051 значиться саме ОСОБА_1 .. Положеннями ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом. Відповідно роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як вбачається із матеріалів справи, після відкриття апеляційного провадження заінтересована особа Радивилівська міська рада Рівненської області подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заперечила проти її задоволення. Радивилівська міська рада Рівненської області стверджує про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, що апеляційний суд розцінює як наявність спору про право. Пунктом п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Згідно з пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судами не встановлюється тотожність особи. У цих справах, суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них, а також не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. Разом з тим, заявник просить встановити тотожність особи, неоднаково названого в різних документах, що не підпадає під категорію справ, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 (із відповідними змінами), у тому разі, коли буде виявлено, що вставлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вини мають право подавати позов на загальних підставах. При цьому, відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права є способом захисту порушених цивільних прав та інтересів, за таких обставин питання, пов`язані з визнанням права за будь-яких умов вказують на наявність спору про право, який може бути вирішений судом лише в порядку позовного провадження. Оскільки встановлення факту, щодо якого подана заява, фактично породжує майнове право заявника на земельну частку (пай), суд вважає, що зі змісту вбачається спір про право. Відповідно до частини 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Виходячи зі змісту вимог заявника, його вимога містить спір про право, який має розглядатися судом в порядку позовного провадження. За таких обставин заява ОСОБА_1 про встановлення факту підлягає залишенню без розгляду із роз`ясненням йому прав звернутися доду з позовом на загальних підставах в порядку позовного провадження. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про те, що місцевим судом неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють процедуру вирішення справи в порядку окремого провадження, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 червня 2023 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Радивилівська міська рада Рівненської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 серпня 2023 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.