Постанова 4814 № 537/3673/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/3673/21 Номер провадження 22-ц/814/2325/23Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І.І. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одринської Т.В., суддів Абрамова П.С., Панченка О.О., за участю секретаря: Сальної Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», юридичної особи Управління Держпраці у Полтавській області про визнання незаконними та скасування актів спеціального розслідування гострого професійного захворювання, зобов?язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2022 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати гостре професійне захворювання, що сталося 05.04.2020 з нею, як фельдшером з медицини невідкладних станів Станції ЕМД М2 м. Кременчука, на COVID-19 під час виконання трудових обов?язків таким, що пов?язане з виробництвом; визнати незаконними та скасувати Акт форми Н-1/НП від 16 червня 2020 року спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 05.04.2020 з нею, фельдшером з медицини невідкладних станів Станції ЕМД N2 м. Кременчука; зобов?язати Управління Держпраці у Полтавській області провести спеціальне розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 05.04.2020 з нею, фельдшером з медицини невідкладних станів Станції ЕМД No2 м. Кременчука під час виконання нею трудових обов?язків з врахуванням висновків суду та скласти акт за формою Н-1/1; стягнути з КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради" на її користь 50 000,00 грн моральної шкоди. розподілити судові витрати на її користь відповідно до заяви, яка буде подана до суду в межах строку передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Позов мотивовано тим, що 16 червня 2021 року було складено Акт Н-1/НП спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 05.04.2020, яким визнано захворювання фельдшера з медицини невідкладних станів, станції ЕМД No2 м. Кременчука КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» ОСОБА_1 на COVID - 19 таким, що не пов`язане з виробництвом. Вважає, що рішення комісії є незаконним, а Акт Н-1/НІІ від 16 червня 2021 року підлягає скасуванню у зв?язку з необгрунтованістю, та тим, що суперечить Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року No337. Вказувала, що з вини відповідача КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради" (Станція ЕМД N°2 є структурним підрозділом обласного центру) їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесеному нею нервовому стресі, а також внаслідок порушення її прав був суттево порушений нормальний життєвий ритм, соціальне благополуччя і все це в сукупності вимагає від неї додаткових зусиль для нормалізації свого життя. Виходячи із засад розумності та справедливості, вважає що розмір суми достатньої для компенсації заподіяної моральної шкоди, становить 50 000 грн. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , посилаючись на невірне встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати, ухвалити нове яким позов задовольнити. В обгрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд не дослідив надані письмові докази та аудіо записи, які містяться в матеріалах справи, чим порушив норми ЦПК України. Посилалась на те, що суд невірно оцінив обставини справи та дійшов помилкового висновку, що станом на момент огляду хворої ОСОБА_2 , остання не могла інфікуватись. Виходячи з клінічних проявів у ОСОБА_3 у неї були ознаки вірусної інфекції COVID -

19. Зазначала, що суд залишив поза увагою Акт епідеміологічного слідування випадків захворювання на COVID -19 ОСОБА_1 від 14.2020 року проведене лікарем-епідеміологом ОСОБА_4 в якому вказано термін зараження з 04.04.2020. по 17.04.2020. - що збігається із датою надання медичної допомоги хворій ОСОБА_3 , а також встановлено, що зараження виникло на території м. Кременчука Полтавської області. Наймовірніше місце зараження - за місцем роботи. Вказує, що відповідачами не надано доказів того, що зараження позивачки сталося за обставин, не пов?язаних з виконанням нею трудових обов?язків. У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 30 вересня 2022 року - залишити без змін. Відзив обгрунтовано тим, що матеріали справи не містять доказів, що інфікування позивача COVID -19 відбулося саме від хворої ОСОБА_3 , під час виконання позивачем професійних обов?язків. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач, працюючи фельдшером з медицини невідкладних станів станції ЕМД №2 м. Кременчука КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», 05.04.2022 року о 07.10 год. у складі бригади №77 виїхала на виклик до хворої ОСОБА_3 з приводу - діагноз: гіпертермія, в коментарі: хворіє цукровим діабетом, кашель. Під час виклику хвора була обстежена та їй була надана допомога. 06 квітня 2020 року хвора ОСОБА_3 була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства Кременчуцької районної ради «Кременчуцька районна лікарня» з клінічними ознаками пневмонії, хворій проведено експрес - тест, аналіз крові на COVID -19 - результат негативний. 14 квітня 2020 року ОСОБА_3 була обстежена за допомогою ПЛР - тестування на COVID-19, та отримано результат аналізу №674/22 від 16.04.2022 та від 17.04.2020 №871/222 з позначкою «позитивний». 17 квітня 2020 року КМВП ЛД ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» повідомив керівництво станції ЕМД №2 м. Кременчук про контакти медичних працівників станції з хворою, серед яких виявилася позивач, у зв`язку з чим керівництвом станції було дане усне розпорядження про необхідність здачі аналізів та самоізоляцію. За результатом лабораторних досліджень «Полтавського обласного лабораторного центру МОЗ України» на COVID-19 Слабоспицької Г.О. - ПЛР - дослідження №1165/497 від 22.04.2020 - результат позитивний; ПЛР - дослідження №2612/496 від 05.05.2020 - результат негативний; ПЛР - дослідження №3713/496 від 09.05.2020 - результат негативний. Згідно з Актом Н-1/НП від 16.09.2020 року спецрозслідування гострого професійного захворювання, що сталося 05.04.2020 на підприємстві «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», зокрема з фельдшером з медицини невідкладних станів Станції ЕМД №2 м. Кременчука ОСОБА_1 визнано таким, що не пов`язане з виробництвом та не є професійним. 29 грудня 2020 року наказом №204-н Управління Держпраці у Полтавській області, була утворена комісія, для проведення повторного спеціального розслідування обставин та причин групового гострого професійного захворювання працівників станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук КП «Полтавський обласний центр ЕМД та МК ПОР» фельдшерів з медицини невідкладних станів. 07.05.2021 відбулося підсумкове засідання комісії, на якому захворювання фельдшерів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнано таким, що пов`язане з виробництвом з подальшим складанням акту Н-1/П на кожну потерпілу окремо. З листа, наданого Управління Держпраці у Полтавській області 17.06.2021 за вих. №16П771/0315-04/115, вбачається, що від підписання Протоколу №4 засідання спеціальної комісії від 07.05.2021 частина членів комісії відмовилася, тому надати його немає можливості. Після завершення роботи спеціальної комісії у новому складі, акт за встановленою формою роботодавцем буде вручено потерпілим. 16.06.2021 року відбулося засідання комісії у новому складі. Згідно протоколу №4 за результатами засідання, враховуючи, що для безпечної роботи фахівців медичної допомоги в умовах карантину, станом на 05.04.2020, усі машини екстреної медичної допомоги були забезпечені засобами індивідуального захисту в повному обсязі, а також неможливістю однозначно стверджувати, що інфікування відбулось саме від хворої ОСОБА_3 , комісія прийшла до висновку, що в даному випадку обставини не відповідають пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337. Відповідно до п. 34 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 комісія прийняла рішення шляхом більшості голосів, що захворювання фельдшерів не пов`язане з виробництвом з подальшим складанням акту Н-1/НП. Скасовано та визнано такими, що втратили чинність акти за формою Н-1/НП, затверджені начальником Управління Держапраці у Полтавській області 18.09.2020. 16.06.2021 був складений Акт Н-1/НП за результатами засідання комісії, яким захворювання фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук ОСОБА_1 визнано таким, що не пов`язане з виробництвом. Акт від 16.06.20201 підписано разом із окремою думкою члена комісії - лікаря з гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_6 . У справі встановлено, що під час виклику до хворої ОСОБА_3 , фельдшер ОСОБА_1 , була в засобах індивідуального захисту, а саме: маска 3-х шарова, рукавички оглядові латексні. По завершенню виклику фельдшер обробила руки та всі медичні прибори гелем-антисептиком. Згідно висновку епідеміологічного обстеження, Карти епідеміологічного розслідування від 31.05.2020 №504 випадку захворювання COVID-19 ОСОБА_1 : «зараження виникло на території м. Кременчука Полтавської області, найімовірніше місце зараження - за місцем роботи, можливим фактором передачі є контакт з ОСОБА_3 . Можливий шлях передачі інфекційного агенту - контактно - побутовий, не виключається також повітряно-капельний шлях». Згідно листа Харківського національного медичного університету від 04 квітня 2021 року №01-13/01/840 отримано медичний висновок лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про встановлення гострого професійного характеру захворювання. Обґрунтуванням діагнозу стало: робота в медичному закладі; акт санітарно-епідеміологічного обстеження, де зазначено, що надала невідкладну медичну допомогу (обслуговувала виклик) та проводила транспортування хворої, у якої в подальшому виявлений лабораторно підтверджений COVID-19; позитивний результат на COVID-19 №1165/497 від 22.04.2020 (дата отримання матеріалу 17.04.2020); висновок лікаря інфекціоніста». На підставі висновку протоколу засідання ЛЕК від 07.04.2021 №14-849 НДІ ГП та ПЗ ХНМУ захворювання вважається пов`язаним з професійною діяльністю». Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час контактування позивача з хворою ОСОБА_3 , у останньої не було встановлено захворювання на COVID -19. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено ту обставину, що її інфікування на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, відбулось саме від хворої ОСОБА_3 , під час виконання нею своїх професійних обов`язків в період підвищеного ризику інфікування. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для визнання незаконними та скасування Акту форми Н-1/НП від 16 червня 2021 року спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 05.04.2020р. Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного. Згідно з пунктом частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року, № 1105-XIV, професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Частиною 2 статті 36 вказаного Закону, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року, № 1645-III захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, гостре професійне захворювання (отруєння) - захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання). Пунктом 9 Порядку №337 встановлено, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Згідно з пунктом 14 Порядку №337 держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування. Пунктом 29 Порядку №337 факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Пунктом 33 Порядку №337 визначено обов`язки комісія (спеціальної комісії). Згідно з п. 33 Порядку зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою. Згідно з п. 52 Порядку обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є: п.п.1 виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації, п. 15 однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку складу охорони здоров`я. Уразі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку посадова особа Држпраці або її територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії. За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-1. Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку (абзац 5 п. 58 Порядку). Відповідно до пункту 34 Порядку №337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним. Пунктом 52 Порядку №337 визначено перелік обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом. Додатком 10 до Порядку №337 встановлено перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку (професійного захворювання (отруєння)/аварії) на виробництві. Пунктом 4 розділу V Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року, № 1662 передбачена гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2; небезпечні та шкідливі речовини і виробничі фактори, вплив яких може викликати професійне захворювання: контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань; перелік робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання: робота медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Розглядаючи даний спір, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування акту Н-1/НП від 16.09.2020 року спеціального розслідування випадку гострого професійного захворювання, так як захворювання медичного працівника можна визнати професійним захворюванням, що пов`язане з виробництвом, виключно у тому випадку, якщо таке захворювання виникло внаслідок виконання ним професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо). У справі встановлено, що час інфікування ОСОБА_1 припадає на період офіційно введеного карантину стосовно спалаху епідемії коронавірусної хвороби. Працівникам станції ЕМД №1, №2, №3 та №4 КП «Полтавський обласний центр EMД та MА ПОР» були проведені інструктажі для безпечного виконання посадових обов`язків та навчання стосовно надягання, знімання та утилізації засобів індивідуального захисту також правильного використання дезінфікуючих засобів. Станом на 05.04.2020 виїзні бригади були забезпечені засобами індивідуального захисту, що позивачем не заперечується. Позивач не заперечує, що на виклик до хворої вона прибула в захисній масці, окулярах та гумових рукавичках. Наступного дня після виїзду бригади до хворої ОСОБА_3 , остання була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства Кременчуцької районної ради «Кременчуцька районна лікарня» з клінічними ознаками пневмонії, хворій проведено експрес - тест, аналіз крові на COVID -19 - результат виявився негативний. Лише 14 квітня 2020 року, після перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні, отримано позитивний результат аналізу на COVID -19. Доводи позивачки про те, що її інфікування сталося безпосередньо після контакту з ОСОБА_3 , є лише припущенням, так як вірусне захворювання COVID-19 може протікати безсимптомно, тобто будь хто може бути його носієм. Позивач проживає з членами сім`ї, а також користувалася громадським транспортом, тому не можливо впевнено зробити висновок про дотримання нею карантинних обмежень та використання нею засобів індивідуального захисту в побуті та громадських місцях. В той же час, при огляді ОСОБА_3 , позивач дотримувалася карантинних обмежень використовуючи засоби індивідуального захисту. Вказана обставина виключає той факт, що захворювання ОСОБА_1 може бути визнано професійним захворюванням, яке пов`язане з виробництвом безпосередньо після контакту з ОСОБА_3 . Під час контакту - 05.04.2020р, позивачки з хворою ОСОБА_3 , в останньої тест на COVID-19 був негативний, лише 14.04.2020, отримано позитивний результат аналізу на COVID -19, після того як остання провела більше тижня на стаціонарному лікуванні. Таким чином, позивачкою не було доведено, причинно-наслідкового зв`язку між хворобою ОСОБА_3 та її інфікуванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, під час виконання нею своїх професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, а також те, що Акт форми Н-1/НП від 16 червня 2020 року спеціального розслідування гострого професійного захворювання, складений з порушенням вимог діючого законодавства. Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні. Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови буде складено протягом 5 робочих днів. Головуючий суддя : Т.В. Одринська Судді: П.С. Абрамов О.О. Панченко