Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/1249/23

30.08.23 22-ц/812/910/23 Справа номер 489/1249/23 Головуючий суду першої інстанції Микульшина Г. А. Провадження номер 22-ц/812/910/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 серпня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 року, ухвалене о 13 год 21 хв під головуванням судді Микульшиної Г. А. у приміщенні суду у м. Миколаєві, повний текст якого складено цього ж дня, за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі АТ «ОТП Банк» або Банк) звернулося до суду із вищевказаним позовом, який обґрунтовувало наступним. 20 серпня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0079/980/041548971/1 строком на 36 місяців, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 3,30% на місяць. За умовами договору АТ «ОТП Банк» взяло на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового касового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На вказаний картковий рахунок, відкритий за заявою ОСОБА_1 , було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. На виконання умов договору АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання виконало. Відповідно до звіту-розрахунку відповідачем використано кредит в загальному розмірі 60 000,00 грн. Натомість відповідач ОСОБА_1 виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з прострочення дати їх сплати, не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі. 09 січня 2023 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак відповідач вимогу проігнорувала, заборгованість не погасила. Внаслідок зазначених дій відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 79 601,54 грн, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 60 000 грн та заборгованості за відсотками в сумі 19 601,54 грн. Посилаючись на викладені обставини, АТ «ОТП Банк» просило задовольнити його позовну заяву. Позиція відповідача у суді першої інстанції Заперечуючи проти позовної заяви, представник відповідача зазначав, що копія такого документа як «Інформаційний листок» до позовної заяви не долучена. В заяві - анкеті про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» від 20.08.2018 зазначені лише загальні умови обслуговування кредитної лінії, та розмір процентної ставки. При цьому в заяві-анкеті не визначені такі істотні умови договору, як розмір кредиту, тип процентної ставки. До позовної заяви АТ «ОТП Банк» долучено копію паспорту споживчого кредиту, однак вказаний документ не є інформаційним листком, про який вказано в заяві-анкеті. При цьому представник відповідача зазначав, що паспорт споживчого кредиту не може вважатися частиною кредитного договору, в якому визначені істотні умови кредитування. Також зазначено, що розмір кредиту 60 000 грн, про який вказано в позовній заяві, не визначено в жодному документі. Крім того, представник відповідача посилався на те, що в паспорті споживчого кредиту, долученого до матеріалів справи, визначено строк кредитування 36 місяців. Натомість після спливу вказаного строку позивач продовжував надавати відповідачу кредитні кошти та нараховувати відсотки, що, на переконання представника відповідача, є безпідставним, оскільки сторони договору не дійшли домовленості щодо такої істотної умови, як строк договору. Окрім вищеозначеного, представник відповідача ОСОБА_2 посилався на те, що розмір відсоткової ставки в заяві-анкеті, а також в паспорті споживчого кредиту, долученому до матеріалів справи, не співпадають. Також вказував, що на його переконання, Банком неправильно здійснено нарахування заборгованості ОСОБА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість по картковому рахунку за договором №0079/980/041548971/1 від 20 серпня 2018 року у розмірі 79 601,54 грн, з яких сума заборгованості по тілу кредита 60 000 грн, сума заборгованості за відсотками 19 601,54 грн, а також судовий збір у сумі 2684 грн. Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами було укладено кредитний договір. За умовами цього договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, проте, остання, користуючись цими коштами, повернула їх не в повному обсязі та не сплатила всі передбачені договором відсотки. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову. Представник відповідача зазначав, що позивач належними та допустимими доказами не довів погодження сторонами істотних умов кредитного договору, а тому позов у заявленій редакції є необґрунтованим. Фактичні обставини справи 20 серпня 2018 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Заява-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0079/980/041548971/1, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку. Шляхом підписання Заяви-анкети Клієнт підтвердив, що Банк надав йому в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; Клієнта перед укладенням Договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення Договору та отримання Кредиту на сприятливих для Клієнта умовах; з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіціальному сайті Банку, ознайомлений і згодний, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; отримав свій примірник Заяви-анкети, Інформаційний листок та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна Клієнту для користування банківськими послугами. Згідно з Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0079/980/041548971/1 ОСОБА_1 підтвердила, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, бажає оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. За користування кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення Зави-анкети розмір процентної ставки становить 3,3 % в місяць; розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. Також до позовної заяви банком надано копію паспорту споживчого кредиту, який підписано сторонами, відповідно до якого строк кредитування становить 36 місяців (з правом пролонгації). У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 вимог укладеного Договору, позивачем 02 січня 2023 року за вих. №11992576 направлено на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань щодо сплати в повному обсязі заборгованості протягом 30 календарних днів з дня отримання даної вимоги. Із розрахунку заборгованості за договором № 0079/980/041548971/1 та звіту-рахунку за період з 24.09.2018 по 27.12.2022 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 27 грудня 2022 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 79 601,54 грн, з яких сума заборгованості по тілу кредита 60 000 грн, сума заборгованості за відсотками 19 601,54 грн. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. З досліджених доказів вбачається, що 20 серпня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0079/980/041548971/1, на підставі якого Банк надав позичальниці кредит. Відповідно до вказаного кредитного договору строк кредитування 36 місяців. Відповідачем не спростовано факту отримання грошових коштів від Банку за вищезазначеним кредитним договором. Виписка по рахунку відповідача свідчить, що вона отримувала кредитні кошти, але погашала їх частково . Строк дії кредитного договору закінчився 20 серпня 2021 року. Інших карток відповідач не отримувала. Докази пролонгації відсутні. Враховуючи вказане, правильним є висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем умов кредитного договору, внаслідок чого у Банку виникло право на нарахування відповідачу у цій справі заборгованості за кредитним договором. Проте судом залишено поза увагою, що нарахування Банком відповідачу за вищезазначеним договором відсотків після закінчення строку кредитування є безпідставним, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18). Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, пені та комісії за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Банк у цій справі будь-яких позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК не заявляв. Як встановлено із розрахунку Банку відповідачу після 20 серпня 2021 року були нараховані відсотки у сумі 38 446,74 грн. Відповідачем на погашення боргу після цієї дати сплачено 27 106,80 грн. Отже заборгованість відповідача становить 79 601,54 - 38 446,74 - 27 106,80 = 14 048 грн. За такого, враховуючи викладене відповідач має відшкодувати позивачу 14 048 грн кредитної заборгованості. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення зміні. Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За такого, враховуючи часткове задоволення позовної заяви та апеляційної скарги, ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу за розгляд справи в суді першої інстанції 483,12 грн судового збору, а позивач їй за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 3301,32 грн судового збору. Відповідно до вимог ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Здійснивши взаємозалік, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 2818,20 грн судового збору. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» 14 048 грн кредитної заборгованості. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 2818,20 грн судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Серебрякова О. О. Ямкова Повний текст постанови складено 30 серпня 2023 року.