Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10798/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2023 р. Справа № 520/10798/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 21.02.23 по справі № 520/10798/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "НОВААГРО УКРАЇНА") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області № 2217/20-40-18-04-25 від 04 листопада 2022 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку; - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" про неможливість виконання податкових обов`язків № 21 від 26 вересня 2022 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області № 2217/20-40-18-04-25 від 04 листопада 2022 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби в Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" про неможливість виконання податкових обов`язків № 21 від 26 вересня 2022 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" суму судового збору у розмірі 2481,00 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із ненаданням належної оцінки всім істотним обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи, зазначає про їх неврахування судом першої інстанції під час ухвалення рішення. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "НОВААГРО УКРАЇНА". Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 26 вересня 2022 року позивач через електронний кабінет платника податків звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків №

21. В обґрунтування підстав неможливості своєчасного виконання податкових обов`язків позивачем у заяві зазначалося, що внаслідок ворожого бомбардування зі сторони російських військ будівлі Почесного консульства Азербайджану за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 7 (перехрестя вулиць Ярослава Мудрого та Чернишевська) зазнала пошкоджень центральна офісна будівля Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 66, а саме: були вибиті металопластикові вікна і вхідні двері, осколками посічено фасад будівлі, пошкоджено комп`ютерну техніку та знищено значну частину первинних документів. Крім того, внаслідок порушення температурного режиму в офісній будівлі підприємства із зазначених причин та низької температури на вулиці у першій, другій декадах березня 2022 року (вночі рівень температури повітря сягав -15 град. С) виведена зі строю система опалення, в результаті чого приміщення будівлі залило водою з 4 по 1 поверхи. Наразі інтенсивність ворожих обстрілів центральної частини Харкова, у якій розташована офісна будівля позивача, залишається високою. У зв`язку із високою загрозою для життя і здоров`я співробітників, можливості для відновлення комп`ютерної техніки не було. Налагодження віддаленої роботи працівників ускладнюється технічними труднощами, пов`язаними зі спричиненням пошкоджень кабельної електромережі і відсутністю безперебійного електропостачання та інтернет-зв`язку в офісній будівлі. Зазначені обставини справляють істотний вплив на можливість відновлення повноцінної роботи щодо ведення бухгалтерського і податкового обліку, подання звітності і сплати податків. У зв`язку з цим позивач не має можливості подати податкову звітність та не має можливості здійснити оплату податків. Неможливість сплати податків і подання податкової звітності обумовлена виключно непереборними об`єктивними обставинами руйнування техніки, втратою значної частини первинних документів, відсутністю співробітників, що позивач не міг передбачити або попередити настання цих обставин розумними заходами. За результатами розгляду заяви позивача 04 листопада 2022 року Головним управлінням Державної податкової служби Харківській області прийнято рішення № 2217/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із позовом до суду у цій справі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, при його прийнятті відповідач діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 розділу III Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок), у разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків. Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків. Як убачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків № 21 від 26 вересня 2022 року на підтвердження викладених ним обставин, надав копії: листа Почесного консульства Азербайджанської Республіки у місті Харкові № 513 від 22 серпня 2022 року, листа слідчого відділу УСБУ в Харківській області від 19 серпня 2022 року, ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження від 5 липня 2022 року у справі № 922/916/22 з ЄДРСР. Проте в обґрунтування прийнятого Головним управлінням Державної податкової служби Харківській області рішення № 2217/20-40-18-04-25 від 04 листопада 2022 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зазначено, що таке прийнято у зв`язку з недостатністю документів, які підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, оскільки до заяви не надано вичерпного переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок. Тобто відповідачем не надано можливості позивачу скористатись своїм правом надати конкретні додаткові документи (копії документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, що свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення. Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження обставин неможливості виконання податкових обов`язків прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку таких документів. Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «вичерпного переліку документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком. Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Отже рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18, від 16 квітня 2019 у справі № 826/10649/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 640/983/19. У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18. В порушення наведених вище нормативних приписів відповідачем прийнято оскаржуване рішення про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку із зазначенням причиною для відмови ненадання «вичерпного переліку документів», без зазначення конкретних документів, встановлених Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року за № 225 (далі Порядок № 225). З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, оскаржуване рішення про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не відповідає критерію обґрунтованості. При цьому за приписами пункту 1 розділу III Порядку № 225 контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах. Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається. Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що в матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі № 922/916/22, відповідно до якого стягнуто з держави Російська Федерація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" 977419,06 грн збитків у зв`язку з бомбардуванням зі сторони російських військ будівлі Почесного консульства Азербайджану, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого,

7. Вказані обставини враховуються з огляду на приписи ч. 4 ст. 78 КАС України, згідно з якими обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про неможливість виконання податкового зобов`язання, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у задоволенні поданої заяви. Вживання податковим органом загального посилання на Порядок, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, необхідного для податкового органу, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому колегія суддів зазначає, що Порядок розроблено відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 глави 2 розд. II ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (п. 1 розд. І Порядку). Згідно з абзацами першим - п`ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. У заяві про неможливість виконання податкових зобов`язань позивачем вказано про неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності до скасування воєнного стану. Отже після припинення обставин, що унеможливлюють виконання позивачем, останнім буде виконано свій податковий обов`язок протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, як це передбачено законодавством. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та свідчать про незгоду відповідача із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи. Щодо посилання відповідача на те, що під час розгляду наданих ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» документів за інформацією, наявною в інформаційних системах ДПС України, встановлено реєстрацію позивачем податкових накладних в ЄРПН з 01.07.2022, надання звітності з ПДВ за лютий 2022 року 16.03.2022 та декларацій з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи чинного законодавства наведені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та правильно вирішив справу, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 по справі № 520/10798/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін