Постанова 4852 № 280/825/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 280/825/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року (суддя Богатинський Б.В.) у справі № 280/825/23 за позовом ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заборгованість з нарахованої пенсії за період з 27.08.2021 по 31.12.2022 в сумі 39 473,05 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII. Відповідачем не здійснено виплату позивачу пенсії за період з 27.08.2021 по 31.12.2022 у розмірі 39 473,05 грн. на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 280/3425/22. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати заборгованості з нарахованої пенсії за період з 27.08.2021 по 31.12.2022. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої пенсії за період з 27.08.2021 по 31.12.2022 в сумі 41188,05 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що належним, співмірним та ефективним способом захисту порушеного права за встановленими обставинами у даній справі необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії за певний період, а порушені права підлягають захисту шляхом стягнення з органу Пенсійного фонду на користь позивачки заборгованості з пенсії в судовому порядку. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 280/3425/22, яке набрало чинності 27.08.2021, позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Донарахована на виконання рішення суду сума в розмірі 41188,05 грн. внесена до реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою. Виплата пенсії позивачці розпочата з січня 2023 року. Подальше фінансування на даний час Пенсійним фондом України не проведено. Отже, нарахована сума пенсії за період з серпня 2021 року по грудень 2022 року буде виплачена за наявності відповідного фінансування. Відповідач звертає увагу, що зобов`язання виконати судове рішення, яке набрало законної сили, шляхом ухвалення іншого рішення є неправомірним. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України позивачці не надано право визначати та самостійно розраховувати суму пенсії за період з 27.08.2021 по 31.12.2022. Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі №280/3425/22 задоволений позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.09.2021 № 084650008400 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, період роботи в Комунальному закладі «Центру первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області» з 01.08.2013 по 31.08.2013 на посаді сестри медичної патронажної амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Астраханка та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення із заявою про призначення пенсії 27.08.2021. На виконання рішення суду від 21 липня 2022 року у справі №280/3425/22, яке набрало законної сили 23.08.2022, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначило позивачці пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Виплата пенсії позивачці розпочата з січня 2023 року. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку суми доплати за рішенням суду у справі №280/3425/22 від 21.01.2022, що підлягає виплаті за період з 27.08.2021 по 31.12.2022, та протоколу за період 27.08.2021 - 31.12.2022 розмір пенсії за цей період становить 41 188,05 грн. Позивачка звернулась на урядову «гарячу лінію» щодо виплати донарахованої суми за період з 27.08.2021 по 31.12.2022 відповідно до рішення суду. Листом від 31.01.2023 №1358-649/Н-02/3-0800/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило, що Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів ПФУ», згідно із якою ПФУ виділяються кошти на виплату пенсій у розмірах, визначених законодавством (головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником іншого рівня - ПФУ). Виплата донарахованих сум за рішенням суду, які перевищують бюджетні призначення на поточний рік, будуть здійснені після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вважаючи протиправною невиплату призначеної пенсії за період з 27.08.2021 по 31.12.2022, позивачка звернулася до суду з цим позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості з нарахованої пенсії позивачці в сумі 41188,05 грн. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 3 статті 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Згідно зі статтею 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування. Частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Підстави для припинення виплати пенсії визначені статтею 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. За змістом абзацу 1 частини другої статті 46 Закону України № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відповідачем не заперечується, а матеріалами справи підтверджується факт невиплати позивачці призначеної на виконання рішення суду пенсії за період 27.08.2021 - 31.12.2022 в загальному розмірі 41 188,05 грн. При цьому відповідачем не надано суду доказів відсутності реальної можливості виплати позивачці вказаної заборгованості, як не надано доказів вчинення відповідачем всіх належних від нього дій та вжиття дієвих заходів для отримання в установленому порядку необхідних коштів з метою погашення заборгованості по виплаті нарахованої позивачці пенсії, тому посилання скаржника на відсутність відповідного фінансування суд вважає помилковим. Наведені відповідачем обставини не є такими, що звільняють пенсійний орган від виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо виплати пенсій. Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним, співмірним та ефективним способом захисту порушеного права за встановлених у цій справі обставин є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії за визначений судом період і стягнення з органу Пенсійного фонду на користь позивачки заборгованості з пенсії в судовому порядку. Суд апеляційної інстанції не приймає, як помилкові, доводи відповідача, що позивачкою обраний неналежний спосіб захисту, оскільки у разі невиконання судового рішення позивачка має вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. В спірному випадку на час звернення позивачки до суду з цим позовом рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі №280/3425/22 є виконаним, що не заперечується скаржником, а саме: Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідачем у справі №280/3425/22) призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення із заявою про призначення пенсії 27.08.2021. Спір у справі, що розглядається, виник у зв`язку з невиплатою нарахованої позивачці на виконання означеного вище рішення суду пенсії за певний період, тобто не є тотожним спору в адміністративній справі №280/3425/22, оскільки виник між іншими сторонами з інших підстав, щодо іншого предмету та не на стадії виконання судового рішення у вказаній справі №280/3425/22. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі № 280/825/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко