Постанова Житомирський апеляційний суд № 287/663/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №287/663/23 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - Ващенко Марини Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ващенко Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 24 травня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 24 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09.03.2023 о 19 год 15 хв, в с. Білокоровичі, по вул. Шкільній, Коростенського району, Житомирської області, керував транспортним засобом автомобілем марки KIA FORTE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Ващенко М.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисного адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована, тим, що в справі відсутні докази причини зупинки та працівниками поліції не були роз`ясненні ОСОБА_1 його права. Крім того, вказує, що місцевим судом порушено її право, як захисника, брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що копію постанови отримала через електронний суд 25.05.2023. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 09.03.2023 о 19 год 15 хв, в с. Білокоровичі, по вул. Шкільній, Коростенського району, Житомирської області керував транспортним засобом автомобілем марки KIA FORTE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортними засобами відсторонений та доставлений до місця тимчасового проживання. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001183 від 09.03.2023 відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився (а.с.2); копією постанови серії БАД № 104010 від 09.03.2023, згідно якої ОСОБА_1 09.03.2023 притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.6); рапортом інспектора СРПП відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Хомутовської Ю.Д. від 09.03.2023 (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2023(а.с.8); письмовим поясненням ОСОБА_2 від 09.03.2023 року, у якому остання вказала, що 09.03.2023 ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв сів за кермо транспортного засобу автомобіля марки KIA FORTE, державний номерний знак НОМЕР_1 , та поїхав в центр с. Білокоровичі (а.с.10); дисками з відеозаписом події, які наявні в матеріалах справи (а.с.11,12). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були неправомірними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом фіксації обставин події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і в медичному закладі. Водію були роз`яснені відповідні права та обов`язки, а також наслідки ухилення від огляду на стан сп`яніння. Вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинка якого була обумовлена порушенням останнім Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.4). Також відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який складений у його присутності, від підпису у якому та в інших документах він відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом та доставлено до місця тимчасового проживання. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані та об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюється апеляційним судом як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення. З цих же підстав, апеляційний суд не приймає до уваги надані в суді апеляційної інстанції показання свідка ОСОБА_2 (дружини ОСОБА_1 ), про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Такі показання, надані в суді, спростовуються поясненнями, які вона надавала в день події і які, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелом доказів. В цих поясненнях ОСОБА_2 стверджувала протилежне, зазначаючи, що її чоловік в стані алкогольного сп`яніння поїхав на автомобілі в центр с. Білокоровичі та в подальшому вона дізналась, що його зупинили працівники поліції. Крім того, такі її пояснення підтверджуються відеозаписом фіксації обставин події, де вона беззаперечно стверджувала про те, що чоловік в стані алкогольного сп`яніння сів за кермо автомобіля і поїхав, забравши з собою дитину. Посилання ОСОБА_1 на те, що водієм була інша особа, він не керував транспортним засобом, а лише чекав в автомобілі приїзду працівників поліції за його викликом, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Висновки суду, викладені у мотивувальній частині судового рішення на спростування доводів ОСОБА_1 є обґрунтованими, достатньо мотивованими та не потребують додаткового правового аналізу. Під час апеляційного розгляду справи були вислухані та оцінені усі доводи ОСОБА_1 та його захисника, які вони не змогли висловити у місцевому суді, дана оцінка доказам у справі, тому, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційним судом приймаються як безпідставні посилання у апеляційній скарзі щодо порушення права на захист. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - постановив: Клопотання адвоката Ващенко Марини Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Олевського районного суду Житомирської області від 24 травня 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката, Ващенко Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Олевського районного суду Житомирської області від 24 травня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич