Постанова 4875 № 922/2018/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/2018/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О., без виклику представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Анастасія", Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, (вх.№1324 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 (суддя Калантай М.В., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту 16.06.2023р.) за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Анастасія", Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, до відповідача: Фермерського господарства "Долина Сонця", Харківська область, Красноградський район, с.Садове, про стягнення 404569,90грн., ВСТАНОВИВ: Селянське (фермерське) господарство "Анастасія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Долина Сонця" про стягнення 404569,90грн. матеріального збитку. Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 повернуто позовну заяву і додані до неї документи Селянському (фермерському) господарству "Анастасія", з тих підстав, що позивачем не було усунуто всі недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.05.2023р. у даній справі. Селянське (фермерське) господарство "Анастасія" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 та направити до господарського суду першої інстанції матеріали справи для розгляду по суті. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновки місцевого господарського суду про повернення позовної заяви є надмірними та необ`єктивними, та є лише способом затягування процесу, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини, якою встановлено, що кожній особі гарантується право на розгляд судом його справи упродовж розумного строку. Апелянт зазначає, що при зверненні до суду з відповідним позовом ним було допущено технічну описку в адресі відповідача, що не є порушенням у розумінні пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та відповідно не є підставою для повернення позовної заяви. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. залишено апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Анастасія" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. 27.07.2023р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: докази на підтвердження сплати судового збору (вх.№8768). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2023р., у зв`язку із відпусткою суддя Шевель О.В., для розгляду справи №922/2018/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2023р. поновлено Селянському (фермерському) господарству "Анастасія" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Анастасія" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; ухвалено розгляд апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Анастасія" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 розпочати з 01.08.2023р. без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв`язку, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2023р. отримано позивачем 08.08.2023р. та відповідачем 12.08.2023р. Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання. В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2023р. Селянське (фермерське) господарство "Анастасія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Долина Сонця" про стягнення 404569,90грн. матеріального збитку (т.1 а.с.1-22). Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2023р. у справі №922/2018/23 (т.1 а.с.26-29) залишено позовну заяву без руху; зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки, а саме: - визначити вірне місцезнаходження відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; - надати докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих документів за правильною адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - визначити (уточнити) розмір всіх заявлених до стягнення вимог та надати відповідні обґрунтовані розрахунки. - надати докази сплати судового збору в розмірі 6068,55грн. (а у випадку, якщо за результатами уточнення суми заявлених позовних вимог ціна позову буде змінена, сплатити судовий збір, виходячи з нової ціни позову). 12.06.2023р. позивачем було подано до господарського суду Харківської області клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому, зокрема, зазначено як адресу відповідача - 63342, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, буд.38; надано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу: 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, буд.38; визначено (уточнено) розмір всіх заявлених до стягнення позовних вимог та надав відповідний розрахунок, згідно з яким просив суд стягнути з відповідача 304348,00грн. матеріального збитку, з урахуванням інфляції в Україні - 404569,90грн.; надано докази сплати судового збору в розмірі 6068,60грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 повернуто позовну заяву і додані до неї документи Селянському (фермерському) господарству "Анастасія" (т.1 а.с.32-34). В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що вимоги суду викладені в ухвалі від 22.05.2023р. про залишення позовної заяви без руху в частині щодо зазначення вірної адреси місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, всупереч приписам пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем виконані не були, зокрема, позивачем було зазначено адресу відповідача: 63342, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, буд.38, замість 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, будинок

48. Крім того, суд вказав, що позивачем до клопотання про усунення недоліків було додано опис вкладення від 06.06.2023р., який підтверджує направлення копії позовної заяви з додатками на адресу, яку останній визначив як адресу відповідача: 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, буд.38, тобто на адресу, яка не відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, будинок

48. Отже, доданий позивачем поштовий опис вкладення не може бути прийнято судом, як належний доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. За наведених обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було усунуто всі недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.05.2023р. у даній справі, що є підставою для повернення позовної заяви. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо повернення позовної заяви, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються докази надсилання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Згідно з частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що за пунктом 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (надалі - Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю (пункт 11 Правил). Відповідно до пункту 59 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Пунктом 61 Правил, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. З наведеного вбачається, що звертаючись до суду з позовною заявою, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позову і доданих до нього документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог Господарського процесуального кодексу України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні. Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (пункти 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статті 7 Господарського процесуального кодексу України. Так, пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи позовної заяви і доданих документів. При цьому, частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем було додано опис вкладення від 12.05.2023р. (т.1 а.с.20 на звороті), який підтверджує направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача: 63374, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, яка не відповідала адресі ФГ "Долина Сонця", вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, будинок

48. У зв`язку із вказаними обставинами, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2023р. про залишення позовної заяви без руху позивача було зобов`язано надати докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих документів за правильною адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, до клопотання про усунення недоліків позивач додав опис вкладення від 06.06.2023р., який підтверджує направлення копії позовної заяви з додатками на адресу: 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, буд.38, тобто на адресу, яка також не відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вірною адресою є: 64540, Харківська обл., Красноградський р-н, селище Садове, вул.Засядька, буд.

48. Отже, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що доданий позивачем до його клопотання про усунення недоліків опис вкладення не може бути прийнятий судом як належний доказ на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. Крім того, місцевий господарський суд в ухвалі від 22.05.2023р. про залишення позовної заяви без руху вказав позивачу, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи. При цьому, згідно з вимогами статей 89, 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Відповідно до частини 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З аналізу вказаних статей випливає, що позивач в позові має вказувати місцезнаходження відповідача, яке зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, позивачем в позовній заяві було вказано адресою місцезнаходження відповідача - 63374, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, яка не збігається з даними, наявними у ЄДРЮОФОП та ГФ, а саме: 64540, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, будинок

48. У зв`язку із вказаними обставинами, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2023р. про залишення позовної заяви без руху було зобов`язано позивача визначити вірне місцезнаходження відповідача у відповідності до відомостей зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Разом з тим, в клопотанні про усунення недоліків позивачем було зазначено, що місцезнаходженням відповідача є: 63342, Харківська область, Красноградський район, селище Садове, вул.Засядька, буд.38. Вказані позивачем відомості також не відповідають адресі Фермерського господарства "Долина Сонця", зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 64540, Харківська обл., Красноградський р-н, селище Садове, вул.Засядька, буд.

48. Таким чином, позивач не усунув виявлений судом недолік та не виконав вимоги пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення вірної адреси місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У відповідності до приписів частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою. З огляду на викладене та враховуючи той факт, що Селянським (фермерським) господарством "Анастасія" не було в повному обсязі усунуто недоліки, зазначені в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.05.2023р. про залишення позовної заяви без руху, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, судова колегія зазначає, що закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права. Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам. Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору. В ухвалі від 22.05.2023р. суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними. Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи. Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов`язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору. Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до власного, довільного тлумачення апелянтом норм діючого процесуального законодавства, та не відповідають встановленим нормам Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого відхиляються судом апеляційної інстанції. За таких обставин, ухвала місцевого суду про повернення позовної заяви є законною, обґрунтованою матеріалами оскарження, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, а тому підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Окрім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що повернення судом позовної заяви не позбавляє особу права звернення до господарського суду за захистом порушеного права із позовом в загальному порядку, що спростовує твердження апелянта про порушення його права на доступ до правосуддя. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним судом, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Анастасія" слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 - без змін. Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Анастасія" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2023р. у справі №922/2018/23 залишити без змін. Повний текст постанови складено 29.08.2023 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.В. Плахов Суддя В.В. Лакіза Суддя В.О. Фоміна