Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/4247/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6469/23 Справа № 205/4247/22 Суддя у 1-й інстанції - Костромітіна О.О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Живоглядової У.С. на рішення Ленінськогорайонного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Відділ опіки і піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення порядку спілкування та участі у вихованні онука,- В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника звернулись до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 22 вересня 2017 року між їхньою донькою та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, від якого народився їх онук - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 їх донька померла. На день смерті доньки онуку не виповнилося і повних трьох місяців, він потребував постійного піклування та нагляду, які вони надавали в повній мірі за рахунок власного сімейного бюджету. Зять (відповідач у справі) у витратах участі не приймав та не міг піклуватися про трьохмісячного сина, бо працював та проживав у м. Дніпрі. Крім трьохмісячного онука разом із позивачами в приватному будинку у с. Шевське, Новомосковського району проживали їх менша донька та онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку відповідач удочерив, і яка після смерті матері виявила бажання проживати разом із позивачами. В вересні 2021 року відповідач виявив бажання забрати сина ОСОБА_7 у м. Дніпро у створену із іншою жінкою сім`ю. З часу переїзду онука до м. Дніпро відповідач чинить перешкоди у їхньому спілкуванні з онуком, з різних причин не дає можливості бачитись із ним, не відповідає на їх телефонні дзвінки, не пускає до свого мешкання коли вони приїжджають навідувати онука. В остаточній редакції позовних вимог просили визначити порядок спілкування та участі у вихованні онука ОСОБА_5 діду ОСОБА_1 та бабі ОСОБА_2 шляхом встановлення наступного порядку: - надавати можливість діду ОСОБА_1 та бабі ОСОБА_2 спілкуватися в онлайн-режимі та засобами телефонного зв`язку з онуком ОСОБА_8 з 18-00 год. до 19-00 год. щодня; - після закінчення дії воєнного стану на України встановити систематичні побачення один раз на три тижні у вихідні дні ( з 8-00 год. суботи до 18-00 год. неділі за домовленістю з відповідачем діда ОСОБА_1 та баби ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_5 за адресою проживання позивачів з можливістю перебувати в місцях проведення відпочинку та дозвілля без присутності батька та з правом позивачів самостійно забирати дитину з місця навчання або проживання та самостійно супроводжувати до постійного місця проживання онука; - встановити побачення щороку у дні народження діда та баби з онуком ОСОБА_8 у позашкільний час до 20-00 год. без присутності батька з можливістю перебувати у місцях проведення відпочинку та дозвілля з правом позивачів самостійно забирати дитину з місця навчання або проживання та самостійно супроводжувати до постійного місця проживання онука; - встановити побачення діда та баби з онуком ОСОБА_8 щороку наступного дня після його дня народження у позашкільний час до 20-00 год. без присутності батька з можливістю перебувати у місцях проведення відпочинку та дозвілля з правом позивачів самостійно забирати дитину з місця навчання або проживання та самостійно супроводжувати до постійного місця проживання онука; - після закінчення дії воєнного стану на території України надати можливість діду ОСОБА_1 та бабі ОСОБА_2 щороку в літній період протягом трьох тижнів (безперервно або відокремлено по тижню) проводити час із онуком ОСОБА_8 за адресою їх місця проживання без присутності батька з можливістю перебувати у місцях проведення відпочинку та дозвілля з правом позивачів самостійно забирати дитину з місця навчання або проживання та самостійно супроводжувати до постійного місця проживання онука. Рішенням Ленінськогорайонного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 ТА ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено порядок спілкування та участі діда, ОСОБА_1 , баби, ОСОБА_2 , у вихованні онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення наступного порядку: щовівторка та четверга з 18:00 до 19:00 спілкування в онлайн-режимі та засобами телефонного зв`язку; побачення один раз на два тижні з 10:00 до 20:00 у суботу або неділю, за попередньою домовленістю з батьком; побачення щороку у дні народжень діда та баби, у позашкільний час до 20:00 у присутності батька; побачення щороку наступного дня після народження дитини з 10:00 до 20:00 у присутності батька. Відмовлено в частині позовних вимог щодо визначення порядку спілкування та участі діда, ОСОБА_1 , баби, ОСОБА_2 , у вихованні онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення наступного порядку: після закінчення дії воєнного стану на території України встановити систематичні побачення один раз на три тижні у вихідні дні з 8:00 годин суботи по 18:00 годин неділі за домовленістю з відповідачем за адресою проживання позивачів: АДРЕСА_1 , з можливістю перебувати в місцях проведення відпочинку та дозвілля без присутності батька та з правом позивачів самостійно забирати дитину з місця навчання або проживання та самостійно супроводжувати до постійного місця проживання онука; встановити побачення щороку у дні народження діда та баби з онуком у позашкільний час до 20:00 годин без присутності батька; встановити побачення діда та баби з онуком щороку наступного дня після його дня народження у позашкільний час до 20:00 годин без присутності батька; після закінчення дії воєнного стану на території України надати можливість діду ОСОБА_1 та бабі ОСОБА_2 щороку в літній період протягом трьох тижнів проводити час з онуком за адресою проживання позивачів без присутності батька. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992,40 гривень по 496,20 гривень кожному. Додатковим рішенням Ленінського районного суду від 17 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, зокрема не правильне тлумачення закону щодо «умовного рішення суду». Зазначала, що частина позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено не є вимогами спрямованими на майбутнє, оскільки вимагають захисту прав позивачів від можливих/ймовірних дій ОСОБА_3 у подальшому (майбутньому), виходячи з того, що порушення прав позивачів на виховання власного онука вже відбулось та вже підлягає захисту в судовому порядку. Викладення позовних вимог в уточненому форматі із застосуванням фрази «після закінчення воєнного стану» відбулось через рекомендації органу опіки та піклування, а також пояснення відповідача ОСОБА_3 щодо відсутності заперечень проти перебування його сина за місцем проживання баби та діда, однак після закінчення воєнного стану. Також представник позивача наголошувала, що рішення у задоволеній частині позовних вимог не захистило інтересів позивачів, а породило нові конфліктні ситуації, оскільки не визначило місце побачень із дитиною та встановило обов`язковість присутності батька при таких побаченнях. На думку апелянта це може негативно вплинути на дитини та позбавити її права на спілкування з іншими членами сім`ї, зокрема бабою, дідом та сестрою. Від представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване. Зокрема зазначає, що встановлене судом перебування батька під час побачень дитини з бабою та дідом обумовлено тим, що в будинку останніх також проживає його старша донька, з якою він підтримує зв`язок, крім того було зафіксовано погіршення умов проживання в домі у позивачів, покидання дитиною без нагляду території будинку, а також відповідачу стало відомо про намір останніх вивезти онука без згоди батька. Також представник відповідача наголошує, що графік побачень є відповідним інтересам дитини та її потребам з огляду на вік та запровадження у країні воєнного стану. Зокрема вважає, що побачення в обласному місті є більш безпечними, а ніж за місцем проживання відповідачів. Заперечує про наявність між сторонами конфліктних ситуацій та напружених стосунків через узгодження побачень з дитиною, оскільки позивачі з моменту ухвалення оскаржуваного рішення взагалі не проявляли інтересу до спілкування з онуком. В судове засідання з`явився представник ОСОБА_3 адвокат Лабокін О.О.. Від представника ОСОБА_1 адвоката Живоглядової У.С. надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , донька позивачів, перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 вересня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 від шлюбу у подружжя ОСОБА_10 народився син ОСОБА_5 . Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дідом та бабою онука ОСОБА_5 . ОСОБА_11 , мати ОСОБА_5 , донька позивачів, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 15 жовтня 2019 року. Відповідно до акту фактичного проживання від 01.02.2022 року ОСОБА_5 отримував медичну допомогу за місцем проживання позивачів з 17.10.2019 року. Відповідно до довідки Магдалинівської селищної ради від 01.02.2022 року ОСОБА_8 зареєстрований за адресою позивачів. Згідно із актом обстеження умов проживання за адресом проживання позивачів АДРЕСА_1 від 05.07.2022 року останніми створені умови для проживання та перебування дітей, а факторів, що могли б зашкодити інтересам дітей, не виявлено. У висновку Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 14.02.2023 року викладено, що комісія з питань захисту прав дитини при органі опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вважає за доцільне в інтересах малолітнього встановити порядок участі діда, ОСОБА_1 , баби, ОСОБА_2 , у вихованні малолітнього онука ОСОБА_12 , а саме: - щовівторка та четверга з 18-00 до 19-00 спілкування в онлайн-режимі та засобами телефонного зв`язку; - один раз на два тижні з 10-00 до 18-00 у суботу або неділю, за попередньою домовленістю з батьком; - щороку у дні народжень діда та баби у позашкільний час у присутності батька; - щороку наступного дня після дня народження дитини, з 10-00 до 18-00, у присутності батька; -один раз на рік протягом тижня виїзд з дитиною до місць оздоровлення за попередньою домовленістю з батьком та у його присутності. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та вставновлючи графік побачення з дитиною, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами у справі виникли непорозуміння, які загострили взаємовідносин між позивачами та відповідачем, і така ситуація в їх особистих відносинах не дає можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку спілкування діда, баби з онуком, який мав би влаштовувати кожну із сторін по справі. При цьому, враховуючи насамперед інтереси дитини, її вік, емоційний стан, а також введення в Україні воєнного стану, проживання позивачів за межами м. Дніпра визначено, що під час побачень з дитиною має бути присутнім її законний представник батько. Відмовляючи у частині заявлених позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги щодо визначення порядку спілкування та участі позивачів з онуком з умовами на майбутнє, а саме визначення способу спілкування позивачів після закінчення дії воєнного стану на території України є юридично неспроможними, оскільки обраний позивачами спосіб захисту права не відповідає встановленим діючим законодавством способам захисту, а рішення суду не може залежати від настання або ненастання якихось обставин. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права. Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідне право про контакт з дитиною передбачено й іншим родичам дитини, до яких може відноситися й тітка, що зазначено у статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», статті 2 Конвенції про контакт з дітьми від 15 травня 2003 року, ратифікованої Україною 20 вересня 2006 року. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами. Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль. У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Колегія суддів вважає, що, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд врахував вимоги Конвенції про права дитини, положення статей 159, 257 СК України та дійшов правильного висновку про те, що інтересам дитини буде відповідати спілкування зі своєю бабусею та дідусем. Апеляційний суд погоджується з висновком про те, що бабуся і дідусь малолітнього ОСОБА_13 мають право на спілкування з онуком, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивачів можливості регулярно спілкуватися з внуком, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачі мають право на спілкування з дитиною. При цьому суд правильно врахував наявність у позивачів бажання спілкуватися, бачитися та брати участь у вихованні малолітнього, а токож те, що з урахуванням віку дитини та запровадженням воєнного стану в країні побачення краще проводити за присутності її батька. Колегія суддів бере до уваги відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів негативного впливу позивачів на розвиток дитини та вважає, що графік побачень позивачів із малолітнім ОСОБА_13 , визначений судом першої інстанції, не призведе до порушення прав ні позивачів, ні відповідача, ні малолітньої дитини, а сприятиме відновленню родинних відносин. Визначення саме такого способу участі у спілкуванні та вихованні дитини є таким, що відповідатиме віковим потребам малолітньої дитини. Щодо доводів апеляційної скарги з приводу безпідставності відмови в частині позовних вимог, які направлені на майбутнє, а саме з умовою після закінчення воєнного стану у країні необхідно зазначити, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про їх передчасність та спрямованість на майбутнє. При цьому слід зазначити, що відмова у цій частині не позбавляє права бабусю та дідуся у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі у вихованні дитини з урахування нових обставин. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інсанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового немає. З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має. Керуючись ст. ст.368, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Живоглядової Уляни Сергіївни залишити без задоволення. Рішення Ленінськогорайонного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року залишити без змін, відновивши його дію. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 серпня 2023 року. Судді: