Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/5031/23

Справа № 991/5031/23 Провадження №11-сс/991/484/23 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Головуючий: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 серпня 2023 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , за участю: підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_8 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2023, якою було застосовано запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020. ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2023 було частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень із покладенням обов`язків: - прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; - не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; - повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків визначений до 27.08.2023. Слідчим суддею встановлено наступні обставини. Відповідно до повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 09.06.2023, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він у період з листопада 2016 року по лютий 2018 року, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , а орієнтовно з грудня 2017 року - також з ОСОБА_11 , здійснив заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» у сумі 64 314 166,58 грн (без ПДВ), в числі яких кошти, спрямовані на рахунки ТОВ «Скела Терциум» у розмірі 47 484 551,90 грн (без ПДВ) та на рахунки ТОВ «Юг-Газ» у розмірі 16 829 614, 67 грн (без ПДВ). Слідчий суддя дійшла висновку про обґрунтованість відносно повідомленої ОСОБА_6 підозри за ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчим суддею було встановлено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення чи приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. На переконання слідчого судді, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належно виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. При визначенні розміру застави слідчий суддя врахувала надані сторонами відомості про майновий стан підозрюваного, його сімейний стан та перебування у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_22 , незважаючи на розірвання шлюбу ще 12.03.2019. З урахуванням досліджених матеріалів клопотання щодо соціальних зв`язків підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, розміру шкоди, його статусу обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні за тяжких корупційний злочин, слідчий суддя прийшла до висновку, що застава у розмірі 10 000 000 гривень не порушуватиме принцип пропорційності та не є явно непомірною для підозрюваного. З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання процесуальній поведінці, на ОСОБА_6 покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала Захисник ОСОБА_7 із посиланням на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2023, прохав її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_6 відмовити. На думку адвоката, надані суду факти та інформація хоча і можуть свідчити про існування у 2018-2020 роках зловживань службовими особами Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», але докази причетності до цієї схеми ОСОБА_6 у матеріалах клопотання відсутні, а повідомлена ОСОБА_6 підозра необґрунтована. Встановлені слідчим суддею ризики переховування, знищення речей та документів, а також незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадження є припущеннями сторони обвинувачення, які помилково були враховані слідчим суддею. 30.06.2023 ОСОБА_6 передав уповноваженій особі НАБУ свій паспорт для виїзду за кордон, відтак висновок слідчого судді про можливість його використання для виїзду є недоречним. Стороною обвинувачення не було доведено, що за весь час здійснення досудового розслідування з боку ОСОБА_6 вживались будь-які дії, спрямовані на знищення доказів у справі. Крім того. ОСОБА_6 вже тривалий час не займає жодної посади у ЦЗВ АТ «Укрзалізниця», відтак позбавлений відповідних повноважень та будь-якого впливу на посадових осіб даного підприємства. Ухвалою слідчого суддів ВАКС від 21.05.2021 застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у іншому кримінальному проваджені, в якому підозрюваний має бездоганну процесуальну поведінку. Крім того, у ОСОБА_6 склались міцні соціальні зв`язки, зокрема, в Україні проживають його мати, дочка та син, рідні брат та сестра, а також колишня дружина, із якою підозрюваний підтримує дружні стосунки. ОСОБА_6 має позитивну трудову характеристику, з 2021 року працює радником Міністра патронатної служби, неодноразово був заохочений преміями, почесними грамотами та подяками. Втім слідчим суддею не були враховані такі відомості, а надано перевагу доводам сторони обвинувачення. З урахуванням отриманих ОСОБА_6 доходів та витрат на утримання членів його сім`ї, розмір застосованої застави щодо нього є непомірним. Посилання в ухвалі на придбання колишньою дружиною квартири загальною площею 197 кв.м. та двох паркомісць є необґрунтованим, оскільки питання походження грошових коштів на придбання зазначеної нерухомості вже було предметом судового розгляду та незаконності їх походження встановлено не було. Висновок слідчого судді щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або особистої поруки є помилковим та необґрунтованим, що призводить до порушення прав підозрюваного та обтяження його непомірним розміром застави.

3. Позиції учасників судового провадження. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав подану ним апеляційну скаргу з мотивів, наведених в ній. Уточнив прохальну частину, відповідно до якої прохав скасувати ухвалу слідчого судді від 27.06.2023, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляд особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника, наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Прокурор у судовому засіданні наполягав на законності, обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

4. Мотиви суду. Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Щодо доводів апеляційної скарги відносно необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 , колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 177 КПК України). В даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000138 від 24.02.2020, зокрема, щодо заволодіння майном (грошовими коштами) АТ «Укрзалізниця» під час здійснення закупівель природного газу для потреб АТ «Укрзалізниця» в порушення вимог Закону України «Про публічні закупіві» протягом листопада 2016 - лютого 2018 за завідомо завищеними цінами на суму 64 314 166,58 грн. 02.11.2016 ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків начальника філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», наказом від 16.12.2016 його призначено на посаду начальника філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», а 22.02.2017 - директором філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», на якій він перебував до 01.03.2018. Відповідно до розподілу обов`язків, начальник (директор) філії «ЦЗВ» здійснює загальне керівництво діяльністю філії, а також здійснює контроль за договірною та фінансовою дисципліною, укладає, змінює та розриває договори, контракти та інші правочини від імені АТ «Укрзалізниця» та філії. За версією слідства, у жовтні-листопаді 2016 року у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення злочину із заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» з подальшим їх розподілом, шляхом збереження існуючого порядку придбання природного газу у ТОВ «Скела Терцум» та ТОВ «ЮГ-Газ» без проведення процедур закупівель за цінами вище ринкових. Для цього ОСОБА_6 , використовуючи зв`язки свого давнього знайомого ОСОБА_14 із представником ТОВ «Скела Терциум» ОСОБА_19 , вступив у злочинну змову з фактичним бенефіціарним власником ТОВ «Скела Терцум» - ОСОБА_9 , який керував діями директора ТОВ «Скела Терцум» ОСОБА_21 , та домовився із ОСОБА_9 , що придбання переважної частини газу буде здійснюватися у ТОВ «Скела Терцум» за ціною вище ринкової, а кошти, які буде отримувати підприємство від АТ «Укрзалізниця», будуть розподіляться між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_6 , маючи в оперативному управлінні відділ складського обліку палива, на прохання знайомого ОСОБА_23 , який у той час займав посаду директора з безпеки АТ «Укрзалізниця», призначив 22.11.2016 начальником вказаного відділу ОСОБА_12 , дії якого мав намір спрямувати на користь свого злочинного умислу без доведення такого до відома останнього. Згодом ОСОБА_24 , використовуючи зв`язок ОСОБА_12 із директором ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_25 , домовився із останнім про спільне вчинення злочину шляхом придбання частини газу у цього товариства за ціною вище ринкової та наближеної до ціни ТОВ «Скела Терциум» із подальшим розподілом між ОСОБА_25 та ОСОБА_6 коштів, які буде отримувати компанія від АТ «Укрзалізниця». Для приховання злочинних дій та надання закупівельним цінам вигляду ринкових та економічно вигідних, співучасниками злочину було вирішено використовувати ціну «НАК «Нафтогаз Україна» для промислових споживачів за мінусом певної величини, яку між собою називали «знижкою», яка окремо кожного місяця узгоджувалась ОСОБА_6 із ОСОБА_9 та ОСОБА_26 . При цьому, для техніко-економічного обґрунтування закупівлі природного газу мали бути використані комерційні пропозиції лише від ТОВ «Скела Терцум» або ТОВ «Юг-Газ», які рівнялись на ціну лише НАК «Нафтогаз Україна», використовуючи її як індикатор верхньої межі ринкових цін, який не був об`єктивним відображенням середніх ринкових цін на ринку. Разом із тим, для збереження існуючого незаконного способу заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «Скела Терцум» або ТОВ «Юг-Газ», шляхом придбання природного газу в обхід законних тендерних процедур, представники постачальників та ОСОБА_6 вчиняли дії, спрямовані на недопущення зміни постачальників на інші компанії, не пов`язані із ТОВ «Скела Терцум» або ТОВ «Юг-Газ», шляхом скасування тендерних процедур зі штучних підстав та не ініціювання нових. У такий спосіб здійснювалось заволодіння коштами до початку 2018 року. В листопаді - грудні 2017 року з ОСОБА_6 почали контактувати ОСОБА_11 та інші посередники, які мали неформальний вплив на прийняття рішень вищим керівництвом АТ «Укрзалізниця». Тож ОСОБА_6 почав виконувати їх вказівки зокрема щодо організації закупівлі природного газу для потреб АТ «Укрзалізниця». Паралельно з впливом на ОСОБА_6 . ОСОБА_11 почав комунікувати з представниками постачальників ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ». Перебрав на себе функцію щодо узгодження ціни постачання природного газу, яка й надалі формувалась виходячи із ціни НАК «Нафтогаз Україна» за мінусом певної «знижки». Проте відтоді розмір «знижки» визначався ОСОБА_11 у однаковому розмірі для ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», оскільки, починаючи із січня 2018 року, обсяги постачання від цих компаній на замовлення службових осіб філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», під впливом ОСОБА_11 , здійснювався в рівних частинах. Так само в рівних частинах визначався розмір предмету заволодіння, який ОСОБА_9 та ОСОБА_20 мали передавати для ОСОБА_11 . Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, у період з листопада 2016 рок по лютий 2018 року, у співучасті з ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та ОСОБА_11 , заволоділи коштами АТ «Укрзалізниця» на суму 64 314 166,5 гривень, тобто в особливо великому розмірі. 09.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (т.1, а.п. 25-45). Дослідивши наявні матеріали апеляційного провадження, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, відносно наявності обґрунтованої підозри щодо ймовірного вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину. Зокрема, у період з 03.11.2016 по 16.12.2016 ОСОБА_6 виконував обов`язки начальника філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», а з 17.12.2016 по 22.02.2017 та з 23.02.2017 по 01.03.2018 призначений на посаду начальника філії та директора філії відповідно. До повноважень ОСОБА_6 як керівника (начальника/директора) філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» входило, окрім іншого, здійснення загального керівництва Філії; забезпечення організації роботи щодо створення умов для стабільного забезпечення матеріальними ресурсами Філій та регіональних філій АТ «Укрзалізниця»; вчинення дій від імені філії з правом її представлення у всіх взаємовідносинах з фізичними, юридичними особами, органами державної влади; здійснення заходів по забезпеченню філії кваліфікованими кадрами шляхом призначення на посади та звільнення з посад працівників філії. Відтак, ОСОБА_6 як начальник (директор) Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» з урахуванням наявних у нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій з огляду на приписи ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою для цілей ч. 5 ст. 191 КК України. В обґрунтування висунутої підозри матеріали клопотання детектива містять копії додаткових угод до договорів на постачання природного газу, укладених ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» та в особі ОСОБА_6 із постачальниками природного газу -ТОВ «Скела Терцум» та ТОВ «Юг-Газ», предметом яких є щомісячна зміна вартості кубічного метру газу (т. 2 а.п. 1-63). Меморандумом аудиту процесів закупівель природного газу філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» № 33 від 12.02.2020 встановлено, що у 2017-2018 роках закупівля природнього газу в ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» відбувалась без завершених процедур тендерних закупівель (п. 2.2 Меморандуму); пролонгація укладених договорів на постачання природного газу, починаючи з 01.01.2017, проводилась в порушення діючого законодавства (п. 3.1 Меморандуму); бездіяльність директора Філії ОСОБА_6 призвела до не оголошення повторних процедур закупівель природнього газу (п. 4.2 Меморандуму), маркетингове дослідження ринку газу Філією «ЦЗВ» проводилось під укладання кожної додаткової угоди до договорів (за 2016, 2017 та 2018 рік) тільки на підставі прейскурантів НАК «Нафтогаз України», і як наслідок - відсутність моніторингу цін не забезпечувало закупівлю природного газу на вигідних для АТ «Укрзалізниця» умовах (п. 7.1 Меморандуму). Крім того, за результатом державного фінансового аудиту діяльності АТ «Укрзалізниця» від 30.06.2021 встановлено, що філія «ЦЗВ» у досліджуваному періоді (з 01.01.2017 по 30.06.2020), за винятком квітня 2019 року, придбавала природний газ за цінами вищими за середньозважені ціни, які утворились на нерегульованому сегменті ринку (сторінка 2262 Аудиту, т.2 а.п.107). У межах кримінального провадження №52020000000000138 проведено додаткову судову економічну експертизу. Відповідно до Висновку експерта № СЕ-1237-5-1304.22 від 26.08.2022 розмір завищення вартості закупівлі природного газу Філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Юг-Газ» та ТОВ «Скела Терциум» становить 229 453 514,37 грн (за період з березня 2016 по жовтень 2020 року, який охоплює час виконання ОСОБА_6 повноважень) без ПДВ (т. 3 а.п.155-169). Із протоколу огляду мобільних телефонів ОСОБА_25 від 29.01.2021, вбачається, що в них мстяться відомості про те, що ТОВ «Юг-Газ» здійснювало регулярні виплати службовим особам АТ «Укрзалізниця» за поставлений газ із прив`язкою до вартості НАК «Нафтогаз України» (т. 2 а.п. 108-185). Про обізнаність ОСОБА_6 щодо обставин можливого вчинення злочину та його участі у ньому вказують і інші документи. Так, листами від 21.12.2016 та 21.12.2017 ОСОБА_6 звертався до правління ПАТ «Укзалізниця» із питанням щодо продовження дії укладених договорів із ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» на 2017 та 2018 роки (т. 3, а.п. 193-196). Також колегією суддів досліджені і інші письмові докази, наявні у матеріалах провадження, які, у своїй сукупності, свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, що розслідується у кримінальному провадженні №52020000000000138. В той же час, захисник в апеляційній скарзі стверджує про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 через відсутність доказів його причетності до схеми зловживань службовими становищем співробітників Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», яка ймовірно мала місце у 2018-2020 роках. На підтвердження своєї позиції захисник наводить відомості про факт оголошення у період з 01.06.2016 по 31.12.2016 Філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»7 (семи) процедур відкритих торгів на закупівлю природного газу, які були відмінені не з вини Філії. ОСОБА_6 не мав умислу на вчинення злочину. Також захисником наводяться аргументи щодо порядку формування ціни на газ Філією із розрахунку кінцевого строку здійснення оплати - до 10, а інколи до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання газу, що значно впиває на ціноутворення. Захисником наведені доводи щодо недостовірності показів свідків, відображених у протоколах, наданих стороною обвинувачення, з огляду на зацікавленість таких осіб у досудовому розслідуванні та судовому розгляді. При цьому слідчий суддя безпідставно, на думку адвоката, відмовив у їх повторному допиті під час розгляду клопотання. Перевіривши зазначені доводи захисника, колегія суддів зазначає, що на даному етапі провадження суд апеляційної інстанції не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Фактично захисник ставить перед колегією суддів питання переоцінки доказів, зібраних на стадії досудового розслідування, що не є властивою процедурою на стадії вирішення питання по обрання запобіжного заходу. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду та у сукупності з іншими матеріалами, окрім очевидно недопустимих, для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Питання наявності умислу у діях підозрюваного ОСОБА_6 як форми вини у вчиненні кримінального правопорушення може вирішуватись під час судового розгляду по суті обвинувального акту, у разі, якщо такий буде спрямований до суду. На даному етапі, колегія суддів на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має перевірити висновки слідчого судді щодо ймовірності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення та її достатності для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження. З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Відтак доводи захисника в цій частині не знайшли свого підтвердження за наслідком апеляційного перегляду. Відносно доводів апеляційної скарги щодо недоведеності існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів дійшла наступних висновків. Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Слідчий суддя встановила наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, процесуальний статус обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, а також з огляду на майновий стан підозрюваного, який є достатнім для його можливого переховування. Захисник на противагу зазначеним висновкам слідчого судді зазначає про те, що підозрюваний здав свій закордонний паспорт співробітникам НАБУ, а з огляду на запроваджений в Україні воєнний стан виїзд чоловіків за межі України є обмеженим. Також захисник посилається на належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 у іншому кримінальному провадженні, в якому має статус обвинуваченого. Колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання, співставивши висновки слідчого суді та контраргументи захисника, приходить до висновку про існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду такого ступеню, який може бути врахований для вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу. Здача ОСОБА_6 на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон була здійснена на виконання одного із обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2023 у цьому кримінальному провадженні. В той же час, за наявності бажання, особа може переховуватись від слідства та суду на території країни без виїзду за її межі. Відтак сам факт здачі закордонного паспорту не може беззаперечно свідчити про відсутність ймовірності такого ризику безвідносно позитивних характеристик підозрюваного в цілому. Належна ж процесуальна поведінка ОСОБА_6 у іншому кримінальному провадженні, безсумнівно, враховується колегією суддів, втім не є тією гарантією, яка б на противагу іншим фактами та обставинам цього провадження беззаперечно нівелювала такий ризик. А тому, враховуючи викладене, на даному етапі здійснюваного досудового розслідування у кримінального провадження №52020000000000138, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту в цій частині. Щодо доводів апеляційної скарги відносно недоведення існування відносно ОСОБА_6 ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. Слідчий суддя дійшла висновку, що зазначений ризик є доведеним, оскільки у ОСОБА_6 як особисто, так і за допомогою інших осіб, зокрема - колишніх підлеглих у Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», керівництво якої він здійснював значний час, є можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також про обґрунтованість зазначеного ризику свідчать покази свідка ОСОБА_12 , що врахувала слідчий суддя, а також факт вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, які можуть бути об`єднані єдиною метою унеможливлення притягнення їх до кримінальної відповідальності. Захисник же стверджує про абстрактність зазначеного ризику з огляду на тривалість здійснення досудового розслідування, яка надавала можливість слідству отримати, відшукати та вилучити докази у справі; а також те, що ОСОБА_6 з 2018 року не працює в Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця». Дослідивши доводи та перевіривши їх з матеріалами апеляційного провадження, колегія суддів враховує, що наведені слідчим суддею факти не свідчать поза всяким сумнівом, що ОСОБА_6 здійснюватиме вказані дії, але вказаний ризик існує через призму ймовірності його реалізації у майбутньому, оскільки органом досудового розслідування продовжується відшукання речей та документів, які можуть мати значення для встановлення усіх обставин у кримінальному провадженні №52020000000000138, у якому ОСОБА_6 лише 09.06.2023 набув статусу підозрюваного. Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність існування ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на інших учасників кримінального провадження, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді в цій частині та враховує, що визначений КПК України порядок отримання показань від свідків на різних етапах кримінального провадження зберігає ризик такого впливу до моменту отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Так, на початковій стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Зокрема, повідомлена ОСОБА_6 підозра ґрунтується, окрім інших доказів, на показах свідків, які надають викривальні показання щодо обставин вчинення злочину та участь у ньому підозрюваного. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати наявність можливості незаконного впливу на свідків зі сторони зацікавленої особи, якою є підозрюваний, з метою формування певної позиції шляхом викривлення показань свідків чи надання останніми неправдивих показань. Щодо доводів апеляційної скарги відносно непомірності розміру застави, визначеної для ОСОБА_6 , колегія суддів зважує на таке. Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України). Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави. Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Розмір збитків, завданих ймовірним вчиненням злочину, для визначення розміру застави не є визначальним, адже судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності. Хоч максимальна межа, вказана у п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб. Як зазначалось вище, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Сума ймовірно завданої АТ «Укрзалізниця» шкоди внаслідок вчиненого злочину складає 64 314 166,58 грн. У клопотанні про застосування запобіжного заду детектив прохав визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 7452 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 168 грн. З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційних злочинів, спрямування дій щодо протидії ним, зважаючи на підвищений публічний інтерес до корупційних злочинів, та втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальних провадженнях за підозрою осіб у скоєнні корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості таких заходів. Тому слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за наслідком розгляду клопотання та дослідження сукупності усіх обставин у даному кримінальному провадженні, використовуючи надані йому дискреційні повноваження, достатньо обґрунтовано, на думку колегії суддів, визначила розмір застави у 10 000 000 гривень. Так, відповідно до актового запису про шлюб № 1615 від 14.10.2011 між ОСОБА_6 та ОСОБА_27 було зареєстровано шлюб, який рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2019 (справа 752/3545/19) був розірваний (т.3 а.п. 21-219). 03.12.2021, тобто вже після розірвання шлюбу, у них народився син (т. 4 а.п.53). Відповідно до протоколу огляду речей від 28.04.2021, під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , за словами ОСОБА_6 там перебувала його колишня дружина ОСОБА_22 , з якою вони надалі, після розлучення, проживають разом (т.3 а.п. 214). Зазначені факти можуть свідчити про наявність фактичних шлюбних відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_22 щонайменше станом на дату проведення обшуку. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_22 з 29.08.2019 на праві власності належить квартира загальною площею 197 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , та два паркомісця, площею по 16,2 кв.м. за цією адресою (т.3 а.п.216-217). Відповідно до протоколу огляду речей від 16.06.2020 детективом встановлено, що станом на 26.05.2020 вартість квадратного метра в житловому комплексі за вказаною вище адресою, з урахуванням всіх знижок та за умови 100% оплати, становить від 54 050 до 74 900 грн/кв.м. В той же час наявні в матеріалах апеляційного провадження документи на підтвердження доходів підозрюваного, зокрема, декларація ОСОБА_6 за 2021 рік, відомості з Пенсійного фонду України за період з 2002-2023 роки, довідка про доходи, видана Міністерством молоді та спорту за період з 19.01.2021 по 30.04.2023, із врахуванням необхідних витрат для утримання родини та поточних витрат на підтримання власної життєдіяльності, не свідчать про наявність у ОСОБА_6 фінансової можливості придбати таку нерухомість. А тому, на погляд колегії, цілком логічним є припущення сторони обвинувачення про наявність незадекларованого джерела походження грошових коштів для набуття зазначеної нерухомості. Також колегія суддів погоджується із висновком, до якого прийшла слідчий суддя, відхиляючи посилання захисника на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 20.12.2022 у справі № 991/3363/21 про скасування арешту майна, як на доказ законності встановлення судом джерела походження грошових коштів. Зазначеним судовим рішенням вирішено питання про скасування арешту майна, що зареєстровано за ОСОБА_22 , з огляду на межі судового розгляду через призму формулювання обвинувачення, яке перебуває на розгляді суду, безвідносно з`ясування питання походження грошових коштів родиною ОСОБА_28 для придбання означеного майна (том 4 а.п.121-123). Відтак колегія суддів, дослідивши матеріали апеляційного провадження, враховуючи пояснення сторін, майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , його соціальні зв`язки, обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір ймовірно завданої шкоди, його статус обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні за корупційний злочин, вважає, що застосована слідчим суддею застава у розмірі 10 000 000 гривень, з одного боку, не є явно непомірною для підозрюваного, а з іншого, достатньою для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. При цьому колегія суддів зауважує на положення ч.2 ст.182 КПК України, відповідно до яких внесення застави можливе як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині. Вирішуючи питання щодо можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, яка за наслідком судового розгляду, врахуваши обґрунтованість на даному етапі повідомлення про підозру, встановлені ризики, обставини ймовірно вчиненого злочину кримінального провадження, вважала, що застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Колегія суддів безумовно також зважує на надані захисником відомості про особу підозрюваного та його позитивні характеристики, втім такі відомості не нівелють в цілому висновок про неможливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді застави, яка в даному випадку буде достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні значної суми грошових коштів та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного перед іншими фізичними або юридичними особами, які можуть виступити заставодавцями. Наразі застосований відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави з одного боку не створює для останнього надмірного обтяження, а з іншого - зумовлює дотримання покладених на нього обов`язків під загрозою стягнення сплаченої застави у дохід держави та застосування відносно нього більш суворого запобіжного заходу. Особисте зобов`язання, як вид запобіжного заходу, у даному випадку не зможе у повній мірі запобігти встановленим ризикам, з огляду на тяжкість можливого вчиненого злочину ОСОБА_6 , а тому Суд також відхиляє цей довід апеляційної скарги.

5. Висновки суду Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін. Колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу, покладених процесуальних обов`язків особі підозрюваного та обставинам провадження, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 . Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2023 - без змін Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: ОСОБА_2 Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4