Постанова Полтавський апеляційний суд № 533/359/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 533/359/22 Номер провадження 33/814/539/23Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 серпня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мудрого М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тракторист Козельщинської громади,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тракторист Козельщинської громади, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 29 червня 2022 року о 10:00 год. по вул. Дружби в селищі Козельщина Кременчуцький район Полтавська область, керував транспортним засобом «МТЗ-82.1» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», що підтверджується тестом №496 від 29 червня 2022 року, результат якого виявився позитивним, оскільки прилад показав 0,27‰ концентрації алкоголю у видихуваному водієм повітрі. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мудрий М.Д. в судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. Мотиви суду Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст.247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу. Зазначених вимог місцевий суд, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вважаючи винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведеною, місцевий суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 107143 від 29 червня 2022 року (а.с.3); результати проведення тестування на алкоголь №496 від 29 червня 2022 року (а.с.2), відеозапис з нагрудної камери поліцейського (а.с.9); Однак, зазначені докази не містять достатньої кількості фактичних даних про подію скоєного правопорушення та не можуть однозначно свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регулюється Інструкцією, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735. Апеляційний суд зазначає, що постанова місцевого суду не мотивована, зокрема судом не зазначено які саме порушення інструкції мали місце при проведенні ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Разом з тим, згідно даних лабораторного дослідження КНП «Козельщинської центральної лікарні» при медичному огляді ОСОБА_1 на встановлення стану сп`яніння № 54 від 29 червня 2022 року, ознак сп`яніння у останнього не виявлено (0,00%). Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 107143 від 29 червня 2022 року, вбачається, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 було виявлено 29 червня 2022 року о 10 год. 00 хв, а огляд у КНП «Козельщинської центральної лікарні» проводився згідно висновку № 54 від 29 червня 2022 року о 11 год. 20 хв, тобто не пізніше ніж дві год. з моменту виявлення підстав для його проведення, в проміжку часу передбаченого в п.9 розділу ІІ Інструкції За таких обставин, суд першої вірно встановивши фактичні обставини справи зробив невірні висновки, що призвело до постановлення незаконного рішення. Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 в справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться па її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 липня 2022 року скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко