Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1379/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 серпня 2023 року справа №200/1379/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 200/1379/23 (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції від 20.02.2023 № 101 Про застосування до працівників УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарних стягнень в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції стосовно ОСОБА_2 ; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції від 27.02.2023 № 197 о/с По особовому складу про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 27.02.2023; - поновити ОСОБА_2 на службі в поліції з 28.02.2023 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції; - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 28.02.2023 по день ухвалення судом рішення, з розрахунку розміру його середньоденної заробітної плати в сумі 558,42 грн; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції та в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. - стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. В обгрунтування позову зазначив, що дійсно вчинив формальне порушення вимог Закону внаслідок прояви людського співчуття до жінки, оскільки повинен був забезпечити транспортування на штрафну стоянку транспортного засобу. Розуміє, що повинен нести відповідну дисциплінарну відповідальність. Проте, застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення не відповідає ступеню тяжкості скоєного проступку, оскільки проступок не спричинив будь-яких наслідків для суспільства та держави в цілому. Крім того, автомобіль на той час в розшуку був вже безпідставно. Відповідач, приймаючи рішення про звільнення позивача, не врахував дані про позивача: тривалий стаж в органах НПУ, бездоганну репутацію, наявність родини, двох неповнолітніх дітей. Звільнення позивача зі служби в умовах військового стану позбавило його родину засобів існування. Таким чином, застосоване до позивача стягнення у виді звільнення з займаної посади занадто суворе, відповідачем не враховано характер проступку та обставини, за яких такий проступок був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, наслідки цього проступку, попередню поведінку позивача, ставлення до служби. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції не врахував характер проступку та обставини, за яких такий проступок був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, наслідки цього проступку, попередню поведінку позивача, ставлення до служби, отже, не спростував доводи позивача, що застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби не відповідає ступеню тяжкості скоєного. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про одруження від 22.07.2017 позивач уклав шлюб з ОСОБА_3 у шлюбі народилися ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом Департаменту патрульної поліції від 27.01.2023 № 212 Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин учинення окремими поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного проступку, проведено службове розслідування. Під час службового розслідування встановлено, що 27.01.2023 наряд поліції, у складі якого перебував позивач, на службовому автомобілі TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_3 виконували службові обов`язки у м. Дніпро. Під час патрулювання по вул. Набережна Перемоги, 82 виявили правопорушення, вчинене водієм автомобіля SUZUKI VITARA під керуванням ОСОБА_6 , крім того вказаний автомобіль розшукується Слобожанським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Проте, за результатами розшуку вказаного транспортного засобу поліцейські вказаного наряду, в тому числі позивач, не здійснили тимчасове затримання транспортного засобу та не забезпечили його зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, в порядку, визначеному п. 1 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1102, абз. 6 п. 1 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395. Також не здійснили провадження у справі про адміністративне правопорушення, не прийняли рішення про застосування адміністративних стягнень, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію. Під час виявлення і зупинки 27.01.2023 автомобіля SUZUKI VITARA поліцейські, в тому числі позивач, не проводили відеозйомку в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026. Крім того, позивач, з огляду на пояснення свого напарника - ОСОБА_7 та відомостей системи ІПНП, не під своїм логіном та паролем зайшов в систему ІПНП, що є порушенням п. 11 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №

357. В діях ОСОБА_8 дисциплінарна комісія також встановила порушення вимог ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 42 Закону України Про запобігання корупції, що виразилось у некомпетентному виконанні службових обов`язків, превалюванні приватного інтересу над державним. Відомості про дисциплінарний проступок ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 поширено в Інтернеті, в месенджері TELEGRAM на каналі ІНФОРМАЦІЯ_4 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 яка на час складання висновку отримала поширення у вказаному месенджері серед невизначеного кола осіб (115 тисяч переглядів), що підірвало авторитет і завдало шкоди Національній поліції України. Службовим розслідуванням встановлено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог п. 1 ч.1 ст. 18, п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, п.11 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102. За результатом службового розслідування прийнято наказ від 20.02.2023 № 101, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 42 Закону України Про запобігання корупції, п. 1 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, п. 11 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357, п. 2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, п. 4 розділу ІІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом МВС від 30.01.2018 № 64/261/5, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 (0007613) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом ДПП від 27.02.2023 № 197 о/с По особовому складу інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 27.02.2023. В матеріалах справи наявна подяка ОСОБА_2 від керівника батальйону патрульної поліції за сумлінне та бездоганне виконання службових обов`язків, з нагоди відзначення 31-ї річниці незалежності України. (наказ голови НПУ від 02.07.2021 № 836 о/с). Також, ОСОБА_2 було нагороджено відзнакою за 15 років сумлінної служби. В матеріалах справи наявна характеристика КП Покровський координаційний комітет самоорганізації населення щодо ОСОБА_2 від 06.04.2023, в якій позивач характеризується виключно з позитивної сторони. Під час проведення службового розслідування позивачу було надано можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 18 Дисциплінарного статуту шляхом забезпечення, - надати пояснення щодо фактів, однак позивач від надання будь-яких пояснень відмовився. Про відмову ОСОБА_2 від надання пояснень складено відповідний акт від 27.01.2023, зареєстрований у відділі документального забезпечення Управління 28.01.2023 за № 907/41/19/03-2023. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення дисциплінарного проступку позивачем повністю підтверджується висновком службового розслідування, відповідачем враховано характер проступку та обставини, за яких такий проступок був вчинений, особу порушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, наслідки цього проступку, отже, відповідач, видаючи накази про звільнення ОСОБА_2 , діяв у спосіб і в межах своїх повноважень, визначених законодавством. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. На підставі частиною другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно частин першої та другої статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України. Згідно з частиною першою статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Частинами першою, другою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до частин першої, другої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Частиною першою статті 13 Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визначено порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 42 Закону України Про запобігання корупції, п. 1 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, п. 11 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 № 357, п. 2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, п. 4 розділу ІІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом МВС від 30.01.2018 № 64/261/5 Зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції. Суд звертає увагу, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Відповідно до пункту 1 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція № 1395), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, п`ятою, шостою та сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абзацом першим пункту 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. За відсутності умов, зазначених в абзаці третьому цього пункту, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв. Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 КУпАП. Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження». Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому затриманні транспортних засобів у випадках, не передбачених чинним законодавством. Механізм взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України з державними, приватними виконавцями при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів визначає Порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України 30.01.2018 № 64/261/5. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Законах України Про виконавче провадження (далі - Закон) та Про Національну поліцію. Інформаційна взаємодія здійснюється з використанням таких інформаційних систем: автоматизована система виконавчого провадження (далі - АСВП); Єдиний державний реєстр МВС (далі - ЄДР); єдина інформаційна система Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄІС); інформаційний портал Національної поліції (далі - ІПНП) (пункти 2-3 Порядку № 64/261/5 від 30.01.2018. Відповідно до пунктів 1-3 частини ІІІ Порядку № 64/261/5 від 30.01.2018 визначено, що підставою для залучення поліцейських до розшуку транспортного засобу боржника є постанова державного, приватного виконавця про такий розшук. До постанови про розшук транспортного засобу за постановою суду про оплатне вилучення транспортного засобу, який не належить боржнику, додається її сканована копія в електронному вигляді. Постанова державного, приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) транспортного засобу боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) транспортного засобу боржника надсилається до ІПНП в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного, приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення. Відповідно до пункту 2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України Про виконавче провадження. Згідно частини третьої статті 36 Закону України Про виконавче провадження у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку. Як свідчать матеріали справи автомобіль SUZUKI VITARA, номерний знак НОМЕР_4 перебував у розшуку державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно з постановою про розшук майна боржника від 01.12.2022 № 20733086709. Державним виконавцем надіслано до інформаційного порталу Національної поліції в електронному вигляді з використанням ЕЦП постанову про розшук транспортного засобу та відповідно зазначений автомобіль також перебував у розшуку органами Національної поліції. Таким чином, вищезазначені положення нормативно-правових актів визначали обов`язок ОСОБА_2 , як поліцейського, тимчасово здійснити затримання транспортного засобу у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України Про виконавче провадження та оформити матеріал про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. При цьому, сплата правопорушником штрафу не скасовує дії постанови про оголошення транспортного засобу в розшук та не скасовує обов`язок поліцейського, який виявив розшукуваний транспортний засіб, діяти відповідно до визначеного чинним законодавством порядку. Діючими нормативно- правовими актами поліцейським не надано повноважень щодо прийняття рішень про доцільність чи недоцільність затримання транспортного засобу, оголошеного у розшук уповноваженими органами, при виявленні такого транспортного засобу, а вирішення таких питань є компетенцією лише того органу (його посадової особи), яким прийнято рішення про розшук. На підставі пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції поліцейський зобов`язаний включити портативний відеореєстратор та вести безперервну відео зйомку ним до завершення виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Як визначено пунктом 6 розділу ІІ Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції. Згідно пунктів 1,2 Розділу VІІ Інструкції № 1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються, зокрема, самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Таким чином, поліцейський ОСОБА_2 був зобов`язаний з моменту початку виконання службових обов`язків й до їх закінченні вести безперервну відеозйомку. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень доведено встановлені факти порушення позивачем вимог Закону № 580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту, Інструкції № 1026, Інструкції № 1395, Порядку № 1102, Порядку № 64/261/5, Інструкції №

357. Щодо співмірності дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби суд зазначає наступне. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постановах від 07.02.2020 по справі № 260/1118/18, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таким чином, суд зазначає про несумісність вчинення позивачем протиправного діяння з проходженням служби в органах поліції. Вчинення такого діяння суперечить змісту Присяги поліцейського, підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів Національної поліції України в цілому, принижує їх авторитет. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. При цьому відповідачем, в межах проведення службового розслідування, в повній мірі враховано характер проступку та обставини, за яких такий проступок був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, наслідки цього проступку, попередню поведінку позивача, ставлення до служби. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Застосування певного виду дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах, зокрема, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 у справі № 2140/1342/18. Суд не приймає доводи апелянта про неврахування відповідачем багаторічну сумлінну служби позивача в органах поліції, позитивних характеристик, сімейного стану, що дисциплінарне стягнення не відповідає тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, оскільки вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Таким чином, з огляду характер вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, беручи до уваги відомості, що характеризують капітана поліції ОСОБА_2 , враховуючи негативний вплив вчинених позивачем дій на авторитет органів Національної поліції, суд погоджується з висновком відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Встановлені судом у даній справі обставини та досліджені докази свідчать, що обраний вид дисциплінарного стягнення відповідає характеру проступку, обставинам, за яких він був вчинений, ступеню вини позивача, та обставинам, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 200/1379/23 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 200/1379/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 24 серпня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 24 серпня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв