Постанова 4813 № 522/9909/23

Номер провадження: 33/813/1543/23 Номер справи місцевого суду: 522/9909/23 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.08.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Трофименка О.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вирішено питання щодо судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що 02 травня 2023 року о 10.15 год. в с.Станіслав по вул. Культурна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом Хонда Такт, б.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду в лікарні для визначення стану сп`яніння або за допомогою алкотестеру Драгер на місці зупинки у категоричній формі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі просить у разі пропуску строку для подання апеляційної скарги поновити його, як пропущений з поважних причин, скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року та закрити справу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у постанові суду не зазначено на якій підставі справу про адміністративне правопорушення у даному випадку розглянув Приморський районним суд м. Одеси. Апелянту не зрозуміло за яке саме правопорушення його викликав саме суд м. Одеси, оскільки примірника протоколу про адміністративне правопорушення він не отримував. Крім того зазначає, що не міг прибути до міста Одеси через неналежне транспортне сполучення у воєнний час та стан здоров`я (через інвалідність), у зв`язку з чим не зміг скористатися правом надати пояснення по справі та спростувати свою вину. Під час апеляційного перегляду справи, просить врахувати, що на місці зупинки, поліцейський не направляв його для проходження огляду у медичному закладі. Зазначає, що правоохоронці склали протокол про адміністративне правопорушення, продиктували, що потрібно написати у поясненнях, обманом спонукали підписати протокол, повідомивши, що ці документи залишаться у відділі поліції. Запевняє, що протокол підписав у тих рядках, де йому вказали, прочитати зміст протоколу не міг, бо не мав при собі окулярів. Довірившись поліцейським, окремо підписав незаповнені аркуші щодо відповідальності, як йому було роз`яснено за відсутність мотошолому та прав на керування мопедом. При складенні протоколу, поліцейський на його відмову пройти огляд на місці зупинки, зауважив, що це право водія, однак про жодні інші права та обов`язки не роз`яснив. На думку апелянта протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом для встановлення судом адміністративного правопорушення, встановлення його вини. Звертає увагу, що постанова суду не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис події, також зауважує на тому, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом після складення протоколу про адміністративне правопорушення. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної постанови суду отримав лише 18 липня 2023 року, а тому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк. Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання призначене на 24 серпня 2023 року о 15:15 год., ОСОБА_1 не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до абз. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на наведене, та зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, клопотання апелянта, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Відповідно до приписів ч.1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Так, 29 червня 2023 року судом ухвалене оскаржуване судове рішення, тому у відповідності до ст. 294 КУпАП перебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 21 березня 2023 року і закінчився 10 липня 2023 року. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_1 копії постанови суду у межах строку на апеляційне оскарження, за твердженням апелянта копію постанови суду він отримав лише 18 липня 2023 року, з апеляційною скаргою засобами поштового зв`язку звернувся 26 липня 2023 року. З огляду на вказане, апеляційний суд вважає наведені апелянтом доводи у якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Із тексту апеляційної скарги убачається, що апелянтом не оспорюється факт керування транспортним засобом (мопедом), як і заперечується та обставина, що на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру). Не заперечується апелянтом і те, що обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього фіксувалися правоохоронцями за допомогою технічного засобу фіксації, а тому з огляду на приписи ч.7 ст. 294 КУпАП, ці обставини апеляційним судом не переглядаються. Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (Рішення Європейського суду з правлю дини по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства"("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року). Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст. 266 КУпАП). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП). Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 266 КУпАП). Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок). Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи. Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваної постанови поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №096806 від 02 травня 2023 року, письмових поясненнях ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, та відеозаписі, наданому правоохоронцями. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №096806 від 02 травня 2023 року убачається, що: «02 травня 2023 року о 10.15 год. в с. Станіслав по вул. Культурна, водій керував мопедом «Хонда Такт» без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду в лікарні для визначення стану сп`яніння, або продути алкотест Драгер на місці зупинки у категоричній формі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). Відповідно до приписів ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. З матеріалів справи убачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги, визначені ст. 256 КУпАП, щодо змісту документа на відповідність вимогам закону, натомість, доводи апелянта щодо неналежності протоколу, як доказу, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке. Як убачається зі змісту протоколу, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 надав такі пояснення (дослівно): «я, ОСОБА_1 вчора 01 травня 2023 року вживав спиртні напої, а сьогодні 02 травня 2023 року керував мопедом «Хонда», від проходження мед. огляду, або продути алкотест драгер на місці зупинки відмовився». Також зі змісту протоколу убачається, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що засвідчено його підписом. Крім того, власним підписом ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про нього дані правильні. Факт підписання протоколу, належність підпису у цьому документі ОСОБА_1 , апелянтом не заперечується та під сумнів не ставиться, не вбачає таких підстав і суд апеляційної інстанції. Відтак, слід визнати безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи доводи апелянта про те, що він не отримував примірник протоколу про адміністративне правопорушення, а також про те, що йому було не роз`яснено його права. Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення унаслідок обману правоохоронців, та останні продиктували йому зміст пояснень, які слід написати у змісті протоколу, оскільки такі твердження апелянта не підтверджені будь-якими джерелами доказів. Натомість, як убачається із відеозапису, долученого поліцейськими до матеріалів справи, на місці зупинки на запитання поліцейського ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-яких із заходів примусу чи б то тиску, повідомляє правоохоронцю, що напередодні вживав алкогольні напої. На вимогу поліцейського пройти огляд на місці зупинки на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру або пройти медичний огляд, ОСОБА_1 відмовився. Після чого поліцейським було роз`яснено водієві, що у такому разі його буде автоматично визнано, як такого, що вживав алкоголю, однак водій все рівно відмовився від проходження огляду у запропонований йому спосіб. Відтак, пояснення надані ОСОБА_1 в усній формі поліцейському перед складенням протоколу про адміністративне правопорушення узгоджуються з тими, що власноруч написані ОСОБА_1 у змісті протоколу, та які підставно враховано судом першої інстанції, у сукупності з іншими доказами, при розгляді цієї справи. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не пропонували водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я є неспроможними, оскільки як убачається з відеозапису, правоохоронцем на адресу водія було висловлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не лише на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, а і медичний огляд, тобто у закладі охорони здоров`я, як того вимагають положення законодавства. Твердження апелянта про те, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом не впливають на правильність висновків суду про наявність у його діях ознак складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта на те, що усупереч ч.3 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова суду не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони зроблені на підставі помилкового тлумачення норм права. Вимоги ч.3 ст. 283 КУпАП законодавець встановив виключно (лише) щодо постанов по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, які приймаються уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення, у той час як у такому разі протокол про адміністративне правопорушення не складається, що узгоджується із приписами ч.4 ст. 258 КУпАП. У той час як у справі, що переглядається, предметом розгляду в апеляційному порядку є постанова суду, вимоги до змісту якої, регламентовано ч.2 ст. 283 КУпАП, і як свідчить зміст оскаржуваної постанови, це судове рішення у повній мірі відповідає вказаним вище нормам права. Відповідно до ст. 277-1 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Ці приписи закону дотримані судом першої інстанції під час розгляду, оскільки як убачається зі змісту копії судової повістки про виклик до суду, долученої ОСОБА_1 до апеляційної скарги, у ній зазначено, що ОСОБА_1 викликається як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на 29 червня 2023 року о 10.00 год. до Приморського районним суд м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,33. Також містить посилання на номер справи, а також прізвище судді у провадженні якої знаходилася справа (а.с. 16). Як убачається з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вказану вище судову повістку ОСОБА_1 отримав особисто під підпис 10 червня 2023 року, тобто у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП (а.с. 6). Таким чином слід дійти висновку, що ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, як про наявність у провадженні Приморського районного суду м. Одеси справи про адміністративне припорошення стосовно нього, так і про конкретне правопорушення у скоєнні якого він звинувачувався, однак ОСОБА_1 не реалізував право на подачу заперечень (пояснень) щодо протоколу про адміністративне правопорушення чи б то легітимності дій правоохоронців. З клопотанням (заявою) про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до суду першої інстанції також не звертався, а тому за умови отримання судом відомостей щодо завчасного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності правових підстав для розгляду справи без участі ОСОБА_1 . Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 водночас, це не вплинуло на правильність висновку судді про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості захищати власні інтереси у справі, шляхом подання апеляційної скарги з наведенням мотивів і доводів в обґрунтування власної правової позиції, і це право ОСОБА_1 було забезпечено апеляційним судом, шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження. Отже апеляційним судом забезпечено реалізацію права ОСОБА_1 бути «почутим», тим самим дотримано гарантії справедливого розгляду справи. Згідно із ч.1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно із положеннями п.1 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи. Як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №096806 від 02 травня 2023 року правоохоронцями установлено, що місцем вчинення інкримінованого правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є с. Станіслав. Відтак, за вказаних обставин, за загальним правилом, справа про адміністративне правопорушення, з огляду на імперативні приписи ч.1 ст. 276 КУпАП, мала б розглядатися у межах адміністративно-територіальної юрисдикції суду, яка поширює свою дію на с. Станіслав, тобто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП мав би розглядати Білозерський районний суд Херсонської області. Проте, зважаючи на час скоєння інкримінованого адміністративного правопорушення (02 травня 2023 року), дату надходження адміністративних матеріалів до суду першої інстанції (23 травня 2023 року), судом першої інстанції, яким є Приморський районний суд м. Одеси, підставно розглянуто цю справу, з огляду на таке. Розпорядженням Голови Верховного Суду віл 26 вересня 2022 року №52 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області» з 03 жовтня 2022 року, серед іншого, змінено територіальну підсудність справ Білозерського районного суду Херсонської області на Приморський районним суд м. Одеси. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 січня 2023 року № 2 «Про відновлення роботи та зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області» з 1 лютого 2023 року відновлено територіальну підсудність судових справ Херсонського апеляційного суду, Білозерського, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області, а також змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського міського суду, Чаплинського, Верхньорогачицького, Новотроїцького, Горностаївського, Великолепетиського районних судів Херсонської області, Каховського міськрайонного суду, Новокаховського міського суду, Бериславського, Високопільського, Генічеського районних судів Херсонської області, Іванівського, Каланчацького, Цюрупинського, Голопристанського, Нижньосірогозького, Скадовського районних судів Херсонської області. У зв`язку з наявністю безпекових загроз та відсутністю можливості відновлення територіальної підсудності судових справ Херсонського апеляційного суду, Білозерського, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області Вища рада правосуддя 31 січня 2023 року ухвалила рішення № 10/0/15-23 «Про початок відновлення роботи та зміни територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області», яким відтерміновано строк відновлення територіальної підсудності судових справ цих судів до 1 березня 2023 року. Рішеннями Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2023 року № 161/0/15-23, від 30 березня 2023 року № 282/0/15-23, від 27 квітня 2023 року № 450/0/15-23 було відтерміновано до 1 квітня 2023 року, до 1 травня 2023 року та до 1 червня 2023 року відповідно початок відновлення та зміни територіальної підсудності судових справ судів, визначених пунктами 1, 2 розпорядження Голови Верховного Суду від 10 січня 2023 року № 2 «Про відновлення роботи та зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області». Оскільки на момент вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення та надходженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Білозерський районний суд Херсонської області не відновив відправлення правосуддя та станом на той час, рішення про зміну територіальної підсудності судових справ, які мав розглядати Білозерський районний суд Херсонської області не приймалося, відтак цю справу про адміністративне правопорушення мав розглядати Приморський районний суд м. Одеси. Іншими доводами апеляційну скаргу ОСОБА_1 не обґрунтовує. Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено. За таких обставин, підстав для закриття справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірним. Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі. Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.П. Лозко