Ухвала КАС ВС № 380/17304/22

УХВАЛА 29 серпня 2023 року м. Київ справа №380/17304/22 адміністративне провадження № К/990/28303/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2023, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 та дві постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі № 380/17304/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: 15.08.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2023, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 та дві постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі № 380/17304/22. З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просили суд: - визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення щодо виплати членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме дружині - ОСОБА_1 , сину - ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII); - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити члену сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме дружині - ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-XII, у розмірі 567 000, 00 грн; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити члену сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_2 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме сину - ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-XII, у розмірі 1 135 000, 00 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення щодо виплати членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме дружині - ОСОБА_1 , сину - ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-XII; - зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити члену сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме дружині - ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-XII; - зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити члену сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_2 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме сину - ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-XII; - в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення щодо виплати членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме: дружині - ОСОБА_1 , сину - ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-XII; - зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та прийняти рішення щодо виплати членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України сержанта із матеріального забезпечення технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 , а саме: дружині - ОСОБА_1 та сину - ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону №2011-XII; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме задоволено частково заяву позивачів та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 в сумі 10 000, 00 грн та на користь ОСОБА_2 в сумі 10 000, 00 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, змінено додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі №380/17304/22 шляхом заміни в абзаці другому та третьому резолютивної частини рішення словосполучення «витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн» на «судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн». Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 є невід`ємною складовою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2023. Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення про виплату членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-XII. Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 12 КАС України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що оскільки предметом оскарження в зазначеній справі є бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про виплату членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-XII, а також з огляду на значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи - дана справа є малозначною. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2023, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 та дві постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі № 380/17304/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ....................... А.І. Рибачук С.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець, Судді Верховного Суду