Постанова Одеський апеляційний суд № 521/245/21

Номер провадження: 33/813/1619/23 Номер справи місцевого суду: 521/245/21 Головуючий у першій інстанції Морозова І. В. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.08.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кравець Ю.І., вирішуючи питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року, якою повернуто адвокату Тепляковій Т.Є. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України відносно ОСОБА_1 , установив Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.201 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме 1 172 194 (один мільйон сто сімдесят дві тисячі сто дев`яносто чотири) гривень 88 (вісімдесят вісім ) копійки, з конфіскацією товарів за протоколом № 1068/50000/20. Зазначена постанова суду 1-ої інстанції була оскаржена в апеляційному порядку. Постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021 року апеляційну скаргу адвоката Шишлюк Вікторії Русланівни захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.201 року залишено без змін. Адвокат Теплякова Т.Є. в інтересах ОСОБА_1 після розгляду справи в апеляційній інстанції 20.07.2023 року звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі №521/245/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МКУ, просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року, було повернуто адвокату Тепляковій Т.Є. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, представник ОСОБА_1 просить застосувати аналогію права, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, а також Конституцію України, і переглянути постановуМалиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року та скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.201 рокуякою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. У зв?язку із новоявленими обставинами адвокат Теплякова Т.Є. вважає постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено всупереч вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 486 МК України про повне, всебічне, об?єктивне з?ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення. Ознайомившись із апеляційною скаргою та заявою адвоката про перегляд постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року, за нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права. Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права. Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений. Отже, наведені в заяві посилання на можливість застосування положень КПК України, тобто аналогії закону, є безпідставними. Статтею 459 КПК України, на яку посилається адвокат у своїй заяві та апеляційній скарзі, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП. Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності. Також апеляційний суд враховує, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони: 1) існували на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення. Апеляційний суд також вважає, що посилання представника на рішення ЄСПЛ та рішення місцевих судів та Одеського апеляційного в аспекті заявленого нею питання про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами є недоречним, оскільки згідно позиції Верховного суду не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року, не може бути предметом перегляду судом апеляційної інстанції, про що вірно зазначено в оскаржуваній постанові суду першої інстанції. Оскільки у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень ухвалених в справах про адміністративні правопорушення, заяву представника митниці необхідно повернути особі, яка її подала. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 294 КУпАП, главою 24-1 КУпАП, суд,- постановив Апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року, якою повернуто адвокату Тепляковій Т.Є. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України відносно ОСОБА_1 - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець