Ухвала КЦС ВС № 362/2887/19

У х в а л а 30 серпня 2023 року м. Київ справа № 362/2887/19 провадження № 61-12317ск23 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року в справі за позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, В с т а н о в и в: 17 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (далі - представник) звернувся до Верховного Суду звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року. У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги представник додає квитанцію від 16 серпня 2023 року № 32528798800007556364 про сплату судового збору у розмірі 11 526,00 грн. Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, перший заступник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду у травні 2019 року, у якому просив: - визнати недійсним рішення 16 сесії XXIV скликання Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області від 25 січня 2005 року за № 141- 16-1У в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельних ділянок на території с. Застугна Застугнянської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 683877 від 11 серпня 2006 року, виданий на ім`я ОСОБА_4 , зареєтрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0106332600264, серія ЯД № 683876 від 11 серпня 2006 року, виданий на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01063260026; - витребувати на користь держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельні ділянки площею 0,750 га з кадастровим номером 3221482803:02:005:0006 та площею 0,25 га з кадастровим номером 3221482803:02:005:0007, які розташовані в адміністративних межах с. Застугна Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до положень частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у спорах про витребування майна визначається вартістю майна. Зі змісту касаційної скарги убачається, що представник просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду. З урахуванням зазначеного вище, при поданні касаційної скарги представнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі, що відповідає сумі: (ціна вартості витребовуваного майна (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 1,5 %) + (1 921,00 грн х 2) х 200 %. У той же час, із матеріалів касаційного провадження неможливо встановити дійсну вартість земельних ділянок, які витребовуються, тому представнику необхідно самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення, та у разі необхідності доплатити судовий збір, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження та представником було заявлено клопотання про поновлення цього строку. У клопотанні зазначено, що в судовому засіданні 01 червня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Копію постанови Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 рокузаявник не отримував, а дізнався про її наявність з Єдиного державного реєстру судових рішень 27 липня 2023 року. Проте представником не надано жодних належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема, доказів отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду та/або доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, що вказує на необґрунтованість заявленого ним клопотання та необхідність відмови у його задоволенні. Таким чином, представнику необхідно надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційну скаргу представника необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко