LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Хмельницький апеляційний суд686/21874/17

від 15.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/21874/17 Провадження № 22-ц/4820/1098/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю представника апелянта, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Мазурок О.В. від 28 лютого 2023 року. Заслухавши доповідача, учасника процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в : У листопаді 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 04.03.2008 року АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір №885/6-302 РК 2 до Генерального договору про надання кредитних послуг № 885/5-ГД 2 від 04.03.2008 року. Відповідно до п.1.1 кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умові забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів в сумі 40000 дол. США. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. В п.1.1 кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. У порушення умов договору позичальник ОСОБА_1 зобов`язання належно не виконав, в результаті чого станом на 03.08.2017 року утворилася заборгованість в сумі 26606,08 дол. США, а саме, заборгованість за кредитом - 18596,32 дол. США, заборгованість за відсотками - 7449,75 дол. США, заборгованість за комісіями - 560,01 дол. США, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідно до умов Договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення кредиту за договором. На виконання умов договору позичальнику була направлена вимога про усунення порушення, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 26606,08 дол. США. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.02.2023 року у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк» просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не дав належної оцінки представленим доказам. АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») звернулося до ОСОБА_1 у 2015 році з вимогою про дострокове повернення коштів, про що свідчить позовна заява АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договорі №885/5-ГД 2 в розмірі 20976,14 дол. США. та рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 15.03.2016 року у справі №2182/15. А отже, банк змінив строк виконання основного зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту з нарахованими відсотками. Рішення третейського суду на виконанні взагалі не перебувало, заборгованість не стягнута, що не заперечується стороною відповідача, а тому стягувач має право на задоволення свої вимог шляхом стягнення заборгованості за основним зобов`язанням. Суд першої інстанції помилково пов`язує сплив позовної давності із вчиненням останнього платежу, проте з врахуванням дати звернення до суду з цим позовом, 06.11.2017 року, 3 роки позовної давності не сплинуло. А тому банк має право на задоволення своїх вимог шляхом стягнення заборгованості з боржника в межах зафіксованої рішенням третейського суду суми боргу. У відзиві ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну, а рішення суду без змін. Звернувшись 08.07.2015 року до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків з позовною заявою про дострокове стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, позивач в односторонньому порядку змінив зобов`язання щодо повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) до кінцевого терміну (по 01.03.2020 року) на дату пред`явлення вимоги. Кредитор не мав права нараховувати відсотки після зміни умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Стосовно пропуску позивачем позовної давності, то останній платіж по кредиту ОСОБА_1 було здійснено 05.08.2014 року. Погашення кредиту було припинено з вересня 2014 року, і з цього часу в банку почався строк для пред`явлення позовних вимог, який в свою чергу сплинув у вересні 2017 року. Отже позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості 08.11.2017 року тобто поза межами строку позовної давності. В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів. Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про розгляд справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Так, відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Так, встановлено, що 04.03.2008 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір №885/5-ГД 2 про надання кредитних послуг. Відповідно до вказаного договору кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти, що встановлюється в базовій валюті долар США в сумі 40000 долар США, під 14,20 % річних в доларах США. Надання кредитних послуг здійснюється протягом періоду з 04.03.2008 року по 01.03.2020 року включно. 04.03.2008 року АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , уклали додатковий договір №885/6-302 РК 2 до Генерального договору про надання кредитних послуг №885/5-ГД 2 від 04.03.2008 року. 15.03.2016 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації Українських банків прийнято рішення у справі №2182/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у сумі 497147,80 грн. Вказаним рішенням суду встановлено, що станом на 04.11.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по отриманому кредиту №885/5-ГД2 від 04.03.2008 року складає 497147,80 грн. з них: заборгованість за кредитом в сумі 18596,32 доларів США, що згідно курсу НБУ 428076,31 грн.; заборгованість за відсотками в сумі 3000,58 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 69071,49 грн. ОСОБА_1 останній платіж по кредитному договорі здійснив 05.08.2014 року стосовно заборгованості по кредиту та 11.09.2014 року - стосовно відсотків. 06.11.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» подав до суду позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №885/5-ГД2 від 04.03.2008 року, яка визначена станом на 03.08.2017 року в сумі 26606,08 доларів США, з них заборгованість за кредитом - 18596,32 дол. США; заборгованість за відсотками - 7449,75 дол. США; заборгованість за комісіями 560,01 дол. США. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року. 01.12.2022 року Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу ІV Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк». Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.04.2022 року замінено позивача АТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа Банк». Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частини першої статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За змістом статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. В силу статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Отже, сплив позовної давності, тобто строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, є підставою для відмови в позові, якщо про це заявлено стороною у спорі до винесення судом рішення у справі. Законом установлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня коли відбулось це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється по кожному простроченому платежу, а несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов`язання, яким є строк виконання зобов`язання у повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Якщо кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, то перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання її умов. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 02.12.2015 року у справі 6-1707цс15. У разі визнання особою боргу чи пред`явлення позову до цього боржника позовна давність переривається. Після переривання строку перебіг позовної давності починається заново, а минулий час до нового строку не зараховується. Відповідно до висновку постанови Верховний Суд від 10.10.2019 року у справі №357/9126/17-ц до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. За змістом вказаної постанови Верховного Суду звернення банку до суду із позовом до боржника про стягнення кредитної заборгованості перериває строк позовної давності у спорі з відповідачем щодо погашення цієї ж суми кредитної заборгованості шляхом вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. Цивільне законодавство України при побудові конструкції переривання позовної давності не вказує, що наслідком пред`явлення особою позову у вигляді переривання позовної давності є виключно звернення до суду як державного органу. Тому, пред`явлення особою позову до третейського суду, до підвідомчості якого згідно зі статтею 6 Закону України «Про третейський суд» відноситься вирішення відповідного спору, перериває позовну давність. З урахуванням наведеного, звернення до третейського суду свідчить і про зміну строку виконання основного зобов`язання як це передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України. Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду 09.12.2019 року у справі №285/3950/17-ц. Оскільки за умовами кредитного договору ОСОБА_1 мав виконувати основне зобов`язання частинами та повернути банку кредит до 01.03.2020 року, а після зміни строку кредитування до 04.11.2015 року, то позовна давність за вимогами позивача про стягнення кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту тобто, з 05.11.2015 року. Оскільки ОСОБА_1 з 11.09.2014 року не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором, отже з того часу в АТ «Укрсоцбанк» виникло право на позов і почався перебіг позовної давності за простроченими платежами. Останній платіж здійснено ОСОБА_1 11.09.2014 року, внаслідок чого перебіг позовної давності перервався вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу. 12.11.2015 року АТ «Укрсоцбанк» пред`явило до компетентного третейського суду, а 03.11.2017 року до загального суду позови про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, тому перебіг позовної давності двічі переривався та починався заново. З урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (набув чинності 2 квітня 2020 року) щодо продовження позовної давності під час дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на час пред`явлення АТ «Сенс Банк» до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки цей строк не сплив. Відтак висновок суду першої інстанції про сплив строку звернення банку з позовом до суду за захистом свого порушеного права є помилковим. На час закінчення строку кредитування (04.11.2015 року) розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором склав 21 596 доларів 90 центів США, з яких 18 596 доларів 32 центи США неповернутий кредит і 3 000 доларів 58 центів США несплачені проценти. Відтак слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитом в сумі 18596,32 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 3000,58 доларів США, всього - 21596,90 доларів США. В решті позову слід відмовити. Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК Українипідлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» 17598,09 грн. понесених судових витрат. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитом в сумі 18596,32 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 3000,58 доларів США, всього - 21596,90 доларів США. В решті позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 00039019) 17598,09 грн. понесених судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 серпня 2023 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»