Постанова 4814 № 541/377/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/377/23 Номер провадження 22-ц/814/3425/23Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Жага Едуарда Григоровича на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2023 року у складі судді Куцина В. М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазинич Руслан Вікторович, в с т а н о в и в: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до Миргородської міської ради Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . її матері за участю третьої особи Приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р. В. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що її мати померла в селі Дібрівка Миргородського району Полтавської області та на час її смерті вона проживала разом із матір`ю, тому вважала, що вона як єдиний спадкоємець першої черги за законом фактично прийняла спадщину, оскільки не відмовлялася від її прийняття, у зв`язку із чим до 14.08.2021 не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Після спливу шестимісячного строку, а саме в середині лютого 2022 року вона дізналася про той факт, що для фактичного прийняття спадщини необхідно бути зареєстрованим за однією адресою із спадкодавцем на момент його смерті. Проте, одразу після того, як дізналась про порядок спадкування не змогла звернутись до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану. Лише 01 лютого 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазинича Р. В., для оформлення своїх спадкових прав на що, нотаріусом було надано роз`яснення про пропущення строку для прийняття спадщини та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 49 від 01.02.2023. Посилаючись на поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, якими вона вважає свою необізнаність щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем, який проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, але не був зареєстрований за місцем проживання, позивач просила суд визначити їй - ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення нею цих дій, а саме для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений строк. При цьому суд зазначив, що позивач не позбавлена можливості захистити право на спадкування майна ОСОБА_2 шляхом встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Жага Е. Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, а саме: поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2 та через військову агресію російської федерації проти України. Вказує, що закон гарантує спадкоємцю право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, якщо такий строк ним пропущений з поважних причин. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України). По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дібрівка Миргородського району Полтавської області померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 136, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Миргородським міськрайонним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а. с. 11). Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якого відповідно до статті 1218 ЦК України увійшло право на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38,8 кв. м, що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.07.2000, виданого Дібрівським кінним заводом № 62 згідно з розпорядженням (наказом) № 4 від 15.07.2000, що зареєстровано Лубенським міжрайонним бюро технічної інвентаризації Полтавської області за реєстровим № 2/162 (а. с. 12, 13-14). Позивач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.12.1959 Шахворостівською сільською радою Миргородського району Полтавської області, та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Дібровською сільською радою Миргородського району Полтавської області 10.11.1984 на підставі актового запису № 9 (а. с. 9, 10). Будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері у встановлений шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивач ОСОБА_1 відповідну заяву про прийняття спадщини у порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України не подавала, вважаючи, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Пазинича Р. В. для оформлення своїх спадкових прав щодо майна матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Пазинича Р. В. від 01.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 у подачі заяви про видачу спадщини за законом та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкову квартиру АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_2 , оскільки в установлений законом строк заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 не подала та на день смерті зі спадкодавцем не проживала, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла (а. с. 15). Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто протягом встановленого строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина друга статті 1269, частина перша статті 1270 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, і такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17 та неодноразово підтверджений Верховним Судом у постановах Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18); 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21), від 08 червня 2022 року у справі № 571/731/21 (провадження № 61-3430св22) та ін. У справі, що переглядається апеляційним судом, позивач посилалась на свою необізнаність щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини, що не є поважною причиною пропуску встановленого законом строку у розумінні статті 1272 ЦК України, оскільки не пов`язане із настанням об`єктивних, непереборних обставин, що унеможливлювали особисте подання позивачем такої заяви безпосередньо нотаріусу або шляхом надіслання поштового відправлення, що передбачено підпунктом 2.1 пункту 2, підпунктом 3.23 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок). Так, своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу. У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 717/1796/16-ц зазначено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Посилання в апеляційній скарзі представника позивача на поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, як підставу для надання судом додаткового строку, достатнього для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, виходить за межі заявлених позовних вимог, оскільки на такі обставини представник позивача, діючи від імені ОСОБА_1 , в позовній заяві не посилався та суду їх не доводив. Крім того, сама по собі гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, та встановлений з метою запобігання її поширенню постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 09 грудня 2020 № 1236 карантин, який був запроваджений в Україні з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, без доведення обставин яким чином це вплинуло на спроможність спадкодавця реалізувати своє право на прийняття спадщини, не може бути визнано поважною причиною неподання позивачем заяви про прийняття спадщини у строк та в порядку, встановлені законом. Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, жодних доказів щодо поважності причин зволікання зі зверненням до нотаріуса позивачем не надано та суду відповідних обставин не доведено. Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України та введений Указом Президент України № 64/2022 воєнний стан в Україні з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року правового значення по справі не мають, оскільки такі обставини виникли після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, який відносно спадщини ОСОБА_2 закінчився 14.08.2021, та на поведінку спадкоємця ОСОБА_1 вплинути не могли. Таким чином, установивши, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 і такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи й доводами апеляційної скарги не спростовуються. Встановлено, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційним судом не вбачається. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жага Едуарда Григоровича - залишити без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна